Перейти до вмісту

Самойленко Анатолій Михайлович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Самойленко Анатолій Михайлович
Народився2 січня 1938(1938-01-02)
с. Потіївка, тепер Радомишльського району Житомирської області
Помер4 грудня 2020(2020-12-04) (82 роки)
Київ, Україна
Місце проживанняКиїв
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materКНУ ім. Т. Шевченка
Галузьматематика
ЗакладІнститут математики НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникМитропольський Юрій Олексійович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиПерестюк Микола Олексійович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ілолов Мамадшо Ілолович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Парасюк Ігор Остаповичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
O. D. Nurzhanovd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлапак Юрій Дмитровичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
V. I. Lyaschenkod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
A. A. Aslanyand[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ронто Микола Йосиповичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Борисенко Сергій Даниловичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ткаченко Віктор Іванович[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
S. O. Baskovad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
B. O. Mal'kovd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кенжебаєв Кенжегалі Кенжебаєвичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
B. E. Turbaevd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
M. Ya. Ben'd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
B. I. Muntyanud[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Станжицький Олександр Миколайович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
S. B. Pshenichnad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
O. O. Kurbanbaevd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
M. Sarybaevd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
L. B. Protsakd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Копась Інна Миколаївнаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Верьовкіна Ганна Володимирівнаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кулик Віктор Леонідовичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Marat Akhmetd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Mikhail Iosifovich Rontod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Петришин Роман Іванович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Yurii Vasilievich Gnatyukd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Теплінський Юрій Володимирович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Svetlana Bogdanovna Bodnarukd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Olga Ivanovna Kochergad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Victor Ivanovich Legnod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Valentina Petrovna Lisovayad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Victor Alekseevich Mal'kovd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Irina Leonidovna Nizhnikd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прикарпатський Ярема Анатолійовичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Яковець Василь Павлович[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Sergey Feliksovich Zaharivd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Aleksandr Anatolievich Sukhomlind[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Maksim Gennadievich Filippovd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Asan Alimbaevd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Andrei Vladimirovich Chaikovskyd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Каранджулов Людмил Івановd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мамса Катерина Юріївнаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Khamduio Zistovich Mustafaevd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Bogdan Vuitovichd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Petro Panteleimonovich Zlepkod[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Marina Yaroslavna Svischukd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Pavlo Ivanovich Avdeyukd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Andrei Aleksandrovich Boichukd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сергій Чуйко[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Natalia Zinoviivna Dilnad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Khudaiberdy Ovezdurdievd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Olga Victorovna Shpakovichd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Теплінський Олексій Юрійовичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Mikhaoil Semenovich Tsyganovskyd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Aleksandr Vladimirovich Dvorakd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Addis Abdurakhmanovich Elnazarovd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лучик Василь Єфремовичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Раїса Овчарd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Процак Людмила Василівнаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Свистун Оксана Петрівнаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ateini Ali Makhmud Khamald[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Попович Олександр Васильовичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Янчук Сергій Володимировичd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Савчук Віктор Васильовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Олександр Бойчук Редагувати інформацію у Вікіданих
Швець Олександр Юрійовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ткач Борис Петровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Лагно Віктор Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
Ронто Андрій Миколайовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Бєлан Євген Петровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
European Academy of Sciencesd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:чисельно-аналітичний метод Самойленка, функція Ґріна—Самойленка
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Орден Дружби народів  — 1984

Державна премія України в галузі науки і техніки — 1985Державна премія України в галузі науки і техніки — 1996
Державна премія України в галузі освіти
Державна премія України в галузі освіти
Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1968Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР — 1987
Заслужений діяч науки і техніки України — 1998

Анато́лій Миха́йлович Само́йленко (нар. 2 січня 1938, с. Потіївка, тепер Радомишльського району Житомирської області — 4 грудня 2020, м. Київ) — видатний український математик. Академік НАН України. Академік-секретар Відділення математики НАН України. Директор Інституту математики НАН України.

Огляд наукової діяльності

[ред. | ред. код]

Академік НАН України А. М. Самойленко — засновник наукової школи з теорії багаточастотних коливань та теорії імпульсних систем, що визнана математичними центрами світу, один з провідних спеціалістів у галузі звичайних диференціальних рівнянь та теорії нелінійних коливань.

У 1960 р. А. М. Самойленко з відзнакою закінчує університет і на запрошення академіка Юрія Олексійовича Митропольського вступає до аспірантури Інституту математики АН УРСР. Вибір теми його кандидатської дисертації «Застосування асимптотичних методів для дослідження нелінійних диференціальних рівнянь із „нерегулярною“ правою частиною» був цілком закономірним, оскільки саме в той час бурхливо розвивалася, набираючи світової популярності, київська школа нелінійної механіки, заснована академіками Миколою Митрофановичем Криловим і Миколою Миколайовичем Боголюбовим.

Закінчивши аспірантуру і успішно захистившись, А. М. Самойленко протягом наступних 11 років працює в Інституті математики АН УРСР.

