Самородні елементи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самородне золото
Самородна сірка

Саморо́дні елеме́нти — прості речовини.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Самородний елемент — проста речовина, мінерал, що складається з одного хімічного елемента, або сплав, що характеризується кількома пов'язаними, досить чистими хімічними елементами, у стані простих речовин, теоретично не поєднаних хімічно, що природно присутній у земній корі або в інших природних середовищах, таких як метеорити та небесні тіла. Мінералів, що належать до класу самородних, налічується близько 50. Вони рідко трапляються в природі, але мають велике практичне значення — застосовуються в техніці, медицині, ювелірній справі.

Генезис[ред. | ред. код]

Утворення самородних елементів пов'язано з глибинними процесами, підвищеними температурами і тиском. Деякі з них виділяються безпосередньо з магматичного розплаву (платина, алмаз), інші — при гідротермальних процесах (золото, срібло). Частина мінералів цього класу утворюється під час окиснення сірчаних сполук, нерідко за участю бактерій (сірка, мідь, ртуть і т. ін.).

Форми виділень самородних елементів різноманітні: краплеподібні зерна, ідіоморфні або ниткоподібні кристали, дротоподібні або плоскі дендрити, пластинчаті (плівкові) утворення. Деякі елементи і сплави існують у двох або більше кристалічних структурах і називаються, згідно з встановленими правилами, по різному. Наприклад, ромбічна сірка називається сіркою, а моноклінна — розицькітом. Вуглець утворює різні структури — алмазу, графіту, нанотрубок, фулерену та його аналогів, лонсдейліту. Пром. значення мають родовища самородних Au, Ag, Pt, Cu, алмазу, графіту, сірки, частково також Sb, As, Hg.

В Україні самородні елементи знайдено в ряді областей. Гідротермальні відклади золота — поблизу м. Берегове (Закарпаття), а також на Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Одещині; графіту — поблизу міста Первомайськ Миколаївської обл.; сірки — в Івано-Франківській і Львівській областях; мікроалмазів — на Донеччині та Рівненщині тощо.

Властивості[ред. | ред. код]

Усі самородні елементи характеризуються великою хімічною інертністю. Переважна більшість мінералів, що належать до самородних елементів, кристалізується в кубічній, гексагональній та тригональній системах.

Основні самородні елементи і сплави

Назва мінералу

Склад

Сингонія

Алмаз

C

Куб.

Амальґама

(Ag, Hg)

Куб.

Антимоніт або стибніт

Sb

Триг.

Арсен

As

Ромб.

Арсеноламприт

As

Ромб.

Бісмут

Bi

Триг.

Графіт

C

Гекс.

Залізо

Fe

Куб.

Золото

Au

Куб.

Індій

In

Тетр.

Іридій

Ir

Куб.

Іридосмін

(Os, Ir)

Гекс.

Камасит

(Fe, Ni)

Куб.

Когеніт

(Fe, Ni, Co)3C

Ромб.

Колиміт

Cu7Hg6

Куб.

Лонсдейліт

C

Гекс.

Мальдоніт

Au2Bi

Куб.

Мідь

Cu

Куб.

Мошеландсберґіт

Ag2Hg3

Куб.

Муасаніт

SiC

Гекс.

Нікель

Ni

Куб.

Олово

Sn

Тетр.

Осборніт

TiN

Куб.

Осмій

(Os, Ir)

Гекс.

Осмірид

(Ir, Os)

Куб.

Паладій

Pd

Куб.

Платина

Pt

Куб.

Платинистий іридій

(Ir, Pt)

Куб.

Полярит

Pd (Pb, Bi)

Ромб.

Родій

Rh

Куб.

Розицькіт

S

Мон.

Ртуть

Hg

Триг.

Рутеній

Ru

Гекс.

Рутеніридосмін

(Os, Ir, Ru)

Гекс.

Рутеносмірид

(Ir, Os, Ru)

Куб.

Свинець

Pb

Куб.

Селен

Se

Триг.

Сірка

S

Ромб.

Срібло

Ag

Куб.

Сидеразот

Fe5N2

Триг.

Соболевськіт

PdBi

Гекс.

Телур

Te

Триг.

Тетрафероплатина

PtFe

Тетр.

Цинк

Zn

Гекс.

Приклади[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]