Саміт НАТО у Страсбурзі і Кельні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саміт НАТО у Страсбурзі і Кельні
Strasbourg–Kehl Summit NATO
Бухарестський саміт НАТО Лісабонський саміт НАТО
President Obama, Secretary Clinton and Prime Minister Brown at the 2009 NATO summit.jpg
Назва зображення: Засідання Північноатлантичної ради
Дата проведення: 3 квітня — 4 квітня 2009
Місце проведення: Кельн, Німеччина та Страсбург, Франція.
Країни-учасниці: 28 країн-учасниць Альянсу

Сам́іт НА́ТО у Страсбу́рзі і Ке́льні 2009 ро́ку або 21-й са́міт НА́ТО — міжнародний саміт голів та урядів держав-членів Північноатлантичного договору, проходив 34 квітня 2009 року у Кельні та Страсбурзі.

Саміт був скликаний з нагоди 60-ї річниці створення організації. Це був перший саміт НАТО для Албанії і Хорватії, які стали учасниками НАТО за два дні до саміту. Також у саміті вперше взяли участь представники нової адміністрації президента США Барака Обами.

Під час саміту було оголошено про офіційне повернення Франції до військових структур організації, обрано Андерса Фог Расмуссена на посаду Генерального секретаря НАТО, запропоновано істотно збільшити присутність військ НАТО у Афганістані і заявлено про початок роботи над новою стратегічною концепцією НАТО.

Порядок денний[ред. | ред. код]

Найважливішими завданнями саміту були:[1]

  • оцінка операції НАТО в Афганістані (місія ISAF) і результатів нової стратегії, запропонованої новою адміністрацією США;
  • обговорення довгострокових стосунків з Росією;
  • активна участь Франції у справах Союзу і її вплив у стосунках між НАТО і ЄС;
  • початок роботи над новою стратегічною концепцією НАТО.

Перебіг саміту[ред. | ред. код]

Учасники[ред. | ред. код]

Піший міст «Двох берегів» на Рейні, місце спільного фото голів делегацій та символ об'єднаної Європи

Саміт приймали президент Франції Ніколя Саркозі і канцлер ФРН Ангела Меркель. Формальною зустріччю керував генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер[1].

Голови делегацій покидають платформу після спільного фото, 4 квітня 2009 року

У 21-му саміті НАТО брало участь 28 державних делегацій, включаючи делегації двох нових держав-членів:

3 квітня[ред. | ред. код]

4 квітня[ред. | ред. код]

  • 09:15 — перехід «Моста Двох берегів» державними делегаціями, спільне фото голів делегацій.
  • 10:00 — засідання Північноатлантичної ради у Пале-де-конгрес-де-Страсбур (фр. Palais des congrès de Strasbourg) у Страсбурзі.
  • 15:20 — прес-конференція генерального секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера про підсумки саміту.

Підсумки саміту[ред. | ред. код]

Держави-члени НАТО під час саміту прийняли кілька важливих документів: «Декларацію саміту НАТО у Страсбурзі/Кельні», «Декларацію щодо безпеки Альянсу» та Декларацію саміту щодо Афганістану[13].

Декларація саміту НАТО в Страсбурзі/Кельні[14][ред. | ред. код]

4 квітня 2009 року Північноатлантична рада прийняла Декларацію саміту в Страсбурзі і Кельні[15], яка підтверджувала головні постанови, зроблені під час його роботи:

  • члени НАТО привітали нових членів: Албанію і Хорватію[16][17];
  • Альянс висловив задоволення з приводу рішення французької влади брати активну участь у військових структурах організації.

Місії НАТО[ред. | ред. код]

  • задекларовано, що безпека Альянсу пов'язана з безпекою і стабільністю в Афганістані, повторно підтверджено, що місія ISAF є пріоритетом у подальших діях НАТО;
  • оголошено про продовження місії KFOR у Косово, оцінено початок місії ЄС в Косово — EULEX;
  • задекларовано продовження підготовчої місії НАТО в Іраку (NTM-I);
  • вирішено розпочати операцію «Allied Protector», мета якого проведення морських операцій біля узбережжя Сомалійського півострова для подолання піратства[18];
  • оголошено про продовження підтримки Африканського Союзу у її місії побудови миру на континенті та створенні Африканських Сил Реагування (англ. African Standby Force);
  • оголошено про продовження операції «Активні зусилля» на Середземному морі.

