Санкт-Файт-ан-дер-Глан
Санкт-Файт-ан-дер-Глан Sankt Veit an der Glan | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Місто Санкт-Файт-ан-дер-Глан | ||||||||
Основні дані | ||||||||
46°46′00″ пн. ш. 14°21′37″ сх. д. / 46.76667° пн. ш. 14.36028° сх. д. | ||||||||
Країна | Австрія | |||||||
Регіон | Каринтія | |||||||
Столиця для | Каринтійське герцогство і Санкт-Файт-ан-дер-Глан | |||||||
Межує з
| ||||||||
Статус міста | місто і міська громада | |||||||
Площа | 50,79 км² | |||||||
Населення | 12 548 (2018-01-01)[1] | |||||||
· густота | 247,06 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 482 м | |||||||
Міста-побратими | Сан-Віто-аль-Тальяменто, Гальтерн-ам-Зее, Сундбюберґ | |||||||
Телефонний код | (+43 (0)) 4212 | |||||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
Номери автомобілів | SV | |||||||
GeoNames | 7872774 | |||||||
OSM | r105848 ·R | |||||||
Поштові індекси | 9300[2] | |||||||
Міська влада | ||||||||
Адреса |
Hauptplatz 1 9300 Sankt Veit an der Glan | |||||||
Мер міста | Герхард Мок ( Gerhard Mock ) | |||||||
Вебсайт | stveit.carinthia.at/stveit/ | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Санкт-Файт-ан-дер-Глан у Вікісховищі |
Санкт-Файт-ан-дер-Глан (нім. Sankt Veit an der Glan) — місто і міська громада в федеральній землі Каринтія (Австрія). Адміністративний центр однойменного округу. Громада розташована на півдні округу. В минулому було столицею Каринтії. Назва міста походить від імені Святого Віта.
На 1 січня 2018 року населення міста становить 12 548 осіб[1].
Перша згадка про Санкт-Файт датується 1131 роком у зв'язку з заснуванням єпархії Гурк[3].
1224 року Санкт-Файт вперше згадується як місто. З 1450 року Санкт-Файт згадується у документах як столиця Каринтії. Однак, у XV столітті місто втратило статус столиці після того, як 1516 року жителі міста стали на заваді введенню у місто найманого війська, що було приведено сюди для придушення селянського повстання. 1518 року король Максиміліан перевів столицю у місто Клагенфурт.
До 1529 року, а потім між 1622 і 1774 роками Санкт-Файт мав право карбувати монети.
Після втрати у 1781 році привілею на торгівлю залізом місто почало занепадати. У місті збереглись оборонні мури.
Новий етап у розвитку міста розпочався після надання йому статусу окружного центру і прокладення тут залізниці. У 1920-х роках було збудовано кілька тартаків, що було новим напрямком у розвитку місцевої промисловості.
У другій половині 1930-років владу у місті захопили націонал-соціалісти, проти яких виступила група, сформована залізничниками. Члени групи були засуджені до страти. Меморіальна дошка на центральному вокзалі нагадує про це.
Як залізничний вузол у 1944 і 1945 роках піддавався бомбардуванням союзників. Це призвело до значних руйнувань залізниці і промислових об'єктів. Після війни зруйновані об'єкти були відбудовані.
-
Центральна площа міста.
-
-
Вокзал.