Саня Івекович
Саня Івекович | |
---|---|
| |
Народилася |
6 січня 1949 (72 роки) або 1 червня 1949[1] (71 рік) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ[1] |
Країна |
![]() |
Діяльність | фотографка, скульпторка, visual artist |
Знання мов | хорватська[3] |
Напрямок | Феміністичне мистецтво |
IMDb | nm6582254 |
Саня Івековіч (хорв. Sanja Iveković, 1949, Загреб) — хорватська художниця, скульпторка, фотографиня. Вважається однією з провідних художниць колишньої Югославії і продовжує надихати багатьох молодих художниць[4]. В більшій частині робіт Івековіч концентрує увагу на своєму житті та місці жінки в сучасному суспільстві. Вона — перша хорватська художниця, що заявила про свою приналежність до фемінізму[5]. В 1994 році Івековіч стала однією з засновниць Центру жіночих досліджень в Загребі[6].
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчалася в Загребській Академії красних мистецтв з 1968 по 1971 роки. Кар"єру художниці почала під час Хорватської весни початку 1970-х, коли разом з іншими молодими художниками відмовилась дотримуватися панівних тенденцій, зробивши вибір на користь новаторських відео, концептуальних фотомонтажів і перформансів[7].
Творчість[ред. | ред. код]
З самого початку кар'єри Івековіч цікавилася образом жінок у суспільстві. Серед її робіт можна виділити такі, як «Double Life» (1975), в якій художниця розмістила парами 66 фотографій з особистого життя і схожі фотографії моделей з журнальних реклам, «Make Up — Make Down» (1978), що складається з її автопортретів, зафіксованих на кіно — і фотоплівку, «General Alert: Soap Opera» (1995), що стосується жіночих образів на телебаченні, і «Figure & Ground» — серія колажів, що зображає жінок-моделей, схожих на озброєних терористів, вимазаних бутафорською кров'ю і одягнених в мілітарі-одяг від провідних дизайнерів[8].
Івековіч також відома як скульпторка. У 2001 році вона виготовила статую, що копіює Золоту Фрау — національний символ Люксембургу, але зобразила її вагітною. Деякий час скульптура, що одержала назву «Роза Люксембург», знаходилася в безпосередній близькості від оригіналу, шокуючи випадкових спостерігачів та спостерігачок. Проект «Women's House», здійснюваний з 1998 року, являє собою галерею розташованих півколом гіпсових зліпків облич жінок, які зазнали насильства.
У 2010 році на бієнале Кванджу Івековіч представила перформанс «On the Barricades» в пам'ять про повстання в Кванджу 18 травня 1980 року. Як і у перформансі «Rohrbach Living Memorial» (2005), присвяченому долі ромів—жертв Голокосту, вона використовувала добровольців, що зображують статуї жертв. Вони були оточені 10 моніторами, на яких транслювався слайд-шоу з фотографій 545 жертв, очі яких художниця навмисно закрила[9].
Визнання[ред. | ред. код]
У 2009 році Івековіч стала лауреаткою премії Camera Austria Award міста Грац, оскільки фотографія була визнана невід'ємною частиною її концептуальних робіт. Журі відзначило актуальність роботи та її значення для молодого покоління, а також соціальну та політичну активність художниці, що привертає увагу до ролі жінок у суспільстві через такі твори, як «Women's House»[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Музей сучасного мистецтва — 1995.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ «Sanja Iveković: General Alert, Selected Works 1974—2007». (швед.)(швед.) Retrieved 25 February 2011.
- ↑ «Sanja Iveković», Media Art Net. Retrieved 25 February 2011.
- ↑ Katarzyna Pabijanek, «'Women's House': Sanja Iveković Discusses Recent Projects» Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine., ArtMargins. Retrieved 25 February 2011.
- ↑ Roxana Marcoci, «New at MoMA: Sanja Iveković's Double Life», MoMA, April 15, 2010. Retrieved 25 February 2011.
- ↑ Vivian Rehberg, «Sanja Iveković» Архівовано 2010-10-02 у Wayback Machine., Frieze Magazine, No 125, September 2009. Retrieved 25 February 2011.
- ↑ «Sanja Ivekovic at Gwangju Art Biennale 2010», Designboom. Retrieved 26 February 2011.
- ↑ Camera Austria-Preis der Stadt Graz für zeitgenössische Fotografie 2009 Архівовано 2011-05-31 у Wayback Machine.
Посилання[ред. | ред. код]
- Коротка біографія (англ.)
- Стаття в журналі New York Times, 2011 (англ.)
- Саня Івековіч на Youtube, 2012
|