Сан-Антоніо-де-Ареко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сан-Антоніо-де-Ареко
ісп. San Antonio de Areco

Plaza Ruiz de Arellano, San Antonio de Areco, Buenos Aires.jpgГоловна площа міста
Основні дані
34°15′ пд. ш. 59°28′ зх. д. / 34.250° пд. ш. 59.467° зх. д. / -34.250; -59.467Координати: 34°15′ пд. ш. 59°28′ зх. д. / 34.250° пд. ш. 59.467° зх. д. / -34.250; -59.467
Країна Flag of Argentina.svg Аргентина[1]
Регіон Bandera de la Provincia de Buenos Aires 3.svgБуенос-Айрес
Столиця для San Antonio de Areco Partidod (округ, муніципалітет)
Засновано 23 жовтня 1730
Населення 23 138 осіб (2010)
Висота НРМ 26 ± 1 м
Назва мешканців Arequero
Міста-побратими Ларедо
Телефонний код (+54) 2326
Часовий пояс UTC−3
Код IFAM BUE112
GeoNames 3429248
Поштові індекси 2760
Міська влада
Адреса Lavalle 363
Мер міста Франсіско Дураньйона (PJ)
Вебсторінка areco.gob.ar
Мапа
Сан-Антоніо-де-Ареко. Карта розташування: Аргентина
Сан-Антоніо-де-Ареко
Сан-Антоніо-де-Ареко
Сан-Антоніо-де-Ареко (Аргентина)
Провінція Буенос-Айрес
Сан-Антоніо-де-Ареко
Сан-Антоніо-де-Ареко
Сан-Антоніо-де-Ареко (Буенос-Айрес (провінція)|Провінція Буенос-Айрес)


CMNS: Сан-Антоніо-де-Ареко у Вікісховищі

Сан-Анто́ніо-де-Аре́ко (ісп. San Antonio de Areco), також відоме під скороченою назвою Аре́ко (ісп. Areco) — місто в аргентинській провінції Буенос-Айрес, адміністративний центр однойменного[en] округу.

Географія і клімат[ред. | ред. код]

Міст над річкою Ареко

Сан-Антоніо-де-Ареко знаходиться у зоні пампи. Рельєф місцевості складають переважно пологі пагорби і широкі зигзагоподібні долини, які завдячують своєю появою водній ерозії. Через місто протікає річка Ареко, а також струмки Добладо і Каньяда-Онда. Місто часто потерпає від підтоплень, спричинених Судестадою і повенями на річці Ареко.

Сан-Антоніо-де-Ареко знаходиться у сейсмічно спокійній зоні, останній землетрус тут був понад 100 років тому.

Клімат міста вологий субтропічний без сухого сезону (Cfa за класифікацією Кеппена). Літа жаркі і вологі, часто зі зливами і ураганним вітром. Зими м'які з температурами переважно вище 10 °C, але з досить частими морозами, спричиненими приходом холодного повітря з Антарктики. Для місцевості характерні такі вітри:

  • північний — теплий і вологий, спричиняє підвищення температури
  • памперо (південно-західний) — сильний, поривчастий, спричиняє зниження температури і суху погоду
  • судестада — сильний, поривчастий, холодний і вологий, приносить дощі

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з даними перепису 2010 року, проведеного INDEC, населення міста Сан-Антоніо-де-Ареко складає 23 138 осіб (11 353 чоловіків і 11 785 жінок).

Історія[ред. | ред. код]

Церква Св. Антонія Падуанського

До XVI століття місцевість, де нині знаходиться місто Сан-Антоніо-де-Ареко, була заселена індіанцями керанді. З приходом європейських колонізаторів вона опиняється на головному шляху до Верхнього Перу[en] і Парагваю. Перше поселення на берегах річки Ареко засновують у XVII столітті єзуїтські місіонери. У 1710-1714 роках це поселення кілька разів постраждало від набігів керанді. Щоб отримати божий захист від ворожих індіанців, поселенці зводять каплицю на честь Святого Антонія Падуанського[2].

