Самотній голос людини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самотній голос людини
рос. Одинокий голос человека
Жанр драма
Режисер Олександр Сокуров
Сценарист Юрій Арабов
У головних
ролях
Андрій Градов
Тетяна Горячева
Володимир Дегтярьов
Людмила Яковлєва
Микола Кочегаров
Сергій Шукайло
Володимир Гладишев
Іван Неганов
Євгенія Волкова
Ірина Журавльова
Оператор Сергій Юріздицький
Композитор Кшиштоф Пендерецький
Кінокомпанія Ленфільм
Дистриб'ютор Роскіноd
Тривалість 76 хвилин
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1987
IMDb ID 0122591

«Самотній голос людини» (рос. «Одинокий голос человека») — російський радянський художній фільм, знятий режисером Олександром Сокуровим за сценарієм Юрія Арабова в 1978 році і вийшов на екрани в 1987 році. Фільм був знятий на навчальній студії ВДІКу і засуджений керівництвом інституту до знищення. Тільки підміна плівки і таємне винесення з ВДІКу режисером врятували фільм, який у результаті вийшов на екрани лише через десять років після зйомок. Дебютна картина Олександра Сокурова і Юрія Арабова.

Сценарій фільму створений за мотивами творів Андрія Платонова «Річка Потудань», «Таємна людина», «Походження майстра».

Зміст[ред. | ред. код]

Історія червоноармійця, який повертається до мирного життя після всіх жахів громадянської війни. Нелегко забути те, що він пережив. Та йому допомагає кохання до дівчини Люби. Герой всіляко намагається допомогти їй і молоді люди, чисті серцем, потроху роблять кроки назустріч своєму скромному щастю. Екранізація повісті Андрія Платонова «Річка Потудань».

Ролі[ред. | ред. код]

  • Андрій ГрадовМикита червоноармієць
  • Тетяна Горячева
  • Володимир Дегтярьов
  • Микола Кочегаров — службовець в РАГСі (дебют в кіно)
  • Сергій Шукайло
  • Володимир Гладишев
  • Людмила Яковлєва
  • Іван Неганов
  • Євгенія Волкова
  • Ірина Журавльова

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Гран-прі «Бронзовий леопард» на 40-му МКФ в Локарно, Швейцарія (1987)
  • Диплом фільму на Фестивалі фестивалів в Торонто і Онтаріо, Канада (1988)