Санта-Марія-дель-Пополо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санта-Марія-дель-Пополо

41°54′41″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.91138888891666170° пн. ш. 12.47638888891666831° сх. д. / 41.91138888891666170; 12.47638888891666831Координати: 41°54′41″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.91138888891666170° пн. ш. 12.47638888891666831° сх. д. / 41.91138888891666170; 12.47638888891666831
Країна  Італія[1][2]
Розташування Рим[2]
Тип церква[1]
мала базиліка[2] і Титулярна церква (13 квітня 1587)
Стиль Архітектура Відродження
Архітектор Баччо Понтелліd
Дата заснування 1099[3] і 1239

Санта-Марія-дель-Пополо. Карта розташування: Італія
Санта-Марія-дель-Пополо
Санта-Марія-дель-Пополо
Санта-Марія-дель-Пополо (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Санта-Марія-дель-Пополо (італ. Santa Maria del Popolo) — церква ордена августинців в Римі, від якої бере назву велика п'яцца (площа) дель Пополо.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Виникла на місці каплиці, побудованої біля тополі (Populus) біля північних воріт Риму папою Пасхалієм II. Нинішня будівля церкви зведена у 1472–1477 роках і розписана Пінтуріккйо; інтер'єр ґрунтовно оновлено Берніні за Олександра VII.

Найбільший художній інтерес становлять п'ять прибудов церкви, які були побудовані як сімейні усипальні римської знаті та церковних сановників. Капелу Кіджі спроєктував Рафаель для свого покровителя Агостіно Кіджі. Мозаїчне оздоблення капели також належить Рафаелю, картини у вівтарі — Себастьяно дель Пьомбо. До розпису капели Черазі були залучені майстри раннього бароко — Аннібалє Каррачі і Караваджо; створені останніми полотна на теми з життя св. Петра належать до найзначніших творів італійського живопису XVII століття.

Розп'яття Святого апостола Петра роботи Караваджо

Галерея[ред. | ред. код]

Титулярна церква[ред. | ред. код]

Церква Санта Марія дель Пополо є титулярною церквою, кардиналом-священиком з титулом церкви Санта Марія дель Пополо з 24 березня 2006 року, є польський кардинал Станіслав Дзівіш.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  3. http://www.santamariadelpopolo.it/it/?lang=it

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Anton Henze, «Kunstführer Rom», Philipp Reclam GmbH, Stuttgart 1994, ISBN 3-15-010402-5, Ст. 231—234