Самшит вічнозелений
| Самшит вічнозелений | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Buxales |
| Родина: | Самшитові (Buxaceae) |
| Рід: | Самшит (Buxus) |
| Вид: | Самшит вічнозелений (B. sempervirens)
|
| Біноміальна назва | |
| Buxus sempervirens | |
 Вікісховище: Buxus sempervirens
| |
Самшит вічнозелений[1] або букшпан вічнозелений[2][3] (Buxus sempervirens L.) — вічнозелений кущ або деревце родини самшитових, культивують у садках і парках в Україні, частіше в Криму.
Довгорічна порода доживає до 400 — 500 років; листки тримаються 8 — 12 років. Самшит вічнозелений використовують для обсаджування доріжок для клумб, заготівлі важкої та твердої деревини і для токарських виробів. З неї виготовляють графувальні дошки, духові музичні інструменти, лінійки та ін. У Галичині відомий під назвою букшпан.
Один із шкідників самшиту є самшитова вогнівка, гусінь якої знищує зелену масу рослин.
Галерея[ред. | ред. код]
Самшит, що зростає серед сухих Середземноморських чагарників
Квіти
Листки
Рослини культивару Vardar Valley
Листя культивару Vardar Valley
Листки великим планом
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Buxus sempervirens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3694-bukshpan.html
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Buxus sempervirens |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання[ред. | ред. код]
- Самшит вічнозелений // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 392. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|