Санкт-Петербурзький гірничий університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санкт-Петербурзький гірничий університет
СПГУ
Логотип СПДГУ.jpg
Gorny.jpg
Головний корпус СПГУ
59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. / 59.93006100002777714° пн. ш. 30.268366000027778995° сх. д. / 59.93006100002777714; 30.268366000027778995Координати: 59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. / 59.93006100002777714° пн. ш. 30.268366000027778995° сх. д. / 59.93006100002777714; 30.268366000027778995
Тип національний дослідницький університет
Країна
Розташування Санкт-Петербург
Засновано 21 жовтня (3 листопада) 1773
Акредитація університет  рівня
Засновник Катерина II
Ректор професор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович
Студентів понад 7000
Докторів ~120
Кандидатів понад 400
Випускники Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету
Штаб-квартира
Адреса 199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2
Телефон/факс 328-82-00
Сайт spmi.ru
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
CMNS: Санкт-Петербурзький гірничий університет на Вікісховищі

Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший в Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II у 1773 році.

Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.

На 40 кафедрах і в філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергозберігаючих технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.

Напрями підготовки[ред. | ред. код]

Структура[ред. | ред. код]

В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:

Ректори[ред. | ред. код]

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]