23 жовтня 1730 року було створено парафію Сан-Антоніо-де-Ареко, у якій на той час налічувалося 25 землевласників. Цю дату вважають днем заснування міста[2].

Під час англійський вторгнень[en] 1806—1807 років до Сан-Антоніо-де-Ареко засилали полонених британців.

Через стратегічне розташування міста у ході війни за незалежність і подальшого формування аргентинської держави його відвідувало багато історичних особистостей, зокрема Хосе де Сан-Мартін, Хуан Мануель де Росас, Факундо Кірога.

У вересні 1833 року Сан-Антоніо-де-Ареко відвідує англійський натураліст Чарльз Дарвін під час своєї навколосвітньої подорожі.

Залізнична станція

З середини XIX століття до Сан-Антоніо-де-Ареко починають масово прибувати мігранти з європейських країн: іспанці, хорвати, італійці, ірландці.

1892 року до Сан-Антоніо-де-Ареко було збудовано гілку залізниці[en] Пергаміно-Вікторія[en], яка сприяла розвитку містечка.

1926 року виходить книга Рікардо Гуїральдеса[en] «Дон Сегундо Сомбра», дія якої відбувається в Сан-Антоніо-де-Ареко. Вона стає дуже популярною в Аргентині і сприяє закріпленню за Сан-Антоніо-де-Ареко іміджу історичного міста, яке береже традиції. З 1939 року у місті починають проводити щорічний День Традиції — фестиваль, присвячений звичаям сільської Аргентини[2]. 1999 року президент Аргентини присвоює місту звання населеного пункту загальнодержавного історичного значення, а шести об'єктам у ньому — статус національної історичної пам'ятки. 2015 року згідно з законом № 27105 місто отримує звання Національної колиски традицій[3].

2015 року у місті було створено Національний університет Сан-Антоніо-де-Ареко[4], який пропонує навчання зі спеціальностей пов'язаних з сільським господарством, екологією, культурою.

Економіка[ред. | ред. код]

День традицій

Основною галуззю економіки міста Сан-Антоніо-де-Ареко є сільське господарство. Окрім цього, розвинені народні ремесла — виробництво столове срібло[en], лимарство, ткацтво, виготовлення мотузок, металевих виробів, кераміки.

Важливу роль в економіці міста відіграє туризм, у першу чергу, внутрішній. Головними відвідувачами є переважно жителі Буенос-Айреса, яких приваблює традиційне життя Сан-Антоніо-де-Ареко, яке контрастує із сучасним стилем життя у столиці. Також місто приваблює іноземних туристів, зацікавлених у культурі гаучо. Основною туристичною атракцією Сан-Антоніо-де-Ареко є Національний фестиваль традицій, який проводиться щороку у листопаді і приваблює більше 20 тисяч відвідувачів[2]. Окрім цього, у місті функціонують вісім музеїв[3]:

  • Креольський парк і музей гаучо імені Рікардо Гуїральдеса
  • Культурний центр і музей «Usina Vieja»
  • Музей «Лас Лілас де Ареко» (зібрання робіт художника Флоренсіо Моліни Кампоса)
  • Музей електричного кооперативу Антоніо Паццальї
  • Музей столового срібла Драгі
  • Музей пам'яті Освальдо Гаспаріні
  • Музей-ательє Ла Рекова
  • Музей імміграції «Обличчя пампи»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.clarin.com/viajes/escapadas-busca-arte-plateros-san-antonio-areco-general-madariaga_0_gDKi84bwn.html
  2. а б в г La Ciudad. Офіційний сайт Сан-Антоніо-де-Ареко (іспанською). 2016. Процитовано 10 березня 2018. 
  3. а б Vacaciones en San Antonio de Areco (іспанською). Процитовано 10 березня 2018. 
  4. Educación. Офіційний сайт Сан-Антоніо-де-Ареко (іспанською). Процитовано 10 березня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]