Санті Гуччі
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2019) |
| Санті Гуччі | |
|---|---|
| Народження | пр.1530 |
| Смерть | пр.1600 |
| Країна (підданство) |
 Річ Посполита |
| Діяльність | скульптор, архітектор |
| Архітектурний стиль | пізній ренесанс, маньєризм |
| Найважливіші споруди | Замок у Баранові-Сандомирському |
 Санті Гуччі у Вікісховищі | |
Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino; пр.1530, Флоренція — пр.1600, Ксьонж Вельки, Річ Посполита) — польський та італійський архітектор та скульптор, перебував на службі в польських королів. Придворний художник Стефана Баторія та Анни Ягеллонки, Сигізмунда II Августа та Генріха III Валуа. Працював також для багатих магнатських родин, в тому числі Мишковських та Фірлеїв.
Біографія[ред. | ред. код]
Санті народився у Флоренції в сім'ї з давніми художніми традиціями. Навчався у свого батька Каччо Бандінеллі (реставратор Флорентійського собору). Його брат Франческо Камільяні був художником.
Гуччі почав працювати за своєю професією в Італії в віці 17 років. На його стиль мали вплив італійські та нідерландські традиції. Гуччі прибув у Річ Посполиту в 1560-х роках.
На початку своєї діяльності в Польщі займався скульптурним дизайном, зокрема працював над оздобленням даху елементами декору для Сукенніц у Кракові[1]. Як і більшість його італійських колег-скульпторів, які працювали у Польщі в XVI столітті (Бартоломео Берреччі, Джованні Марія Падовано), Гуччі виконував свої твори разом з великою групою колег.
У 1558 році Санті працював над Неполомицьким замком.
1575 року Гуччі вже згадується як королівський будівельник, одружений з Катериною Гурською. Титул придворного художника отримав при королі Стефану Баторії — Санті керував відновленням королівського замку Лобзуві.
У 1565—1585 роках він працював в замку в Яновці, у 1591 році — у Варшаві, де він працював на службі в коронного канцлера Яна Замойського. Гуччі був автором проекту замку Лещинських в Барануві Сандомирському.
У 1594—1595 роках майстер працював на замовлення королеви Анни над одним з найбільших його творів — надгробком до могили Стефана Баторія в каплиці Вавельського собору.
Санті керував будівельними роботами в Пінчуві, а саме будівництвом замку, каплиці та лазні, на замовлення родини Мишковських.
Після смерті Санті деякі його учні продовжили справу наставника, наслідуючи неповторний стиль Гуччівського маньєризму.
Найважливіші роботи[ред. | ред. код]
Архітектура[ред. | ред. код]
- Будинок на вулиці Канонічній, 21 у Кракові (1582—1592) — багатоквартирний житловий будинок з внутрішнім двором. Оздоблення аркадами надає будівлі вигляду невеликого палацу.
- Королівська резиденція Стефана Баторія в Лобзові (1585—1587), напівоборонна споруда з аркадним двором.
- Каплиця Мишковських при Домініканському костелі Кракова.
- Замок у Пінчеві (після 1586 — до 1600).
- Замок Лещинських у Баранові Сандомирському (1591—1606).
- Палац Мишковських (1585—1595).
- Каплиця Святої Анни в Пінчуві (1600).
Надгробки[ред. | ред. код]
- Надгробок Родини Кшиських: Анни, Павла та Войцеха в Дробіні (1572—1576).
- Надгробок Сигізмунда II Августа в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574—1575).
- Пам'ятник королеви Анни в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574—1575).
- Надгробок Анджея та Барбари Фірлеїв у Яновіце (1588—1587)[2].
- Надгробок Стефана Баторія в Маріацькій каплиці при Вавельській катедрі (1594—1595).
- Надгробок родини Браницьких: Гжегожа та Катерини в церкві десяти тисяч мучеників в м. Неполомиці (пр. 1596).
- Надгробок Арнульфа та Станіслава Уханських в костелі Внебовзяття Богородиці в Ухане, (пр.1590).
- Двоярусний надгробок з сірого мармуру Іоана Гербурта та Катерини Дрогойовської з костелу в с. Скелівка (1580-ті) — наразі зберігається в Олеському замку[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сукенніце в Кракові. sirko.org.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27.04.2015.
- ↑ Анна Цимер (26.01.2015). Довідник з польської архітектури для іноземця. polinst.kiev.ua. Польський Інститут у Києві. Архів оригіналу за 23.10.2016. Процитовано 27.04.2015.
- ↑ Ярослав Вітів. Надгробия в Олесском замке. lviv4you.com (рос.) . Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 27.04.2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bochnak A. Gucci Santi (Ognisanti) (zm. 1600) [Архівовано 23 січня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — 1960. — T. IX. — S. 132—133.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґуччі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
