Самотній Джордж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самотній Джордж (ісп. El Solitario Jorge/George)
Giant Tortoise, Galapagos.jpg
Самотній Джордж у жовтні 2008 року
Вид Галапагоська черепаха
Стать чоловіча
Народився бл. 1910[1][2][3][4]
Пінта, Галапагоські острови
Помер 24 червня 2012
Санта-Крус, Галапагоські острови

Самотній Джордж (ісп. El Solitario Jorge/George; нар. бл. 1910[1][2][3][4] — 24 червня 2012[5]) — самець галапагоської черепахи, останній представник підвиду Абінгдонської слонової черепахи[6]. Його називали символом Галапагоського національного парку, найрідкіснішою істотою та найзнаменитішим холостяком у світі[7][8].

Історія виявлення[ред. | ред. код]

Самотній Джордж у травні 2007 року

Уперше Самотнього Джорджа виявив на острові Пінта 1 грудня 1972 року угорський дослідник Йожеф Вагвельді (угор. Vágvölgyi József). Рослинність на острові було винищено інтродукованим здичавілими козами і популяція підвиду C. n. abingdonii була представлена однією особиною. Свою назву Самотній Джордж отримав від імені персонажу американського актора Джорджа Гобеля (англ. George Gobel)[9].

Для догляду та з міркувань безпеки черепаху було переміщено до дослідницької станції Чарльза Дарвіна на острів Санта-Крус. Підвид було оголошено функціонально вимерлим, оскільки Джордж утримувався у неволі.

Більшість джерел стверджують, що Самотньому Джорджеві було понад 100 років[1][2][3][4], однак, є й інші думки. Так, Девід Аттенборо вважав, що йому виповнилося не більше 80 років[6][10]. Проте для галапагоської черепахи навіть сотня років не може вважатися літнім віком[11].

Спроби отримати потомство[ред. | ред. код]

Самотній Джордж у грудні 2005 року

Десятиліття спроб отримати потомство Самотнього Джорджа не дали результатів, адже не було самиць його власного підвиду. Дослідники станції Чарльза Дарвіна навіть пропонували винагороду в розмірі 10 000 доларів США за пару для нього[6].

До січня 2011 року Самотнього Джорджа утримували в загоні разом із двома самицями підвиду Chelonoidis nigra becki (із регіону вулкана Вольф острова Ісабела). Вчені сподівалися, що його генотип вдасться зберегти в потомстві. На той час вважалося, що саме цей підвид є найбільш генетично близьким до підвиду Джорджа, хоча будь-які потенційні нащадки були б інтерградаційними гібридами[12].

У липні 2008 року, Джордж спарувався з однією із самиць. Було відкладено 13 яєць, які помістили в інкубатор[13]. 11 листопада 2008 дослідники станції повідомили, що 80% яєць нежиттєздатні[13][14]. До грудня 2008 року з решти яєць нічого не вилупилося і рентген показав, що вони не є життєздатні[15].

23 липня 2009 року в Галапагоському національному парку оголосили, що одна із самиць Джорджа зробила кладку із п'яти яєць[16]. Адміністрація парку висловила сподівання, що ця кладка, яка на їхню думку була в ідеальному стані, принесе результати[17]. Яйця було переміщено до інкубатора, але 16 грудня було оголошено, що інкубаційний період (120 днів) завершився, отже яйця були нежиттєздатні. Такий же був результат і третьої кладки іншої самиці з шести яєць[18][19].

У листопаді 1999 року було повідомлено, що Самотній Джордж був «дуже близький генетично до черепах» із островів Еспаньйола (C. n. hoodensis) та Сан-Крістобаль (C. n. chathamensis)[20]. 20 січня 2011 року двої самиць підвиду C. n. hoodensis було імпортовано до дослідницької станції, де жив Джордж[21].

