Самойленко Анатолій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самойленко Анатолій Михайлович
Samoilenko.jpg
Народився 2 січня 1938(1938-01-02) (79 років)
с. Потіївка, тепер Радомишльського району Житомирської області
Місце проживання Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater КНУ ім. Т. Шевченка
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Інститут математики НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: чисельно-аналітичний метод Самойленка, функція Ґріна—Самойленка
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Дружби народів  — 1984
Заслужений діяч науки і техніки України — 1998 Державна премія України в галузі науки і техніки — 1985 Державна премія України в галузі науки і техніки — 1996
Державна премія України в галузі освіти

Анато́лій Миха́йлович Само́йленко (2 січня 1938, с. Потіївка, тепер Радомишльського району Житомирської області) — український математик. Від 1978 член-кореспондент, тепер академік НАН України. Директор Інституту математики НАН України.

Огляд наукової діяльності[ред.ред. код]

Академік НАН України А. М. Самойленко — засновник наукової школи з теорії багаточастотних коливань та теорії імпульсних систем, що визнана математичними центрами світу, один з провідних спеціалістів у галузі звичайних диференціальних рівнянь та теорії нелінійних коливань.

З 1988 року А. М. Самойленко є директором Інституту математики НАН України, з 2006 року — академіком-секретарем Відділення математики НАН України. 1978 р. його було обрано членом-кореспондентом, а 1995 р. — дійсним членом Національної академії наук України. З 2002 р. є дійсним членом Європейської АН, з 2011 р. — іноземним членом АН Республіки Таджикистан.

А. М. Самойленко — автор більше 600 наукових праць, серед яких 30 монографій та 15 навчальних посібників. Більшість його робіт перекладено за кордоном[1][2].

Наукові інтереси А. М. Самойленка охоплюють широке коло складних та актуальних математичних проблем. Міжнародне визнання його досліджень підтверджують загальновизнані в світовій математичній літературі терміни: «чисельно-аналітичний метод Самойленка», «функція Ґріна—Самойленка» та інші. Опубліковані ним монографії внесли фундаментальний вклад у математику та її викладання.

А. М. Самойленко приділяє велику увагу підготовці високо-кваліфікованих наукових кадрів. Серед його учнів — 33 доктори та 82 кандидати фізико-математичних наук[3], які успішно працюють у багатьох математичних центрах ряду країн. Професор А. М. Самойленко викладає в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка та Національному технічному університеті України «КПІ». Він є членом Українського та Американського математичних товариств, членом редакційних колегій українських та зарубіжних журналів, серед них «Український математичний журнал», «Доповіді Національної академії наук України», «Нелінійні коливання», «У світі математики», «Nonlinear Mathematical Physics», «Memoirs on Differential Equations and Mathematical Physics» та інші.

А. М. Самойленко нагороджений Орденом Дружби народів (1984) та Орденом «За заслуги» III ступеня (2003), Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008) та IV ст. (27 квітня 2013)[4], Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України (1987), є лауреатом Державних премій України в галузі науки і техніки (1985, 1996), Державної премії України в галузі освіти (2012), Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1968), премій Академії наук України ім. М. Крилова (1981) та М. Боголюбова (1998), премій НАН України ім. М. Лаврентьєва (2000), М. Остроградського (2004) та Ю. Митропольського (2010), «Соросівський професор» (1998), Заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

  • 19982011 рр. — завідувач кафедри диференціальних рівнянь фізико-математичного факультету НТУУ «КПІ».

Наукові ступені та звання[ред.ред. код]

  • 1963 р. — захист кандидатської дисертації «Применение асимптотических методов для исследования нелинейных дифференциальных уравнений с нерегулярной правой частью».
  • 1968 р. — захист докторської дисертації «Некоторые вопросы теории периодических и квазипериодических систем».

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Засновник Малинської благодійної організації «Фонд сприяння розвитку здібностей обдарованих дітей та юнацтва».

За значні досягнення у науковій діяльності, сприяння розвитку здібностей обдарованих дітей та юнацтва міста Малина 24 лютого 1999 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Малина».

Посилання[ред.ред. код]

Веб-ресурси[ред.ред. код]

Науковці України Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.