Сантонський ярус

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Палеоген, P	Палеоцен, P₁	Данський, P₁d	молодше
Крейда, K	Верхня/Пізня, K₂	Маастрихтський, K₂m	66,0	72,1
		Кампанський, K₂km	72,1	83,6
		Сантонський, K₂s	83,6	86,3
		Коньякський, K₂k	86,3	89,8
		Туронський, K₂t	89,8	93,9
		Сеноманський, K₂c	93,9	100,5
	Нижня/Рання, K₁	Альбський, K₁alb	100,5	~113,0
		Аптський, K₁apt	~113,0	~125,0
		Баремський, K₁br	~125,0	~129,4
		Готерівський, K₁g	~129,4	~132,9
		Валанжинський, K₁v	~132,9	~139,8
		Беріаський, K₁b	~139,8	~145,0
Юра, J	Верхня/Пізня, J₃	Титонський, J₃tt	древніше
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік^[1].
п о р

Сантонський вік і ярус або сантон (англ. Santonian) — четвертий знизу ярус верхнього відділу крейдової системи. Від лат. Santonia — Сантонія, давньоримська назва історичної області Сентонж у Франції^[2]^:1038.

Сантонський ярус має маркуючий горизонт — «губковий шар» із залишками морських губок — гексатинеплід, наступна за ним — «смугаста серія» — чергування опок і кремнистих сірих глин. Загальна потужність — до 20—30 м.

Визначення

Нижня межа сантонського періоду визначається появою двостулкового молюска Cladoceramus undulatoplicatus. GSSP(інші мови) (офіційний еталонний стратотип) для нижньої межі сантонського періоду розташований поблизу Оласагутії, Іспанія. Він був затверджений Підкомісією зі стратиграфії крейдового періоду у 2012 році^[2]^:1038.

Верхня межа сантонського періоду неофіційно визначається вимиранням морських лілій Marsupites testudinarius^[2]^:1040. GSSP для верхньої межі сантонського періоду був затверджений у жовтні 2022 року в Боттаччоне, Губбіо, Італія^[3].

Примітки

↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
↑ ^а ^б ^в Gradstein, Felix; Ogg, James G.; Schmitz, Mark D.; Ogg, Gabi M. (2020). Geologic Time Scale 2020 (англ.). Amsterdam: Elsevier. ISBN 978-0-12-824360-2.
↑ Jarvis, Ian; Pearce, Martin A.; Monkenbusch, Johannes; Jurkowska, Agata; Ullmann, Clemens V.; Dubicka, Zofia; Thibault, Nicolas (2023). Carbon isotopes, palynology and stratigraphy of the Santonian–Campanian boundary: The GSSP auxiliary sections, Seaford Head (England) and Bocieniec (Poland), and correlation between the Boreal and Tethyan realms. Cretaceous Research (англ.). 143: 105415. doi:10.1016/j.cretres.2022.105415.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сантонський ярус
Сантонський ярус в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
(англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.

←

Крейда
Рання	Пізня
Беріас \| Валанжин \| Готерів \| Барем \| Апт \| Альб	Сеноман \| Турон \| Коньяк \| Сантон \| Кампан \| Маастрихт

→

[stratigraphy.org-1] Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

[Geo-Scale-2020-2] а ^б ^в Gradstein, Felix; Ogg, James G.; Schmitz, Mark D.; Ogg, Gabi M. (2020). Geologic Time Scale 2020 (англ.). Amsterdam: Elsevier. ISBN 978-0-12-824360-2.

[3] Jarvis, Ian; Pearce, Martin A.; Monkenbusch, Johannes; Jurkowska, Agata; Ullmann, Clemens V.; Dubicka, Zofia; Thibault, Nicolas (2023). Carbon isotopes, palynology and stratigraphy of the Santonian–Campanian boundary: The GSSP auxiliary sections, Seaford Head (England) and Bocieniec (Poland), and correlation between the Boreal and Tethyan realms. Cretaceous Research (англ.). 143: 105415. doi:10.1016/j.cretres.2022.105415.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)

[1]

[2]

[3]