Санчо IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санчо IV
Санчо IV
Санчо IV
Король Кастилії і Леону
1284 — 1295
Коронація: 30 квітня 1284
Попередник: Альфонсо X
Наступник: Фернандо IV
 
Народження: 12 травня 1258(1258-05-12)
Вальядолід
Смерть: 25 квітня 1295(1295-04-25) (36 років)
Толедо
Віросповідання: католицтво
Династія: Бургундська
Батько: Альфонсо X
Мати: Іоланда Арагонська
Дружина: Марія де Моліна
Діти: 6 синів та 4 доньки

Медіафайли у Вікісховищі?

Са́нчо IV (ісп. Sancho IV; 12 травня 1258(12580512)25 квітня 1295) — король Кастилії (12841295). Представник кастильської Бургундської династії. Прізвисько — Хоро́брий (ісп. el Bravo)

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з Бургундської династії. Другий син Альфонсо X Мудрого, короля Кастилії та Леону, й Іоланди Арагонської. Про молоді роки мало відомостей. Ймовірно навчався у Саламанкському університеті. У 1275 році під час війни з Гранадським еміратом помирає його старший брат Фердинанд дела Серда. В цей час у країні був відсутній батько Санчо — Альфонс X. Тому стерно влади Санчо вирішив взяти на себе. Проти цього виступила частина грандів, які намагалися зробити спадкоємцями трону Кастилії і Леону нащадків померлого Фердинанда. Тоді Альфонс X вирішив створити окреме королівство в області Хаен для сина Фердинанда дела Серди. Втім внаслідок заколоту Санчо, останній фактично захопив владу, відсторонивши від керування свого батька. Така ситуація зберігалася до 1284 року, коли Альфонс X помер.

Король[ред. | ред. код]

Незважаючи на нові спроби з боки прихильників Альфонса, сина Фердинанда дела Серди, вступити в суперечку за трон, Санчо 30 квітня 1284 року коронувався у Толедо. У підтримку Альфонса дела Серди виступив Альфонсо III Арагонський. Втім військові дії у 1288–1290 роках призвели до поразки ворогів Санчо IV. Він також наказав страти 4 тисячі прихильників Альфонса у Бадахосі, 400 — Талавера-де-ла-Рейна й багато інших в Авілі й Толедо.

Після цього зумів запобігти висадці армії султану Фесу з династії Маринідів, яку запросили до себе деякі кастильські гранди. Зрештою здобув значну пошану серед більшості знаті та міст.

Помер 25 квітня 1295 року у Толедо.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина: Марія де Моліна (1264–1321), донька інфанта Альфонсо де Моліна
  • Діти:
    • Ізабела (1283–1328), дружина Жана III, герцога Бретані.
    • Фернандо IV (1285–1312), король Кастилії та Леону з 1295 до 1312 року
    • Альфонсо (1286–1291)
    • Енріке (1288–1299)
    • Педро (1290–1319), володар Камерос
    • Філіпе (1292–1327), володар Кабрери
    • Беатриса (1293—1359) — кастильска інфанта, дружина Афонсу IV, короля Португалії.
  • 1-а коханка: Марія де Менесес

Діти:

  • Іоланда (д/н—1330), дружина Фердинанда де Кастро
  • Тереза (д/н—1304), дружина Хуана Альфонсо, графа Барселуш
  • 2-а коханка:Марія Перес

Діти:

  • Альфонсо (1280—?)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lecturas históricas españolas, Claudio Sánchez Albornoz & Aurelio Viñas, Madrid (1981). ISBN 84-321-2086-3.
  • González-Doria, Fernando (2000). Diccionario heráldico y nobiliario de los Reinos de España (1ª edición). San Fernando de Henares (Madrid): Ediciones Trigo S.L.. ISBN 84-89787-17-4.