Розширення НАТО і відносини з сусідськими державами[ред. | ред. код]

  • підтверджено готовність запрошення Македонії до членства в Альянсі після закінчення суперечки про назву держави з Грецією;
  • члени НАТО схвалили зусилля та прогрес Боснії та Герцеговини і Чорногорії, здійснені з метою інтеграції з Альянсом у рамках Інтенсивного діалогу та ІППН, і також зусилля Сербії в рамках ІППН;
  • Альянс закликав Боснію та Герцеговину і Сербію до співпраці у МТКЮ;
  • заохочено Україну і Грузію до продовження реформ, пов'язаних з прагненнями обох держав до вступу в НАТО; Альянс схвалив цей процес;
  • повторно підтверджено підтримку НАТО у територіальній цілісності та суверенності Грузії у її міжнародно визнаних кордонах; члени НАТО закликали до забезпечення цілковитого доступу спостерігачам ООН, ЄС і ОБСЄ на територію Грузії, включно з територіями Абхазії та Південної Осетії;
  • наголошено на значущості Середземноморського діалогу, підтверджено, що покій і стабільність у середземноморському регіоні є необхідним фактором для євроатлантичної безпеки. Закликано до повернення конституційної влади в Мавританії, як умови відновлення певної участі цієї країни в Середземноморському діалозі;
  • оцінено значний прогрес співпраці з державами Перської затоки, здійснений у рамках Стамбульської ініціативи співпраці;
  • висловлено занепокоєння щодо регіональних конфліктів на Південному Кавказі та у Молдові; Альянс висловив підтримку територіальної цілісності та суверенності Вірменії, Азербайджану, Грузії та Молдови.

Відносини з Росією[ред. | ред. код]

  • члени НАТО визнали партнерство з Росією як стратегічний елемент у розвитку безпеки євроатлантичного регіону;
  • закликали Росію до виведення солдатів з Південної Осетії й Абхазії, зокрема до виконання заяв, що мали місце у серпні та вересні 2008 року в рамках перемир'я, встановленого за посередництва ЄС; висловили занепокоєння щодо визнання Росією незалежності цих двох регіонів та порекомендували анулювати це рішення;
  • наголосили про існування спільних інтересів з Росією і схвалили рішення щодо відновлення співпраці (припиненої під час російсько-грузинської війни) в межах Ради НАТО-Росія.

Питання безпеки[ред. | ред. код]

Декларація саміту щодо Афганістану[19][ред. | ред. код]

На саміті держави НАТО прийняли Декларацію саміту щодо Афганістану[20], у якій:

  • підтверджено 4 головні принципи присутності НАТО в Афганістані, узгоджені на Бухарестському саміті: довгострокової участі, афганського лідерства, широкомасштабного комплексного і регіонального підходу;
  • створено тренувальну місію НАТО в Афганістані — NTM-A (англ. NATO Training Mission - Afghanistan). Ця місія надаватиме подальшу підтримку створенню спроможних і самодостатніх Національних сил безпеки Афганістану. Вона займатиметься наставництвом на високому рівні в Афганській національній армії (ANA) та розширить допомогу в створенні Афганської національної поліції (ANP)[21][22];
  • вирішено збільшити війська ISAF в Афганістані з метою забезпечення проведення президентських виборів у серпні 2009 року[23];
  • вирішено збільшити витрати ресурсів у Фонд допомоги Національної армії Афганістану;
  • задекларовано подальшу підтримку і співпрацю з афганським урядом у його зусиллях покращити військовий та цивільний стан життя в країні;
  • задекларовано схвалення НАТО співпраці між Афганістаном і Пакистаном, а також дедалі ширші відносини між НАТО та Пакистаном.

Декларація щодо безпеки Альянсу[24][ред. | ред. код]

У Страсбурзі глави 28 держав прийняли «Декларацію безпеки Альянсу»[25][26], у якій підтверджено основні цінності, принципи і цілі Альянсу, а також:

