Саміт G-20 у Ханчжоу (2016)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саміт G-20 у Ханчжоу
англ. 2016 G20 Hangzhou summit
Дата проведення 4—5 вересня 2016
Місце
проведення		 КНР Ханчжоу, КНР
Учасники G-20
Послідовність
← Саміт G-20 в Антальї (2015) Саміт G-20 у Гамбурзі (2017) →

Китайський саміт G-20, 11-й саміт лідерів країн «Групи 20», котрий пройшов 4—5 вересня 2016 року в місті Ханчжоу — столиці провінції Чжецзян, КНР[1][2]. Це одинадцята зустріч G20 і перша, яка пройшла в Китаї.

Групове фото лідерів

 Учасники саміта G20 [ред. | ред. код]

Велика двадцятка

Країна-господар і її лідер виділені жирним шрифтом.

Представник Посада
Австралія Австралія Малкольм Тернбулл Прем'єр-міністр Австралії
Аргентина Аргентина Маурісіо Макрі Президент Аргентини
Бразилія Бразилія Мішел Темер Президент Бразилії
Велика Британія Велика Британія Тереза Мей Прем'єр-міністр Великої Британії
Німеччина Німеччина Ангела Меркель Федеральний канцлер Німеччини
Індія Індія Нарендра Моді Прем'єр-міністр Індії
Індонезія Індонезія Джоко Відодо Президент Індонезії
Італія Італія Маттео Ренці Голова Ради Міністрів Італії
Канада Канада Джастін Трюдо Прем'єр-міністр Канади
КНР КНР Сі Цзіньпін Голова КНР
Мексика Мексика Енріке Пенья Ньєто Президент Мексики
Росія Росія Володимир Путін Президент Росії
Саудівська Аравія Саудівська Аравія Мухаммад ібн Салман Аль Сауд замісник наслідного принца Саудівської Аравії
США США Барак Обама Президент США
Туреччина Туреччина Реджеп Таїп Ердоган Президент Туреччини
Франція Франція Франсуа Олланд Президент Франції
ПАР ПАР Джейкоб Зума Президент ПАР
Південна Корея Південна Корея Пак Кин Хє Президент Південної Кореї
Японія Японія Абе Сіндзо Прем'єр-міністр Японії
Європейський Союз Європейська комісія Жан-Клод Юнкер Президент Європейської комісії
Європейська рада Дональд Туск Голова Європейської Ради

Запрошені країни [ред. | ред. код]

Країна Представник Посада
Чад Чад Ідріс Дебі Президент Чаду, голова Африканського союзу
Єгипет Єгипет Абдель Фаттах Ас-Сісі Президент Єгипту
Казахстан Казахстан Нурсултан Назарбаєв Президент Казахстану
Лаос Лаос Буннянг Ворачит Президент Лаосу
Іспанія Іспанія Маріано Рахой Голова уряду Іспанії
Сенегал Сенегал Макі Салл Президент Республіки Сенегал
Сінгапур Сінгапур Лі Сянь Лун Прем'єр-міністр Сінгапуру
Таїланд Таїланд Прают Чан-Оча Прем'єр-міністр Таїланду

Підготовка до саміту[ред. | ред. код]

У зв’язку із сильним забрудненням повітря міста адміністрацією було вжито низку заходів задля поліпшення стану повітря. За кілька днів до саміту G20 тільки частині транспортних засобів було дозволено їздити вулицям міста. Всі роботи на будівельних майданчиках були зупинені, також була зупинена робота сталеливарних заводів (близько 200 в межах міста), а жителям надана тижнева відпустка із порадою виїхати з міста.[3][4][5][6]

 Основні моменти[ред. | ред. код]

Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що жодних рішень по Україні не приймалося, оскільки Україна не була присутня на зустрічі. Американський президент на спільній конференції із прем’єр-міністром Великої Британії підтвердив, що він буде боротися із російською агресією в Україні та ІДІЛ в Сирії.

Американський та російський президенти мали двосторонню зустріч. Друга частина зустрічі пройшла віч на віч. Обговорювали питання Сирії та України.

Крім того, Путін ще мав двосторонні зустрічі із Меркель, а потім із Олландом.

Меркель зустрілася із Ердоганом щодо мігрантів та Сирії. Обама залишився задоволений від своєї двосторонньої зустрічі із китайським президентом Сі Цзінь Пінем.

 Комюніке[ред. | ред. код]

Після завершення зустрічі було ухвалене комюніке.

Основні пункти якого:

  • Домовленість розробити концепцію стійкого розвитку світової економіки;
  • Боротьба з корупцією, в тому числі — повернення активів і розшук корупціонерів;
  • Відмова від субсидування видобутку неефективних енергетичних корисних копалин;
  • Brexit та його подолання;
  • Засудження тероризму.

 Конфузи [ред. | ред. код]

Хоча в цілому саміт пройшов на високому рівні в робочій обстановці, але без конфузів не обійшлося:

  • Бараку Обамі не подали трап до літака, тому він був змушений спускатися вбудованим в літак трапом;[1]
  • Путіну не подала руки прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей;[7][8]
  • американських журналістів кілька разів не допускали висвітлювати події, пов’язані із самітом.[1]

 Примітки [ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Скандал на саміті G20: Обамі не надали трап з червоним килимом, 4 вересня 2016, ТСН
  2. ↑ Саммит G20 в 2016 г пройдет в китайском Ханчжоу 4-5 сентября. РИА Новости. 16 листопада 2015. Процитовано 7 липня 2016.
  3. ↑ (фр.) Frédéric Lelièvre, "La Chine championne du monde de la finance verte" [Архівовано 2016-09-14 у Wayback Machine.], Le temps, 29 August 2016 (page visited on 2 September 2016).
  4. ↑ Tom Phillips, "Ghost town: how China emptied Hangzhou to guarantee 'perfect' G20", The Guardian, Monday 5 September 2016 (page visited on 5 September 2016).
  5. ↑ Reuters, "China's Hangzhou Turns Ghost Town as G20 Leaders Arrive", The New York Times, 3 September 2016 (page visited on 4 September 2016).
  6. ↑ Аналогічний підхід був використаний під час Літніх Олімпійських ігор в 2008 році в Пекіні, та для інших заходів, таких, як військовий парад у Пекіні у 2015 році до Дня Перемоги.
  7. ↑ Прем'єр-міністр Великої Британії не подала руку Путіну - відео
  8. ↑ Чому Прем`єр-міністр Великої Британії не привіталася з Путіним?

 Посилання [ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саміт_G-20_у_Ханчжоу_(2016)&oldid=40858813