Саня Івекович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саня Івекович
хорв. Sanja Iveković
Народилася 6 січня 1949(1949-01-06)[1][2] (75 років) або 1 червня 1949(1949-06-01)[3] (74 роки)
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ[3][2]
Країна  Хорватія[4]
Діяльність фотографка, скульпторка, візуальна мисткиня, video artist, перформерка
Знання мов хорватська[5][6]
Членство Documenta
Напрямок феміністичне мистецтво
Нагороди
IMDb ID 6582254

Саня Івековіч (хорв. Sanja Iveković, 1949, Загреб) — хорватська художниця, скульпторка, фотографиня. Вважається однією з провідних художниць колишньої Югославії й продовжує надихати багатьох молодих художниць[7]. В більшій частині робіт Івековіч концентрує увагу на своєму житті та місці жінки в сучасному суспільстві. Вона — перша хорватська художниця, що заявила про свою приналежність до фемінізму[8]. В 1994 році Івековіч стала однією з засновниць Центру жіночих досліджень в Загребі[9].

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчалася в Загребській Академії красних мистецтв з 1968 по 1971 роки. Кар'єру художниці почала під час Хорватської весни початку 1970-х, коли разом з іншими молодими художниками відмовилась дотримуватися панівних тенденцій, зробивши вибір на користь новаторських відео, концептуальних фотомонтажів і перформансів[10].

Творчість[ред. | ред. код]

З самого початку кар'єри Івековіч цікавилася образом жінок у суспільстві. Серед її робіт можна виділити такі, як «Double Life» (1975), в якій художниця розмістила парами 66 фотографій з особистого життя і схожі фотографії моделей з журнальних реклам, «Make Up — Make Down» (1978), що складається з її автопортретів, зафіксованих на кіно — і фотоплівку, «General Alert: Soap Opera» (1995), що стосується жіночих образів на телебаченні, і «Figure & Ground» — серія колажів, що зображає жінок-моделей, схожих на озброєних терористів, вимазаних бутафорською кров'ю й одягнених в мілітарі-одяг від провідних дизайнерів[11].

Івековіч також відома як скульпторка. У 2001 році вона виготовила статую, що копіює Золоту Фрау — національний символ Люксембургу, але зобразила її вагітною. Деякий час скульптура, що одержала назву «Роза Люксембург», знаходилася в безпосередній близькості від оригіналу, шокуючи випадкових спостерігачів та спостерігачок. Проєкт «Women's House», здійснюваний з 1998 року, являє собою галерею розташованих півколом гіпсових зліпків облич жінок, які зазнали насильства.

У 2010 році на бієнале Кванджу Івековіч представила перформанс «On the Barricades» в пам'ять про повстання у Кванджу 18 травня 1980 року. Як і у перформансі «Rohrbach Living Memorial» (2005), присвяченому долі ромів-жертв Голокосту, вона використовувала добровольців, що зображують статуї жертв. Вони були оточені 10 моніторами, на яких транслювався слайд-шоу з фотографій 545 жертв, очі яких художниця навмисно закрила[12].

Визнання[ред. | ред. код]

У 2009 році Івековіч стала лавреаткою премії Camera Austria Award[en] міста Грац, оскільки фотографія була визнана невіддільною частиною її концептуальних робіт. Журі відзначило актуальність роботи та її значення для молодого покоління, а також соціальну та політичну активність художниці, що привертає увагу до ролі жінок у суспільстві через такі твори, як «Women's House»[13].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122765532 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б Музей сучасного мистецтва — 1995.
  4. Museum of Modern Art online collection
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl
  7. «Sanja Iveković: General Alert, Selected Works 1974—2007» [Архівовано 9 вересня 2012 у Archive.is]. (швед.)(швед.) Retrieved 25 February 2011.
  8. «Sanja Iveković» [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.], Media Art Net. Retrieved 25 February 2011.
  9. Katarzyna Pabijanek, «'Women's House': Sanja Iveković Discusses Recent Projects» [Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine.], ArtMargins. Retrieved 25 February 2011.
  10. Roxana Marcoci, «New at MoMA: Sanja Iveković's Double Life» [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.], MoMA, April 15, 2010. Retrieved 25 February 2011.
  11. Vivian Rehberg, «Sanja Iveković» [Архівовано 2010-10-02 у Wayback Machine.], Frieze Magazine, No 125, September 2009. Retrieved 25 February 2011.
  12. «Sanja Ivekovic at Gwangju Art Biennale 2010» [Архівовано 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Designboom. Retrieved 26 February 2011.
  13. Camera Austria-Preis der Stadt Graz für zeitgenössische Fotografie 2009 [Архівовано 2011-05-31 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]