У 1965 р. запропонував і обґрунтував новий ефективний метод відшукання періодичних розв'язків суттєво нелінійних диференціальних рівнянь, який і досі відомий як «чисельно-аналітичний метод Самойленка». Надалі цей метод одержав всесвітній розвиток і застосування при розв'язанні нелінійних крайових задач у багатьох роботах як самого автора, так і його учнів, а відповідні результати були втілені в численних монографіях.

У 1967 р. він захистив докторську дисертацію на тему «Деякі питання теорії періодичних і квазіперіодичних систем», ставши наймолодшим в Україні доктором наук.

З 1974 по 1987 р. Анатолій Михайлович очолює кафедру інтегральних та диференціальних рівнянь Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З його приходом на кафедрі істотно активізується науково-дослідна робота, підготовка кандидатів і докторів наук, а організований ним семінар з диференціальних рівнянь стає відомим не лише в Україні, а й далеко за її межами.

У 1978 р. Анатолія Михайловича обирають членом-кореспондентом АН УРСР.

Невдовзі після повернення в 1987 р. до Інституту математики АН УРСР А. М. Самойленко стає його директором і ось уже впродовж 30 років очолює цей відомий математичний центр. За цей час Анатолій Михайлович зарекомендував себе не тільки як видатний учений, а й як умілий організатор науки. За його ініціативи та за безпосередньої участі як голови оргкомітету було проведено велику кількість авторитетних міжнародних конференцій, у тому числі два Українських математичних конгреси (2001, 2009), у кожному з яких узяли участь понад півтисячі українських і закордонних математиків. А. М. Самойленко є головним редактором журналів «Український математичний журнал» (англомовний переклад у видавництві Springer — «Ukrainian Mathematical Journal»), «Нелінійні коливання», «Український математичний вісник», «Математичний вісник Наукового товариства імені Шевченка», «Збірник праць Інституту математики НАН України», членом редколегії журналів «Доповіді НАН України», «Вісник НАН України», «У світі математики», «Memoirs on Differential Equations and Mathematical Physics», «Miskolc Mathematical Notes», «International Journal of Dynamical Systems and Differential Equations», «Applied and Computational Mathematics».

Математичний талант і неабиякі організаторські здібності Анатолія Михайловича здобули йому заслужений авторитет і повагу наукової спільноти. Його обрано академіком НАН України (1995), дійсним членом Європейської академії наук (2002), членом-кореспондентом Accademia Peloritana dei Pericolanti (Мессіна, Сицилія, 2006), іноземним членом АН Республіки Таджикистан (2011). З 2006 р. і до сьогодні Анатолій Михайлович обіймає відповідальну посаду академіка-секретаря Відділення математики НАН України.

Наукові досягнення Анатолія Михайловича широко відомі спеціалістам у галузі диференціальних рівнянь, математичної фізики, теорії нелінійних коливань. Він по праву вважається основоположником цілого ряду важливих напрямів досліджень у цих галузях.

У середині 1960-х років А. М. Самойленко під впливом робіт А. М. Колмогорова, В. І. Арнольда, М. М. Боголюбова, Ю. Мозера проводить інтенсивні дослідження актуальних задач теорії багаточастотних нелінійних коливань, що пов'язані з відомою проблемою малих знаменників. За допомогою методу послідовних замін змінних, що характеризується прискореною збіжністю, і техніки згладжування йому вдалося одержати ряд важливих результатів, що стосуються скінченно-гладких неконсервативних систем нелінійної механіки, і, зокрема, довести теореми про випрямлення майже паралельного векторного поля на торі довільної розмірності, про існування лінеаризуючого дифеоморфізму в околі тороїдального многовиду, що замітається квазіперіодичною траєкторією, про звідність лінійних квазіперіодичних систем із майже постійними коефіцієнтами, а також про міру звідних систем цього класу.

Важливе місце в наукових пошуках А. М. Самойленка посідають питання теорії інваріантних тороїдальних многовидів нелінійних динамічних систем. Йому належить розроблення ефективного методу дослідження задачі про збереження інваріантних торів при збуреннях. В основу свого підходу Анатолій Михайлович поклав введене ним же поняття функції Гріна лінійного розширення динамічної системи на торі (у сучасній математичній літературі це поняття відоме як функція Гріна—Самойленка). За допомогою апарату функцій Гріна йому вдалося не лише довести теореми існування стійких і гіперболічних інваріантних торів у рамках теорії збурень, а й одержати оптимальні результати про ступінь їх гладкості. Крім цього, не обмежуючись теоремами існування, одержаними за допомогою апарату функцій Гріна, А. М. Самойленко розвинув і обґрунтував наближений проективно-ітеративний метод відшукання інваріантних торів у вигляді збіжної послідовності тригонометричних поліномів. Підсумком циклу робіт, який увібрав у себе вищезгадані результати, стала монографія А. М. Самойленка «Элементы математической теории многочастотных колебаний» (М.: Наука, 1987), перевидана англійською під назвою «Elements of the mathematical theory of multi-frequency oscillations» (Dordrecht etc.: Kluwer Acad. Publ., 1991).

