Самурай Чамплу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Samurai Champloo
Samurai Champloo Logo.png
Титульна картка аніме-серіалу
サムライチャンプルー
Samurai Chanpurū
Самурай Чамплу
Жанр пригода, комедія[1]
Манґа
Автор Масару Ґотсубо
Видавець Японія Kadokawa Shoten
Інші видавці Австралія Madman Entertainment
США Tokyopop
Аудиторія сейнен
Журнал Японія Monthly Shōnen Ace
Період випуску 26 січня 2004 — 26 вересня 2004
Кількість томів 2
Аніме-серіал
Режисер Сін'ітіро Ватанабе
Продюсер Такатосі Хамано
Такасі Котіяма
Тетсуро Сатомі
Сценарист Сіндзі Обара
Композитор Nujabes
Tsutchie
Fat Jon
Force of Nature
Студія Manglobe
Ліцензоване Австралія Madman Entertainment
США Funimation
Велика Британія MVM Films
Сінгапур Odex
Мережа Японія Fuji Television
Інші мережі США Funimation Channel, Adult Swim (Toonami)
ПАР Animax
Велика Британія Viceland
Австралія SBS TV
Канада Razer (Kamikaze)
Індія Animax
Період показу 19 травня 2004 — 19 березня 2005
Кількість серій 26 (Список серій)

Самурай Чамплу (яп. サムライチャンプルー Самурай Тямпуру, Samurai Champloo), стилізовані, як SAMURAI CHAMPLOO — японський аніме-серіал, розроблений компанією Manglobe. У ньому представлені виробничі команди на чолі з режисером Сін'ітіро Ватанабе, дизайнером персонажів Кадзуто Накадзава та механічним дизайнером Махіро Маеда. Аніме Самурай Чамплу було першим режисерським зусиллям Ватанабе після відомого Ковбой Бібоп. Вперше транслювалася в Японії на Fuji TV 20 травня 2004 року, і проходила за двадцять шість епізодів до завершення 19 березня 2005 року.

Події Самурая Чамплу відбуваються в альтернативній версії епохи Едо (1603 - 1868) у феодальній Японії, переважно з хіп-хоп постановкою.[2] Звідси випливає історію про персонажів:Муґен, нахабний і волелюбний бродячий мечник; Дзін, згуртований і стоїчний ронін; і Фуу, смілива дівчина, яка просить їх супроводжувати її у своїх пошуках по всій Японії, щоб знайти "самурая, який пахне соняшниками".

Самурай Чамплу має багато спільного з іншою роботою Сін'ітіро Ватанабе Ковбой Бібоп. Обидві серії критично визнані, зосереджені на змішуванні жанрів, слідують епізодичному дизайну розповіді і використовують сучасну музику.[3]

Самурай Champloo була названа в англійській мові і ліцензована Geneon Entertainment для релізів в Північній Америці. Також був ліцензований в англійській версії у Великій Британії в MVM Films, а в Австралії та Новій Зеландії від Madman Entertainment.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дівчина на ім'я Фуу працює офіціанткою у чайній крамничці. Муґен пропонує випровадити купку неприємних клієнтів, які доставляють незручності Фуу, в обмін на 50 рисових кульок. Однак та не погоджується. Після цього Фуу своїми діями створює неприємну для себе ситуацію, проливши чай на сина мера міста. В якості розплати син префекта вказує відрізати їй кілька пальців. Вона кричить, що дасть 100 рисових кульок, і той її рятує. В той самий час Дзін, стоїчний молодий ронін в одязі самурая, який вбив до цього трьох мечників мера, входить у чайну крамницю, не підозрюючи про те, що відбувається всередині. Муґен помилково приймає Дзіна за одного з мечників мера і нападає на нього. Вони починають боротися один проти одного і ненавмисно спричиняють смерть Сібуі Томоносіна, сина магістрата. За цей злочин їх обвинуватили і вони повинні бути страчені. За допомогою Фуу вони уникнули страту. Натомість Фуу просить їх піти з нею, щоб знайти "самурая, який пахне соняшниками".

Саундтреки[ред. | ред. код]

Музика, що використовувалася в серії, було випущено на чотири компакт-диски із саунтреками від Victor Entertainment.

Два окремі саундтреки були випущені в 2004 році Geneon Entertainment тільки в Північній Америці. Вони несуть більшість тих самих треків, що й японські альбоми.

Критика[ред. | ред. код]

Самурай Чамплу отримав визнання критиків, багато критиків і вчених, які вихваляють унікальне поєднання жанрів і впливу музики в рамках серії.[4] Ембієнтний саундтрек, записаний Фатом Джоном та Force of Nature отримав дуже високе критичне визнання, у рейтенгу IGN зайняв перше місце серед "десятки аніме-тем та саундтреків всіх часів". Самурай Чамплу був включений у список, зайнявши перше місце разом із Ковобоєм Бібоп.[5]

Сценалістичне есе було написано письменником Джівоном Ан про серію та його зв'язок із західною культурою, а також різними жанрами телебачення та кіно. Есе було опубліковано в підручнику Як дивитися телебачення, і в даний час використовується у школі кінематографічного мистецтва.[6] У своєму творі Ан називає серію як "багатий текст для вивчення в аналітичних рамках аутеризму і теорії жанрів".

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Samurai Champloo Complete Collection (Blu-Ray). Madman Entertainment. Архів оригіналу за 21 серпень 2018. Процитовано 20 січня 2018. 
  2. Бонамініо, Сальван. Anime Review: Samurai Champloo. Anime UK. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 18 квітня 2012. 
  3. Томпсон, Ітан; Міттелл, Джейсон (16 вересня 2013). How To Watch Television (англійською). NYU Press. ISBN 9780814745311. 
  4. Anime Review: Samurai Champloo | Anime Reviews | the Escapist. 
  5. Джош Пул (16 травня 2006). Top Ten Anime Themes and Soundtracks of All-Time. IGN. 
  6. Томпсон, Ітан; Міттелл, Джейсон (16 вересня 2013). How to Watch Television. ISBN 9780814745311. 

Посилання[ред. | ред. код]