Сан-Лоренсо (Парагвай)
| Сан-Лоренсо | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 25°20′35″ пд. ш. 57°30′34″ зх. д. / 25.343055555556° пд. ш. 57.509444444444° зх. д. | ||||
| Країна |
 Парагвай  | |||
| Адмінодиниця |
Сентрал | |||
| Засновано |
10 серпня 1775 | |||
| Площа |
56 км² | |||
| Населення |
225 395 осіб (2022)[1] | |||
| Висота НРМ |
126 м | |||
| Міста-побратими |
Сан-Лоренсо-де-Ель-Ескоріаль | |||
| Телефонний код |
(+595) 021 | |||
| Часовий пояс | UTC−4 (Сентрал) | |||
| GeoNames | 3437056 | |||
| OSM | ↑389892 ·R (Сентрал) | |||
| Поштові індекси |
111401–111477[2] | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт |
sanlorenzopy.com | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Сан-Лоренсо у Вікісховищі | ||||
Сан-Лоренцо, повна назва Сан-Лоренцо-дель-Кампо-Гранде (ісп. San Lorenzo del Campo Grande) — третє за величиною місто Парагваю, розташоване в Центральному департаменті країни, за 9 кілометрів від столиці, Асунсьйона . Станом на 2010 рік населення Сан-Лоренсо складає близько 295 696 осіб (оцінка)[3].
Сан-Лоренцо — досить важливий комерційний та економічний центр Парагваю. У місті розташований кампус та головна будівля Національного університету Асунсьйона, тому Сан-Лоренсо часто називають «Містом університету». Римо-католицька церква з 2000 року виділяє Сан-Лоренсо як один з одинадцяти діоцезів при архіодіоцезі Асунсьйона (де-факто — всього Парагваю).
Поселення на місці сучасного Сан-Лоренсо було засноване єзуїтами в середині XVIII століття на місці плантації, раніше відомої як Нью-Гуасу (Ñu Guazú) або Кампо-Гранде. Після вигнання єзуїтів Капітан-губернатор Агустін Фернадо-де-Пінеда захопив ці землі та встановив нову дату заснування – 10 серпня 1775 року. У 1779 році уряд розмістив тут завод з виробництва тютюну, на якому працювали португальські техніки, що приїхали з Ягуарона, та індійські робітники. Завод функціонував недовго.
На початку 2000-х років у Сан-Лоренсо різко збільшилася чисельність населення. За даними перепису населення в Сан-Лоренсо проживали 204 356 жителів, а за оцінками на 2010—2011 роки в місті може проживати від 295 до 320 тисяч жителів.
Сан-Лоренцо адміністративно поділений на 57 районів та кварталів, найбільшим за густиною, чисельністю населення і площею з яких є Барсекільо. На півночі Сан-Лоренсо межує з містом Луке, на півдні — з Ньємбі, на сході — з Кап'ятою, на заході — з Фернандо-де-ла-Морою.
Місто має розвинуту торгівля та промисловість. Центрами фінансової діяльності є авеніди Хулія Міранда Куето-де-Естігаррібіа та Мкаль. На Естігаррібіа розташовано багато магазинів техніки, ломбардів, супермаркетів, меблевих магазинів, установ. Тут також концентруються основні банки та фінансові компанії. У Барсекілля розташовані великі фармацевтичні компанії.
У центрі міста (квартал Марія Аусільядора) розташований неоготичний Кафедральний собор і будівля муніципалітету. Також тут встановлено монумент на честь Агустіна Фернадо-де-Пінеди. Вілья Універсітаріа — кампус і головна будівля Національного університету Асунсьйона, також неподалік розташована популярна велосипедна доріжка. У Барсекілля знаходиться найбільший у місті торговий центр.
- ↑ https://www.ine.gov.py/censo2022/documentos/1%20Resultados%20finales%20poblacion.pdf
- ↑ https://codigopostal.paraguay.gov.py/
- ↑ Diocese of San Lorenzo, Paraguay 🇵🇾. GCatholic. Процитовано 10 березня 2024.