Сан-Франсиску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сан-Франсиску
Canindé de São Francisco-002.jpg
Saofrancisco.png
13°10′32″ пд. ш. 43°25′04″ зх. д. / 13.175770000028° пд. ш. 43.417970000027771960° зх. д. / -13.175770000028; -43.417970000027771960
Витік Гори Серра-да-Канастра,
штат Мінас-Жерайс
висота, м 1 200 м
Гирло Атлантичний океан
• координати 10°30′15″ пд. ш. 36°23′40″ зх. д. / 10.50416666669477728° пд. ш. 36.39444444447177318° зх. д. / -10.50416666669477728; -36.39444444447177318
Басейн São Francisco River basin[d]
Країни: Бразилія
Площа: 630 000 км² км²
Регіон Баїя, Мінас-Жерайс, Пернамбуку, Алагоас і Сержипі
Довжина 3 160 км
Середньорічний стік 2 645 м³/с
Притоки: Abaeté River[d], Moxotó River[d], Das Velhas River[d], Pajeú River[d], Ipanema River[d], Carinhanha River[d], Corrente River[d], Grande River[d], Jacaré River[d], Paracatu River[d], Paramirim River[d], Verde Grande River[d], Q10361036?, Q10362333?, Pará River (Minas Gerais)[d], Peruaçu River[d], Q10362513?, Rio Santo Onofre[d] і São Miguel River[d]
Водойми в руслі ГЕС Трес-Мар'яс
CMNS: Сан-Франсиску на Вікісховищі

Сан-Франсиску (порт. São Francisco) — річка в Бразилії довжиною 3 160 кілометрів. Це четверта найбільша річкова система в Південній Америці і найдовша річка, що цілком знаходиться в межах Бразилії. Вона починається у гірському масиві Серра-да-Канастра в штаті Мінас-Жерайс на висоті 1200 м над рівнем моря. Річка загалом біжить позаду прибережного гірського ланцюга та збирає воду з території площею понад 630 000 квадратних кілометрів перед тим, як вона повертає на схід, позначаючи межу між штатами Баїя і Пернамбуку, а потім Алагоас і Сержипі, перед впадаінням у Атлантичний океан.

Головними притоками є річки: Параопаба, Абаете, Дас-Вельяс, Жекитай, Паракату, Урукуя, Верді-Гранді, Каріньянья, Корренте і Гранде. Область, яку перетинає річка, малонаселена, але на річці лежать кілька міст. Річка протікає мимо міст Пірапора, Сан-Франциску, Жануаріа, Бог-Жезус-да-Лапа, подвійні міста Петроліна і Жуазейру та Паулу-Альфонсу. Більшість з цих міст малі та ізольовані. Тільки Петроліна і Жуазейру перетворилися на міста середнього розміру і мають деяке економічне значення завдяки виробництву фруктів, що базується на іригації від греблі Собрадіньо.

Посилання[ред. | ред. код]