Санта-Клаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джонатан Міт в образі Санта-Клауса, 2010 рік

Са́нта-Кла́ус[1][2][3], також відомий як Ба́тько Різдво́, Святи́й Микола́й, Кріс Крінґл, або просто Са́нтаріздвяний персонаж, що походить з західнохристиянської культури.

За легендою, на Святвечір Санта-Клаус приносить вихованим дітям іграшки та цукерки, а неслухняним – вуглики, або й зовсім нічого. Досягає він цього за допомогою різдвяних ельфів, які виготовляють іграшки в його майстерні на Північному полюсі, і літаючих північних оленів, які тягнуть його сани по повітрю.[4][5]

Сучасний образ Санта-Клауса засновано на традиціях навколо історичного Миколая Чудотворця, англійського Батька Різдва та нідерландського Сінтерклааса.

Образ Санта-Клауса[ред. | ред. код]

Сучасного Санту придумав у 1823 році Клемент Кларк Мур. Власне Мур у поемі «A Visit From Saint Nicholas», більше відомій як «The Night Before Christmas» (Ніч перед Різдвом), першим зобразив Санта-Клауса як життєрадісного немолодого ельфа. Поет також запряг у сани Санта-Клауса північних оленів[6].

Теперішній Санта-Клаус — це веселий дідусь з білою бородою та в червоному тулупі з червоним капелюхом. Він літає у повітрі на казкових оленях та влазить через димарі до будинків, щоб дарувати дітям і дорослим подарунки. Теперішнім образом Санти послужив рекламний персонаж компанії Кока-Кола, який так сподобався дітям своїм виглядом, що саме цей персонаж став основою для створення всесвітньовідомого Санта-Клауса.

У Радянському Союзі з'являється образ Діда Мороза, що був «запозичений» з-за кордону через свою шалену популярність у дітей. В радянські часи образом Діда Мороза керівники компартії намагались стерти образ християнського Святого Миколая.

Ілюстрація Томаса Наста, який з Клементом Кларком допомагав створювати сучасний образ Санта-Клауса (1881).

Олені Санта-Клауса[ред. | ред. код]

Санта-Клаус з оленями

Прийнято вважати, що пересувається Санта-Клаус на санях, запряжених оленями:

  1. Дешер («Стрімкий»),
  2. Денсер («Танцюрист»),
  3. Пренсер («Гарцюючий»),
  4. Віксен («Злісний»),
  5. Комет («Комета»),
  6. Кюпід («Купідон»),
  7. Доннер (від нім. Та голланд. «Грім») і
  8. Блітсен (від гол. «Блискавка»).
  9. Рудольф - олень з червоним носом - додано піздніше (у 1939 р.)

Кампанія проти Санта-Клауса[ред. | ред. код]

У XVI ст. Лютеранська реформація скасувала шанування святих, у тому числі й день пам'яті Святого Миколая. Особливо люто спогади про нього викорінювали в Голландії, де у присутності дітей урочисто спалювали образ святого на багаттях. У день пам'яті св. Миколая заборонено було випікати пряники й робити подарунки дітям. Протестанти оголосили святителеві справжню війну. Але святий і його свято були настільки популярні, що завдання примусити забути його було неможливим. Люди стали шанувати його таємно. У Голландії ім'я святого — Saint Nicholas стали вимовляти як Sinter Klaas.

Побачивши, що заборонні заходи не приносять бажаного результату, протестанти вирішили перенести дарування подарунків дітям на Різдво, але при цьому ім'я святителя прагнули викреслити з пам'яті. Збереглося письмове напучення одного з протестантських пасторів XVII ст., що докоряє батькам, які дарують на Різдво подарунки своїм дітям від імені Святого Миколая: «Ви акцентуєте увагу дітей на імені святого, тоді як ми знаємо, що не св. Миколай, а Немовля Христос подає нам все благе для душі й тіла, і Він один, до кого ми повинні звертатися».

З американським Сантою ведеться боротьба в Росії, розпочата ще радянською владою у 1940-х роках.

На рубежі ХХ — XXI ст. спочатку в Німеччини, Австрії і Швейцарії, а потім у Східній Європі розгорнулася кампанія, що закликає ігнорувати Санта-Клауса як втілення комерціалізації щодо релігійної події. У грудні 2002 р. видавництво «Daily Telegraph» писало, що в Словаччині й Чехії Католицька Церква видала офіційні рескрипти із закликом «заборонити» Санта-Клауса. Натомість, у Чехії й Словаччині подарунки на Різдво приносить Єжішек (новонароджений Ісусик). Не «можна допустити, щоб ця особа замінила собою Ісуса», — заявила словацькій газеті «Pravda» Маріан Ґавенда, оголосивши точку зору вказаної церкви. «Санта-Клаус є комерціалізацією Різдва. Церква зовсім не проти того, щоб люди купували подарунки як такі, але подарунок не повинен підмінити собою нашу любов один до одного, і саме любов — суть цього святкування. Давайте не допустимо, щоб у нас вкрали Христа». У німецькомовних країнах друкувалися наклейки «Зона, вільна від Санта-Клауса», а на вулицях роздавали брошури, які по-протестантськи нагадували, що традиційний розносник подарунків — Christkind, Немовля Христос, а зовсім не білобородий, у червоному каптані іммігрант з Америки.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гудима Н. В. Функціонування іншомовних назв осіб у лексичній системі сучасної української мови // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — 2011. — Вип. 24 (63). — С. 389-394. Архівовано з джерела 27 квітня 2015. Процитовано 2021-12-05.
  2. Санта-Клаус // Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — Київ : Перун, 2005.
  3. Жайворонок В. В. Велика чи мала літера?. — Київ : Наукова думка, 2004.
  4. B. K. Swartz, Jr.; THE ORIGIN OF AMERICAN CHRISTMAS MYTH AND CUSTOMS [Архівовано 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]; Retrieved 22 December 2007
  5. Jeff Westover; The Legendary Role of Reindeer in Christmas [Архівовано 3 серпня 2012 у Wayback Machine.]; Retrieved 22 December 2007
  6. Clement Clarke Moore. A Visit from St. Nicholas. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 4 січня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]