  • стаття 5 Вашингтонського договору та колективна оборона, заснована на цілісності союзницької безпеки, є, і надалі залишатиметься, стрижнем Альянсу[24];
  • розширення НАТО є свідченням історичного успіху у наближенні до нового бачення Європи цілісної та вільної; задекларовано, що «двері НАТО залишаються відкритими для усіх європейських демократій, які поділяють цінності Альянсу і які бажають та є спроможними взяти на себе зобов'язання та відповідальність членства та включення яких зміцнюватиме спільну безпеку та стабільність»[24];
  • безпека Альянсу все більш пов'язана з безпекою в інших регіонах;
  • члени НАТО будуть покращувати свою здатність протистояти безпековим викликам, які загрожують території, цілісності та мешканцям Альянсу. Союзники повинні поділяти ризики та відповідальності відповідним чином: всі повинні зробити свої спроможності більш гнучкими та здатними до розміщення, аби це надало нам змогу реагувати швидко і ефективно, де б це не було потрібним з появою нових криз; також повинні здійснити реформи структур НАТО з метою створення більш ефективної як з точки зору побудови, так і використання коштів організації;
  • посилення співробітництва з іншими міжнародними організаціями, зокрема ООН, ЄС, ОБСЄ та Африканським союзом для більш ефективного поєднання військових та цивільних можливостей для реагування на безпекові виклики;
  • НАТО визнає важливість побудови сильнішої та більш міцної європейської оборони та вітає зусилля Європейського Союзу у посиленні своїх можливостей та спроможностей з метою подолання спільних безпекових викликів. Союзники, які не є державами-членами ЄС, роблять значний внесок у ті зусилля, найширше залучення до яких є важливим, відповідно до домовленостей. Альянс готовий забезпечувати дієве стратегічне партнерство у межах діалогу НАТО-ЄС;
  • члени Альянсу готові розвивати відносини з іншими партнерами як і по-сусідству, так і за його межами, задля об'єднаної безпеки; визнано також, що партнери НАТО відіграють провідну роль у спроможності організації втілювати в життя спільноти зі спільними цінностями та відповідальністю; члени НАТО цінують ту підтримку, яку багато з партнерів надають операціям та місіям Альянсу;
  • сильне, об'єднане партнерство між НАТО і Росією, що базується на повазі до усіх принципів Основоположного Акту НАТО-Росія від 1997 року та Римської Декларації від 2002 року, якнайкраще слугує на користь безпеці на євроатлантичному просторі[24];
  • члени НАТО налаштовані на оновлення Альянсу з метою якнайкращого реагування на загрози сьогодення та в очікуванні ризиків майбутнього; члени організації ставлять завдання Генеральному секретарю зібрати та очолити широке коло кваліфікованих експертів, які шляхом тісних консультацій з усіма Союзниками закладуть підґрунтя для розробки Генеральним секретарем нової Стратегічної концепції та направлення пропозицій щодо її імплементації на затвердження під час нашого наступного саміту; також Генеральний секретар залучатиме до цього процесу Раду у постійному складі[24].
Андерс Фог Расмуссен, новий Генеральний секретар НАТО, обраний під час саміту в Страсбурзі

Обрання нового Генерального секретаря НАТО[ред. | ред. код]

На саміті у Страсбурзі і Кельні 28 глав держав і урядів країн НАТО одностайно погодились призначити прем'єр-міністра Данії Андерса Фог Расмуссена наступним Генеральним секретарем НАТО.

Пан Фог Расмуссен офіційно заступив на посаду 1 серпня 2009 року, коли термін перебування на посаді Генерального секретаря Яапа де Хооп Схеффера добіг кінця після п'яти з половиною років його перебування у керма Альянсу[27].

Заходи безпеки у Страсбурзі

Заходи безпеки та протести[ред. | ред. код]

Пацифістичний прапор проти НАТО у Страсбурзі

З метою забезпечення відповідного рівня безпеки, місця, де відбувався саміт, охороняли 15 тисяч солдатів та поліціянтів, як в Німеччині, так і у Франції. Також Франція та Німеччина під час саміту припинили умови Шенгенської угоди та відновили прикордонний контроль на своїх ділянках кордону. На Рейні був призупинений річковий транспорт, а над містами, де проводився саміт був закритий повітряний простір.

У Страсбурзі призупинили навчання дітей у школах, впровадили заборону на паркування автомобілів та ввели ряд інших заходів безпеки[28].

Сутички з поліцією у Страсбурзі, 4 квітня 2009 року

Проти проведення саміту НАТО і проти організації зокрема, протестували декілька пацифістських та антиглобальних організацій. Перші демонстрації, які згодом переросли у сутички з поліцією, відбулися 2 квітня 2009 року у Страсбурзі, за день до початку саміту. Протестувальники розбивали палицями поліцейські блоки та палили шини на дорогах. У сутичках брали участь кількасот демонстрантів, обличчя яких були закриті масками. У свою чергу, поліція застосувала проти них сльозоточивий газ, щоб не допустити мітингувальників до центру міста[29][30].

