Санто Прунаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Санто Прунаті
Sante Prunati
Duomo (Verona) - Interior - Nave left part - Cappella Abbazia-Lazzari ‘’the Redeemer between Tobias, the Angel and the Saints Liborio and Francis de Sales’’ by Sante Prunati.jpg
Ім'я при народженні Sante Prunati
Дата народження 1656(1656)
Місце народження Верона
Дата смерті 1728(1728)
Місце смерті Верона
Національність італієць
Громадянство Італія
Навчання у
Напрямок бароко, рококо
Роки творчості 1750 −1725
Вплив Йоган Карл Лот
Твори вівтарні образа, портрети, картини алегорії

Санто Прунаті(італ. Sante Prunati) (1656 – 1728) — італійський художник доби бароко.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Верона. Художню майстерність опановував в майстерні Андреа Вольталіні. Навчався також у художника Б'яджо Фалькієрі (1628–1703), у якого навчались також Алессандро Маркезіні(1664–1738) та Андреа Вольталіні.

В 19-річному віці запрошений на працю у Віченцу на тераферму, де створив вівтар для церкви Сан Антоніо Сан-Феліче.

Згодом перебрався в Венецію, де вивчав твори художника Йогана Карла Лота (1632–1698), німця за походженням. Веронські митці давно втратили риси самобутньої художньої школи і їх художні манери розчинились в інтернаціональному мистецтві бароко, одним із центрів якого наприкінці 17 і на початку 18 століть була Венеція.

Став мандрівним художником, котрий в пошуках нових замовлень працював у Болоньї, Турині, Бергамо. Повернувся у Верону, де виконав декілька різних замовлень, серед яких і вівтар для приватної каплиці в Катедральному соборі міста.

Мав власну художню майстерню, де стажувалась низка провінційних художників, серед яких його син Мікеланджело Прунаті та Феліче Тореллі (1667–1748), батько художника Стефано Тореллі. Останній перебрався в Петербург, де став придворним художником імператриці Катерини ІІ.

Помер у Вероні.

Галерея[ред.ред. код]

Санто Прунаті. «Поклоніння волхвів».

Джерела[ред.ред. код]

  • Diego Zannandreis e Giuseppe Biadego, «Le vite dei pittori, scultori e architetti veronesi», 1891.
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 112.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]