Смерть[ред. | ред. код]

Самотній Джордж на марці

24 червня 2012 року, о 8:00 ранку (за місцевим часом) Самотній Джордж помер, про що повідомив директор Галапагоського національного парку Едвін Наула (англ. Edwin Naula)[22][23][24][25][26]. Це виявив Фаусто Льєрена Санчес (англ. Fausto Llerena), який останні 40 років доглядав за черепахою[27]. Наука вважає, що причиною смерті стала серцева недостатність. Некроскопія підтвердила, що він помер від «старості»[28]. Тіло Самотнього Джорджа заморозили і відправили кораблем до Американського музею природознавства у місті Нью-Йорк, щоб із ним попрацювали таксидермісти[29]. Завдання зі збереження Джорджа виконав таксидерміст музею Джордж Данте[30].

Очікувалося, що після короткого показу в музеї, Самотній Джордж повернеться на архіпелаг і його будуть демонструвати на дослідницькій станції на острові Санта-Крус[31]. Однак, уряд Еквадору хотів, щоб черепаха експонувалася у столиці Кіто[32].

З його смертю підвид Абінгдонська слонова черепаха перейшов у статус вимерлого.

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

Графіті, присвячене Самотньому Джорджеві
  • У серії «Футурами», яка називається «Naturama» зображеного Самотнього Губерта, персонаж було створено на честь Джорджа.
  • У серіалі «Дика сімейка Тонберів» («Двоє — компанія» (англ. Two's Company)) є персонаж, який називається Самотній Джейк; це теж гігантська черепаха, і вважається останнім представником свого виду. Еліза знаходить для нього самицю, яка називається Саманта (її озвучила Філліс Діллер).
  • У рольовій грі Golden Sun: The Lost Age є самотня морська черепаха, яку можна знайти у Морі Часу Іслет (англ. the Sea Of Time Islet), яка називається Самотній Ґорґ (англ. Lonesome Gorge).
  • У World of Warcraft є черепаха-привид (NPC), яка називається Лон'лі Ґуджу (англ. Lon'li Guju, Lonely Guju)). Черепаха ширяє на берегах Кунь-Лай у World of Warcraft: Mists of Pandaria. Цей персонаж є меморіалом Самотньому Джорджеві.
  • Каїрн життя, присвячений Самотньому Джорджеві, було відкрито у Галапагоському національному парку 26 липня 2012 року[33][34].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ingber, Sasha (November 16, 2012). Lonesome George Not the Last of His Kind, After All?. National Geographic Society. Процитовано 5 June 2014. «...the 1972 discovery of Lonesome George, then around 60 years old...» 
  2. а б в Staff. Lonesome George. Galapagos Conservancy. Процитовано 5 June 2014. «...his age was estimated at over 100 years old at the time of his passing...» 
  3. а б в Staff (June 2012). The Loneliest Animals: Update: Galapagos Tortoise Lonesome George Dies. PBS. Процитовано 5 June 2014. «...about 100 at the time of his death...» 
  4. а б в Jones, Bryony (25 June 2012). Lonesome George, last of the Pinta Island tortoises, dies. CNN. Процитовано 26 June 2012. 
  5. Proceso de Relaciones Públicas de la Dirección del Parque Nacional Galápagos (24 June 2012). El mundo pierde al solitario George. Процитовано 2012-06-25. 
  6. а б в Gardner, Simon (6 February 2001). Lonesome George faces own Galapagos tortoise curse. Архів оригіналу за 2011-06-04. Процитовано 2012-01-11. 
  7. «Умер самый знаменитый холостяк в мире – черепаха Одинокий Джордж» Газета «Аргументы и факты», 25.06.2012 (рос.)
  8. «Умер «самый знаменитый холостяк» – последняя в мире слоновая черепаха Одинокий Джордж» Газета.ru, 25.06.2012 (рос.)
  9. Chambers, Paul (2004). A Sheltered Life: The Unexpected History of the Giant Tortoise. Oxford University Press. с. 246. ISBN 978-0719565298. 