Ще один загальновизнаний цикл робіт Анатолія Михайловича пов'язаний з теорією систем з імпульсною дією. Особливо активне формування зазначеної теорії за участю А. М. Самойленка та його учнів відбулося в 1970—1980 рр. Монографія «Диференціальні рівняння з імпульсною дією» — перша у світовій літературі книга, в якій було викладено широкий спектр результатів, покладених в основу теорії диференціальних рівнянь з імпульсною дією. Пізніше, в 1995 р., цю монографію було доповнено новими результатами та перекладено англійською у видавництві World Scientific.

Талант і досвід Анатолія Михайловича як ученого й організатора науки, лідера київської математичної школи яскраво проявляється у його вмінні керувати дослідницькою роботою відразу в кількох напрямах. Так, разом з учнями було розроблено теорію знакозмінних функцій Ляпунова для вивчення дихотомії, глобально обмежених розв'язків та інваріантних многовидів лінійних розширень динамічних систем на торі, розвинуто теорію нетерових крайових задач для систем із запізненням, рівнянь з імпульсною дією, сингулярно збурених систем. Пізніше автори цієї теорії знайшли її ефективне застосування до досліджень задач про обмежені на всій осі розв'язки неавтономних систем, що мають властивість експоненціальної дихотомії на півосях.

Ще один напрям досліджень А. М. Самойленка стосується вивчення резонансних явищ у багаточастотних системах, включаючи системи з повільно змінними параметрами. Виведені ним витончені оцінки осцилюючих інтегралів, які виникають при вивченні процесу проходження траєкторією резонансних підмножин фазового простору, стали основою для одержання нових глибоких результатів з обґрунтування методу усереднення в коливних системах із числом частот більшим від двох.

Не може не викликати захоплення той факт, що загальна кількість наукових публікацій ювіляра становить понад 600, у тому числі три десятки монографій, понад два десятки підручників і навчальних посібників. Його учні захистили 35 докторських та 87 кандидатських дисертацій.

На особливу увагу заслуговує педагогічна діяльність професора А. М. Самойленка в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського» та інших вищих навчальних закладах. Яскравий лекторський талант Анатолія Михайловича, його вміння чітко, ясно та емоційно викладати матеріал на основі розроблених ним оригінальних лекційних курсів завжди справляє незабутнє враження на слухачів.

Сьогодні наукові інтереси А. М. Самойленка охоплюють широке коло складних та актуальних математичних проблем. Міжнародне визнання його досліджень підтверджують загальновизнані в світовій математичній літературі терміни: «чисельно-аналітичний метод Самойленка», «функція Ґріна—Самойленка» та інші. Опубліковані ним монографії внесли фундаментальний вклад у математику та її викладання.

А. М. Самойленко — автор більше 600 наукових праць, серед яких 30 монографій та 15 навчальних посібників. Більшість його робіт перекладено за кордоном[3][4].

З 1988 року А. М. Самойленко є директором Інституту математики НАН України, з 2006 року — академіком-секретарем Відділення математики НАН України.

1978 р. його було обрано членом-кореспондентом, а 1995 р. — дійсним членом Національної академії наук України.

З 2002 р. є дійсним членом Європейської АН, з 2011 р. — іноземним членом АН Республіки Таджикистан.

А. М. Самойленко приділяє велику увагу підготовці високо-кваліфікованих наукових кадрів. Серед його учнів — 35 доктори та 87 кандидати фізико-математичних наук[5], які успішно працюють у багатьох математичних центрах ряду країн. Професор А. М. Самойленко викладає в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка та Національному технічному університеті України «КПІ». Він є членом Українського та Американського математичних товариств, членом редакційних колегій українських та зарубіжних журналів, серед них «Український математичний журнал», «Доповіді Національної академії наук України», «Нелінійні коливання», «У світі математики», «Nonlinear Mathematical Physics», «Memoirs on Differential Equations and Mathematical Physics» та інші.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Наукові ступені та звання

[ред. | ред. код]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Засновник Малинської благодійної організації «Фонд сприяння розвитку здібностей обдарованих дітей та юнацтва».

За значні досягнення у науковій діяльності, сприяння розвитку здібностей обдарованих дітей та юнацтва міста Малина 24 лютого 1999 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Малина».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. https://www.eurasc.eu/members/samimath-kiev-ua/member/
  3. Список праць на Google Scholar Citations
  4. Список публікацій у світових бібліотеках (за версією VIAF)
  5. Список учнів
  6. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 135/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
  7. Указ Президента України № 242/2013 від 27 квітня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій». Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 28 квітня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]

Вебресурси

[ред. | ред. код]