Сангун'ятон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сангун'ятон
Народився 150 до н. е.[1]
Фінікія
Помер 150 до н. е.[1]
Діяльність письменник

Сангун'ятон, Сангун'ятон Берітський, Санхунйатон — фінікійський філософ та історик першої половини I тисячоліття до н. е.

Жив у Беріті (Бейруті) за часів царя Абельбаала (точний час його правління невідомий, варіюється від XII до IX ст. до н. е., але швидше за все йдеться саме про IX ст. до н. е)[2]. Суда називає Сангун'ятона мешканцем Тіра[3], проте в інших джерелах підтверджень цієї версії немає.

Використовуючи міські і храмові записи, Сангун'ятон уклав першу історію Фінікії у трьох книгах, від якої залишилися лише фрагменти, цитовані пізнішими авторами — насамперед Філоном Біблським і Євсевієм Кесарійським. Суда повідомляє також, що Сангун'ятону належать твори «Єгипетська теологія», «Про фізіологію Тота», «Батьківщіна тірян»[3], Феодоріт Кіррській каже про «Фінікійську теологію». Сангун'ятон сформулював власну концепцію створення світу[4] і першим спробував дослідити походження релігійних вірувань. Він, зокрема, стверджував, що язичницькі боги є зазвичай людьми, які в минулому відзначилися звитягами або ж відкриттями, і за це були «обожнені» нащадками. Сам Сангун'ятон натомість не був атеїстом і, судячи з окремих свідчень, сповідував віру в єдиного бога-творця.

Сангун'ятона у його розвідках підтримав берітський цар і старійшини, але незвичні судження історика викликали спротив з боку місцевого жрецтва, яке зробило все, аби праці історика не стали надбанням широкого громадського загалу.

У 1836 ім'я Сангун'ятона було використане для історично-літературної містифікації німецьким філологом Фрідрихом Вагенфельдом, який надрукував так звану «Передісторію Фінікії Сангун'ятона»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
  2. Євсевій Кесарійський. Приготування до Євангелія. I, 9, 24
  3. а б Суда. Σ 25
  4. Євсевій Кесарійський. Приготування до Євангелія. I, 10, 1-2
  5. Wilhelm von Bippen: Wagenfeld, Friedrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 40, Duncker & Humblot, Leipzig 1896, S. 476 f.