  10. Attenborough, David. Galapagos with David Attenborough - part 3. YouTube. Sky Television. Процитовано 4 June 2014. «...he was given a name to reflect his state: Lonesome George. He's about 80 years old, and is getting a bit creaky in his joints, as indeed am I» 
  11. Galápagos tortoise Geochelone elephantophus. National Geographic Society. Процитовано 2012-01-12. 
  12. Joy at giant tortoise eggs. BBC. 23 July 2008. Процитовано 2012-01-11. 
  13. а б Dwindling Hopes of Offspring from Lonesome. Charles Darwin Foundation for the Galapagos Islands. November 11, 2008. Архів оригіналу за 2008-12-08. Процитовано 2012-01-11. 
  14. Galapagos bachelor tortoise struggles to be a dad. CBC. November 11, 2008. Процитовано 2012-01-11. 
  15. Gray, Louise (5 December 2008). Lonesome George's first sex in decades ends in disappointment. The Telegraph (London). Процитовано 2012-01-11. 
  16. New eggs spark Galapagos tortoise hopes. WA Today. July 23, 2009. Процитовано 2012-01-11. 
  17. Tran, Mark (22 July 2009). Lonesome George, the last Galápagos giant tortoise, may become a dad. The Guardian (London). Процитовано 2012-01-11. 
  18. Galapagos Conservancy (December 16, 2009). "Eggs from Lonesome George's Companion are Infertile, Once Again". Прес-реліз. Переглянутий January 11, 2012.
  19. Galapagos Conservancy. «GNP NEWS: Eggs from Lonesome George's Companion are Infertile, Once Again» 16.12.2009 (англ.)
  20. Caccone, Adalgisa; Gibbs, James P.; Ketmaier, Valerio; Suatoni, Elizabeth; Powell, Jeffrey R. (1999). Origin and evolutionary relationships of giant Galápagos tortoises. Proceedings of the National Academy of Sciences 96 (23): 13223–8. Bibcode:1999PNAS...9613223C. JSTOR 49147. PMC 23929. PMID 10557302. doi:10.1073/pnas.96.23.13223. 
  21. Will Lonesome George finally find a mate?. London: The Telegraph. January 21, 2011. Процитовано 2012-01-11. 
  22. Lonesome George, last of the Pinta Island tortoises, dies. CNN. Процитовано 25 June 2012. 
  23. Giant tortoise Lonesome George’s death leaves the world one subspecies poorer. nationalpost.com. Процитовано 25 June 2012. 
  24. Lonesome George, last-of-his-kind Galapagos tortoise, dies. IBN Live. Процитовано 25 June 2012. 
  25. Lonesome George, last-of-his-kind Galapagos tortoise, Chicago Tribune, 2012-06-25
  26. Galapagos-Riesenschildkröte George ist tot, Spiegel Online, 2012-06-25
  27. Muere el Solitario George, la última tortuga gigante de isla Pinta. El Unveriso. Архів оригіналу за 2013-01-15. Процитовано 24 June 2012. 
  28. El solitario George murió esta madrugada (Spanish). El Comercio. 24 June 2012. Процитовано 24 June 2012. «Naula estima que el fallecimiento se debió a un paro del corazón, propio de que la tortuga ya habría cumplido su ciclo de vida. No obstante, se esperará hasta el resultado de la necropsia para determinar oficialmente qué generó el deceso.» 
  29. Fountain, Henry (1 July 2013). With Taxidermists' Help, Lonesome George Will Remain in Public View. The New York Times. 
  30. Science-Based Artist Gives Celebrity Tortoise A Second Life. 2015-03-02. 
  31. Tortoise Lonesome George to be embalmed. UPI. 28 June 2012. Процитовано 2012-09-16. 
  32. Galapagos tortoise Lonesome George: Dispute over body. BBC News. 
  33. A memorial stone for "Lonesome George". El Telgrafo(The Telegraph). Процитовано September 24, 2012. 
  34. Edmundo Perez. A memorial for "Lonesome George". Процитовано September 24, 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]