Протести та сутички з поліцією продовжились протягом наступного дня, 3 квітня[31]. Найбільші демонстрації пройшли 4 квітня, на другий день саміту. Відбувся також великий марш проти НАТО, демонстранти пройшли маршем через «Міст двох берегів» на Рейні. Дійшло до найкривавіших сутичок з поліцією. Протестувальники підпалили кілька будинків у Страсбурзі, включно з готелем «Ibis» та колишній пост прикордонної служби. Внаслідок сутичок було поранено кільканадцять осіб[32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Порядок денний. Summit meetings of Heads of State and Government Strasbourg, France / Kehl, Germany 3-4 April 2009, 2 квітня 2009.
  2. а б NATO welcomes Albania and Croatia at the Summit. NATO News. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014 року. 
  3. а б в г д е ж и к л м Офіційне фото зі саміту. NATO newsroom. Процитовано 4 серпня 2014. 
  4. Bulgarian president attends NATO summit. Radio Bulgaria. 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 16 квітень 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  5. Gordon Brown to send 1,000 more troops to Afghanistan. Guardian. 3 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  6. Al Jazeera (English). Danish PM to be new head of Nato. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  7. а б Berlusconi defends NATO summit phone gaffe. Agence France Presse. 4 квітня 2009. Архів оригіналу за 2009-04-08. Процитовано 4 серпня 2014. 
  8. а б в г д е ж OTAN: les 28 dirigeants présents au sommet de Strasbourg/Baden Baden. La Tribune.fr. 2 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. [недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Harper heads to Europe at crucial crossroads for economy and NATO. cp24.com. 31 березня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  10. а б в Obama Sets New Tone for European Allies. New York Times. 3 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  11. Sommet de l’OTAN en Allemagn. Radio Slovakia International. 3 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  12. Les Européens s'efforcent de présenter un front uni face au président Obama. Le Monde. 31 березня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  13. NATO Summit gets underway. NATO News. 3 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  14. Декларація саміту НАТО в Страсбурзі / Келі. NATO - Official text. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  15. Strasbourg / Kehl Summit Declaration. NATO Official text. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  16. Генеральний секретар НАТО вітає Албанію і Хорватію з набуттям членства в НАТО. NATO News. 1 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  17. NATO welcomes Albania and Croatia at the Summit. NATO News. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014.  (англ.)
  18. Counter-piracy operations, NATO Topic.
  19. Декларація Саміту щодо Афганістану. NATO - Official text. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  20. Summit Declaration on Afghanistan. NATO Official text,. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014.  (англ.)
  21. Тренувальна місія НАТО — Афганістан, НАТО, 4 квітня 2009.
  22. «NATO Training Mission — Afghanistan», NATO, 4 квітня 2009. (англ.)
  23. «NATO expands its role in Afghanistan», NATO., 4 квітня 2009. (англ.)
  24. а б в г д Декларація щодо безпеки Альянсу. NATO - Official text. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  25. Declaration on Alliance Security. NATO Official text,. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014.  (англ.)
  26. НАТО прийняв Декларацію безпеки Альянсу. NATO - Official text. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  27. Члени альянсу НАТО обрали нового Генерального секретаря. NATO Official text,. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014. 
  28. Страсбург: останні приготування до саміту. Wiadomości24.pl. 30 березня 2009. Процитовано 4 серпня 2014.  (пол.)
  29. Страсбург: сутички між демонстрантами та поліцією. Gazeta.pl. 2 квітня 2009. Архів оригіналу за 8 серпень 2014. Процитовано 4 серпня 2014.  (пол.)
  30. Саміт НАТО: чергові сутички, затримано близько 300 осіб. Gazeta.pl. 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 8 серпень 2014. Процитовано 4 серпня 2014.  (пол.)
  31. Демонстрації проти НАТО. Є пораненні поліцейські. Gazeta.pl. 3 квітня 2009. Архів оригіналу за 8 серпень 2014. Процитовано 4 серпня 2014.  (пол.)
  32. Сутички під час саміту НАТО. Спалено готель і колишній пост. Gazeta.pl. 4 квітня 2009. Процитовано 4 серпня 2014.  (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]