Самоїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Самоїди

Самодійці (заст. самоїди) — об'єднавча назва етносів, що проживають на території Росії та говорять (або говорили) на мовах самодійської групи та утворюють разом з мовами фіно-угорської групи уральську мовну сім'ю. Їх чисельність становить близько 40 тисяч. До них належать ненці, нганасани, енці, селькупи.

Етонім[ред.ред. код]

Вимерлі південносамодійські мови

Самоїди - урало-алтайське плем'я, наближене до фінів, яке відрізнялося від них типом та мовою. Назва їх виникла не від самопоїдання, а, вочевидь, від назви їх країни - Самеєднам, яку дають своїй країні лопарі, які мешкали тоді більше у східній частині в порівнянні з теперешнім часом.

Спочатку самоїдами називали лише ненців — найбільший самоїдський народ, — але згодом ця назва стала використовуватися як збірна назва всіх народів угро-фінської групи.

Зараз в Росії самоїдів називають самодійцями. Ця назва була штучно утворена від російської діалектної форми «самодин» (однина) та «самоді» (множина), що використовувалася в російській мові нґанасанів та енців як самоназва цих груп. У 30-х роках XX століття повсюдно замінювали старі російські назви народів Росії на нові, утворені від їх самоназви.

Назва «самодійські народи» або «самодійці» була запропонована в 1938 році радянським лінгвістом Георгієм Миколайовичем Прокоф'євим замість старої, як вважалося, образливої назви. У радянській науковій літературі назву самодійці була загальноприйнятною і остаточно утвердилася в російській мові, у той час як в інших європейських мовах вживаються назви типу нім. Samojeden (самоїди).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907