Санто Перанда
Санто Перанда | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Sante Peranda | ||||
При народженні | італ. Sante Peranda | |||
Народження | 1566 Венеція, Венеційська республіка | |||
Смерть | 1638 | |||
Венеція, Венеційська республіка | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Венеційська республіка | |||
Жанр | портрет, релігійний живопис, батальний жанр | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | Відродження, маньєризм | |||
Роки творчості | 1586 - 1637 | |||
Покровитель | дож Венеції Маріно Грімані, герцог Феррари Чезаре д'Есте, герцог Алессандро I Піко делла Мірандола | |||
Вплив | Якопо Пальма молодший, Леонардо Корона, Паоло Фьяммінго | |||
Вплив на | Сімоне Кантаріні, Франческо Маффеі, Філіппо Заніберті, Маттео Понцоне | |||
Твори | вівтарі, портрети, баталії | |||
Роботи в колекції | Національний музей Швеції і Museo civico di Mirandolad | |||
| ||||
Санто Перанда у Вікісховищі | ||||
Санто Перанда або Санте Перанда (італ. Sante Peranda 1566–1638) — венеційський художник зламу XVI–XVII ст.
Народився у Венеції. Ймовірно, мав іспанське походження, про що свідчить його прізвище. Дотично до цієї гіпотизи — образ «Св. Дієго, що лікує хворих», створений художником.
Навчався у венеційській майстерні фламандця Паоло Фьяммінго, а потім у Леонардо Корона. Своїм помічником його зробив Якопо Пальма молодший, разом з котрим вони створили серію міфологічних картин «Історія Психеї».
Рано брався до створення релігійних картин. Найрання картина Санто Перанди зі збережених саме релігійного характеру, датована 1585 роком («Святий Мартин і жебрак»). Він рано виборов авторитет як майстер релігійного живопису, мав чимало замов від релігійних громад. Звістка про нього прокотилась по малим містам та невеликим князівствам Північної Італії. Цілеспрямовано до нього прибув свого часу Сімоне Кантаріні, аби опанувати саме створення картин біблійної тематики. В міфологічних картинах, однак, Санто Перанда не піднявся вище провінційного послідовника Паоло Веронезе.
Особливо популярною стала серія його картин на теми золотої, срібної та залізної доби людства. Через це серія картин була повторена ще двічі і одна була вивезена у Рим. Серед впливових покровителів митця був майбутній дож Венеції, вельможний Маріно Грімані, котрий вивіз художника у Рим, де той працюва два роки. Перебування у Римі познайомило Санто Перанду з творами римських та іноземних маньєристів. Послідовником помірного маньєризму у його венеційському варіанті став і сам Перанда. Серед кращих зразків цього напрямку ² твір на військову тематику «Баталія при Яффі» або «Морська перемога венеційців при Яффі» (Палац дожів, Венеція).
Його зробив придворним художником герцог невеликого князівства Алессандро I Піко делла Мірандола.
Був одружений, мав сина Мікеланжело, що теж став художником. Художник помер у Венеції і був похований у церкві Сан Ніколо да Толентіні.
-
Пальма молодший та Санто Перанда. «Історія Психеї », Палаццо Дукале, Мантуя.
-
Санто Перанда. «Невідома пані », можливо, Вероніка Гамбара, бл. 1610
-
Санто Перанда. «Алессандро I Піко делла Мірандола», до 1637
-
Санто Перанда. «Венера і Психея », Палаццо Дукале, Мантуя.
-
Санто Перанда. «Герцог Альфонсо д'Есте», Палаццо Дукале, Мантуя
-
Санто Перанда. «Принцеса Елізабета Савойська»
-
Санто Перанда. «Герцог Алессандро I Піко делла Мірандола»,
-
Санто Перанда. «Герцог Дуїджі д'Есте», Палаццо Дукале, Мантуя
- « Святий Мартин і жебрак », церква Ріо-Сан-Мартино-ді-Скорце, Венеція
- « Мадонна з немовлям », місто Мірандола
- « Принцеса Ізабелла Савойська»
- « Герцог Федеріко II Піко делла Мірандола»
- « Герцогиня Лаура д'Есте»
- вівтар « Мадонна з немовлям і двома святими»
- вівтар « Святий Михаїл Архангел, Святий Петро мученик та свята Катерина Александрійська », церква Сан Ніколо, Заніка
- « Герцог Луїджі д'Есте»
- « Золота доба людства»
- « Стигмати Франциска Ассізького », до 1627 р., церква Сан Франческо, місто Мірандола
- « Баталія при Яффі», Палац дожів, Венеція
- « Христа знімають з креста», церква Сан Проколо, Венеція
- « Мучеництво св. Христини »
- « Збирання манни небесної», церква Сан Бартоломе
- « Св. Рох лікує від чуми», церква Сан Джуліано
- « Побиття камінням Св. Стефана»
- « Смерть святого Роха», церква Сан Суліан, Венеція
- « Портрет невідомої пані » можливо, Вероніка Гамбара, бл. 1610
- « Портрет герцога Чезаре д’Есте », Велике зібрання красних мистецтв. Казань.
- « Портрет герцога Альфонсо д’Есте », Велике зібрання красних мистецтв. Казань.
- Венеційська школа
- Маньєризм
- Парадний портрет
- Батальний жанр
- Баділе
- Паоло Веронезе
- Джованні Баттіста Зелотті
- Придворний художник
- Graziella Martinelli Braglia, Sante Peranda. Un pittore alla corte dei Pico e degli Este, Aedes Muratoriana, 1987.
- https://sntat.ru/news/society/25-06-2020/edinstvennye-v-rossii-muzey-kazani-priobrel-kartiny-italyanskogo-hudozhnika-pozdnego-srednevekovya-5752013 [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санто Перанда