Перейти до вмісту

Самедова Фазіля Ібрагім-кизи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Самедова Фазіля Ібрагім-кизи
Народилася29 березня 1929(1929-03-29)
Шемаха, Азербайджанська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР
Померла8 січня 2020(2020-01-08) (90 років)
Баку, Азербайджан
Країна СРСР
 Азербайджан
Діяльністьхімікиня
Alma materАзербайджанська державна нафтова академія
Галузьхімія
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Нагороди
медаль «За трудову відзнаку» орден «Слава»

Фазіля Ібрагім кизи Самедова (азерб. Səmədova Fəzilə Ibrahim qızı; 29 березня 1929, м. Шемаха, Азербайджанська РСР — 8 січня 2020) — азербайджанський інженер, хімік-технолог, доктор хімічних наук, член-кореспондент Національної академії наук Азербайджану.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фазіля Самедова народилася в місті Шемахі в багатодітній родині. Батько, випускник Шемахинського російської реального училища, досить престижного на Кавказі початку XX ст. навчального закладу, працював на керівних посадах, був секретарем райкому, заступником міністра. Мати, хоча і не мала освіти, була інтелігенткою. Всі діти в родині отримали технічну освіту.

Коли Фазіля була маленькою, батька направили на роботу до Баку, і сім'я переїхала до столиці. Тут Фазіля пішла до школи № 132. За словами Самедової, з цієї школи згодом вийшло багато діячів культури і науки Азербайджану. Після закінчення школи в 1946 році із золотою медаллю, Фазіля ханум без іспитів вступила до університету. За прикладом брата хотіла стати геологинею, їздити в експедиції, але брат наполіг подати заяву на хіміко-технологічний факультет Азербайджанського індустріального інституту (з 1992 року — Азербайджанська державна нафтова академія). Після закінчення інституту в 1951 році Фазіля Самедова отримала диплом інженера хіміка-технолога.

Пропрацювавши інженеркою на Новому Бакінському нафтопереробному заводі протягом року, в грудні 1952 року рішенням Наукової ради Азербайджанського промислового інституту Фазіля Самедова вступила до аспірантури Московського інституту нафти імені В. М. Губкіна та закінчила її у 1955 році. В лютому 1956 року під керівництвом професора Н. В. Черножукова Самедова захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата технічних наук[1]. Пізніше, захистивши дисертацію по темі «Дистиляція бакинських парафінових нафт з допомогою економічно вигідних технологій, отримання залишкових масел і перспективи їх організації в Азербайджані», Самедова здобула докторський ступінь з хімії. У 1987 році — професор, а з 1995 року — дійсна член Нью-Йоркської Академії наук.

Після закінчення Московського нафтового інституту до 1960-го року працювала в Інституті нафти і хімії імені М. Азізбекова на кафедрі «Хімія і технологія нафт». З 1960-го по 1981 роки Самедова працювала в лабораторії «Хімія і технологія масел» Азербайджанського державного інституту нафтохімічних процесів імені М. Алієва старшою науковою співробітницею. З 1982 року до сьогоднішнього дня завідує лабораторією «Дослідження нафт і технологія олій». З 2001 року — член-кореспондентка Національної академії наук Азербайджану.

Чоловік Самедової — кандидат геолого-мінералогічних наук, доктор хімічних наук, професор кристалографії, заохочує і підтримує її наукову діяльність. Дочка — кандидат геолого-мінералогічних наук, онук — магістр економіки, працює в приватній компанії.

Самедова активно подорожує. Починаючи з 1964 року постійно брала участь у міжнародних наукових симпозіумах і конференціях: Німеччина, Ірак (три місяці працювала консультанткою), Туреччина (місяць роботи), Пекін, Пакистан, Франція, Велика Британія, Угорщина, Італія, Чехословаччина, Бельгія, Австрія, побувала в багатьох містах Росії. Крім того дуже любить читати: «Наукова література — це, як правило кожен день, адже потрібно бути в курсі всього, не тільки по своїй спеціальності. Я читаю наукові журнали від кірки до кірки. Кожна стаття нехай навіть не з моєї області, але містить раціональне зерно, яке я беру на озброєння і застосовую»[2]. Фазіля Самедова володіє ліризмом, пише вірші, складає баяти, любить Володимира Пікуля.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Все наукове життя Фазілі Самедової присвячене дослідженню складу і властивостей азербайджанських нафт. Основні напрямки її діяльності — вивчення складу і властивостей нафт нових родовищ Азербайджану з метою видачі рекомендацій щодо їх раціональної сортування і переробки; розширення ресурсів сировини, поліпшення якості та удосконалення технології отримання масел, частина досліджень, проведених у даному напрямку, впроваджені в промисловість. Створені і запатентовані нові енергозберігаючі, екологічно чисті технологічні процеси з метою отримання високоіндексних низкозастиваючих масел. Вивчено склад та властивості високомолекулярних гетероатомних сполук, в тому числі мікроелементний склад азербайджанських нафт. Створено новий метод виділення асфальтенів. Створено банк даних фізико-хімічних властивостей Азербайджанських нафт і т. д.[3]. Останнім часом Самедова веде дослідження з гідрокрекінгу нафти. Зокрема, створення та патентування нових технологічних процесів із низьким споживанням енергії для виробництва екологічно чистих базових масел[4].

Вчену неодноразово обирали членом Вчених рад та Спеціалізованих наукових комісій, як в Азербайджані, так і в інших країнах. Вона входить до редколегії двох наукових журналів. Співавторка 450 опублікованих робіт, серед яких 16 монографій, 70 винаходів. Фазіля Самедова підготувала 16 кандидатів і 4-х докторів наук.

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • 1986 — Медаль «За трудову відзнаку»
  • 2011 — медаль Олександра Гумбольдта (присуджена за рішенням Наукової ради і президії Європейської Академії Наук, за особливі заслуги в наукових дослідженнях).
  • 2011 — диплом «Почесний учений Європи» (за рішенням Наукової Ради Європейського Наукового товариства, Міжнародного лицарського об'єднання та Президії Європейської Академії Природничих наук за вплив на наукову сферу).
  • Орден «Слава»
  • Медалі імені М. Алієва
  • «За доблесну працю»
  • Медаль, почесна грамота Державного комітету з проблем сім'ї, дітей і жінок.
  • Почесні грамоти: МНХГ, СРСР, АН Азербайджанської СРСР, Азербайджанської державної нафтової кампанії
  • Премія міжнародного товариства
  • «Заслужений винахідник Азербайджанської РСР»
  • «Заслужений діяч науки Азербайджану»
  • « Інтелектуальна власність»

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Самедова Ф. И. Смазочные масла из бакинских парафинистых нефтей, Баку: Элм, 1987, 255 с.
  • Самедова Ф. И., Мир-Бабаев М. Ф. Высокомолекулярные гетероатомные соединения нефтей Азербайджана. Баку: Нефис, 1992, 138 с.
  • Самедова Ф. И. Теоретические основы процессов производства нефтяных масел
  • Самедова Ф. И., Гусейнова Б. А. Азербайджанские нефти новых месторождений и их гетероатомные соединения. Баку: Элм, 2009. 323 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 27 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. З особистого повідомлення
  3. Официальный сайт НАНА. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 31 жовтня 2012.
  4. Самедова Ф.И Смазочные масла из бакинских парафинистых нефтей, Баку: Элм, 1987, 255 с.