Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане
Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане | |
---|---|
41°54′06″ пн. ш. 12°29′27″ сх. д. / 41.90167° пн. ш. 12.49083° сх. д.Координати: 41°54′06″ пн. ш. 12°29′27″ сх. д. / 41.90167° пн. ш. 12.49083° сх. д. | |
Тип споруди | церква[1][2] |
Розташування | Італія, Рим |
Архітектор | проєкт Франческо Борроміні |
Інженер | Франческо Борроміні |
Початок будівництва | 1638 |
Кінець будівництва | 1641, 1670 — 1680 |
Стиль | розвинене бароко |
Належність | католицизм |
Єпархія | римська дієцезія |
Стан | національна спадщина Італіїd[2] |
Адреса | Рим, біля чотирьох фонтанів |
Епонім | Карло Борромео |
Присвячення | Карло Борромео |
Вебсайт | sancarlino.eu |
Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане у Вікісховищі |
Сан Карло алле Кваттро Фонтане (італ. San Carlo alle Quattro Fontane, також San Carlino, що означає «церква св. Карла біля чотирьох фонтанів») — еталон химерної барокової криволінійності, спроєктований і побудований у Римі одним з найекстравагантніших майстрів бароко — Франческо Борроміні.
Будувалася вона за одним з перших самостійних проєктів Борроміні у 1638–1677 рр. і була освячена на честь канонізованого міланського кардинала і реформатора церкви Карло Борромео ( архієпископа з Мілана ), а також Пресвятої Трійці. Церкву можна назвати важливішим проєктом життя Борроміні, оскільки було завершено її будову вже після його смерті. Замовниками були ченці іспанського ордену трінітаріїв.
Кути церкви — зрізані і біля них розташовані чотири скульптурні групи з фонтанами, звідси назва — алле Кватро Фонтане. Фігури ангелів підтримують великий овал із зображенням герба. Внутрішнє оздоблення виконано у білому кольорі і вважається одним з перших творінь епохи розквіту римського бароко. Будівля в перерізі утворює овал, перекритий куполом, по сторонах розташовані дві невеликі каплички. Каплиця в нижній частині церкви була передбачена як місце поховання архітектора, однак Борроміні, який покінчив життя самогубством, був похований поруч з його дядьком Карло Мадерно в римські церкві Сан-Джованні-дей-Фіорентіні.
Багато вражень на сучасних майстру архітекторів справив хвилястий фасад церкви, обернутий на вузьку римську вуличку. Він розбитий на два яруси величним карнизом і прикрашений щільно розташованими колонами і нішами. Ніші першого ярусу прикрашені скульптурами, верхні залишені порожніми. Але фасад створений племінником архітектора в період 1664–1667 років — Бернардо Борроміні після вивченні малюнків і проєктів дяді, які той не встиг знищити в скрутні дні наприкінці життя.
У 1999 році церква ґрунтовно відреставрована.
-
Портрет Франческо Борроміні у вигляді паломника
-
Кінцевий варіант розпланування
-
Дзвіниця
-
Фасад
-
Склепіння купола
-
Інтер'єр
-
Крипта
- Piero Bianconi, Francesco Borromini. Vita, opere, fortuna, Istituto grafico Casagrande S.A., Bellinzona 1967.
- Claudio Rendina: „Le Chiese di Roma“, Newton & Compton Editori, Roma 2007. ISBN 978-88-541-0931-5
- Francesca Maria D’Agnelli: „San Carlo alle Quattro Fontane“, Tiferno Grafica, Città di Castello 2007. ISBN 88-731-1467-9