Санін Олесь Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесь Санін[1]
Зображення
Одеський міжнародний кінофестиваль, 2014
Дата народження 30 липня 1972(1972-07-30) (46 років)
Місце народження Камінь-Каширський, Волинська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія кінорежисер
Нагороди
Державна премія України імені Олександра Довженка
Заслужений артист України
IMDb ID 0762781
fb.com/OlesSanin
Санін Олесь Геннадійович у Вікісховищі?

Оле́сь Генна́дійович Са́нін (нар. 30 липня 1972, Камінь-Каширський) — український кінорежисер, актор, оператор, продюсер, музикант і скульптор. Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2004). Заслужений артист України (2014).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Камінь-Каширський Волинської області. Випускник Луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького (на час випуску - школа-гімназія №4). Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, 1993 року — акторське відділення (майстерня Валентини Зимньої), 1998 — курс режисури ігрового фільму (майстерня Леоніда Осики).

Проходив стажування в Голландії та США.

Від 1994 до 2000 — режисер, оператор, керівник департаменту фільмів і телепроектів в українському представництві міжнародної корпорації Internews Network. Продюсер кількох десятків документальних фільмів (виробництво Internews Network, Canal +, Канал 1+1, НТВ, ТНТ, POLSAT, DALAS studio, IKON, PRO Helvecia тощо).

Оператор кількох документальних стрічок. Режисер низки документальних й ігрових короткометражних фільмів.

Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка за фільм «Мамай» (2003), «Срібної медалі» Академії мистецтв України, «Срібної медалі» ім. Братів Люм'єр.

Олесь Санін грає на бандурі, торбані, колісній лірі, і продовжує волинську лірницьку традицію. Деякий час виготовляв музичні інструменти, успадкувавши ремесло від діда. Під псевдонімом Олесь Смик входить до Київського кобзарського цеху.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер

Художнє кіно

У 2012 році також був другий режисером російського фільму Матч.[2]

Документальне кіно
  • 1994 — Матінка Надія
  • 1994 — Буря
  • 1995 — Зимно
  • 1996 — Пустинь
  • 1998 — Танок моржа (у співавторстві з ?)
  • 1999 — Нація. Лемки
  • 1999 — Нація. Євреї
  • 1999 — Гріх
  • 2000 — Різдво, або як гуцули кінця світу чекали
  • 2001 — Акварель
  • 2005 — День сьомий
  • 2008 — Перебіжчик / The Defector (у співавторстві з Марком Харрісом[en], не значиться у титрах)[3]
  • 2017 — Переломний момент: війна за демократію в Україні / Breaking Point: The War for Democracy in Ukraine (у співавторстві з Марком Харрісом[en])

Актор

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[6]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]