Сан-Хуан (провінція Аргентини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сан-Хуан (провінція))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сан-Хуан
—  Провінція  —

San Juan

Герб провінції Сан-Хуан Прапор провінції Сан-Хуан
Столиця Сан-Хуан
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ла-Ріоха, Сан-Луїс, Мендоса, III Регіон Атакама, IV Регіон Кокімбо, V Регіон Вальпараїсо ?
Департаментів 19
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 680 427[1] (13-та)
 - густота 7,59 (15-та)
Етнікон sanjuanino
Площа
 - повна 89 651 км² (15-та)
Висота
 - максимальна 6701 м, 6668 м, 6800 м, 6770 м, 6797 м
(Мерседаріо)
 - мінімальна 2269 м
Часовий пояс UTC-3
ВВП 3,85 млрд дол. США
 - на душу населення 5 827 дол. США
ІРЛП 0,814 (2010)[2]
Дата заснування 1820
Губернатор Серхіо Уньяк
Вебсайт sanjuan.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-J
Провінція Сан-Хуан на мапі Аргентини
Провінція Сан-Хуан на мапі Аргентини

Провінція Сан-Хуан на мапі Аргентини
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сан-Хуан

Сан-Хуа́н (ісп. San Juan) — провінція Аргентини, розташована на заході країни. Межує з провінціями Ла-Ріоха на півночі і сході, Сан-Луїс на південному заході, Мендоса на півдні та з Чилі на заході. Столиця провінції — місто Сан-Хуан.

Географія[ред. | ред. код]

Мапа природних зон Сан-Хуана. Сірим показані Анди, коричневим — Прекордильєра, зеленим — Пампінські гори, інше — низини

Провінція Сан-Хуан знаходиться на заході Аргентини і входить до складу географічного регіону Куйо.

Рельєф переважно гористий. На заході провінції знаходять Анди, зокрема хребти Головна Кордильєра і Прекордильєра. Найвищою точкою є гора Мерседаріо (6770 м), найнижчою — болота Гванакаче (600 м). На сході розташовані посушливі рівнини, над якими знаходяться Пампінські гори. Загалом провінція знаходиться у сейсмонебезпечній зоні.

Клімат Сан-Хуана континентальний посушливий. Переважає вітер Сонда. Середня річна кількість опадів становить близько 100 мм.

Найважливішими річками провінції є Хачаль, Сан-Хуан, Лос-Патос, Уако. На багатьох річках збудовані ГЕС, найбільшими з яких є Ульюм, Караколес і Квеста-дель-В'єнто. У долині річок зосереджена більшість рослинності й осередків сільського господарства.

Історія[ред. | ред. код]

Місто Сан-Хуан 1894 року
Збір врожаю винограду 1890 р
ГЕС Ульюм

До прибуття європейців землі, де зараз знаходиться провінція Сан-Хуан, була заселена індіанськими племенами уарпе (на півдні), олонгаста (на північному заході), капаяни (у долинах річок).

Першим іспанцем, який побував тут, був капітан Франсіско де Вільягра 1551 року. 13 червня 1562 року Хуан Хуфре де Лоайса-і-Монтесе за наказом Вільягри заснував місто Сан-Хуан-де-ла-Фронтера. На той час землі Сан-Хуана входили до складу регіону Куйо зі столицею у місті Мендоса, який знаходився під владою генерал-капітанства Чилі, залежного від віце-королівства Перу.

25 червня 1751 року Хуан де Ечегарай заснував друге місто на цих землях — Сан-Хосе-де-Хачаль.

1777 року після створення віце-королівства Ріо-де-ла-Плата регіон Куйо опинився у його складі. Королівським указом від 29 липня 1782 року Куйо було включено до новоствореного інтендантства Кордова-де-Тукуман.

7 липня 1810 року уряд Сан-Хуана визнав Травневу революцію і відправив свого депутата до новоствореного парламенту. 29 листопада 1813 року було відновлено інтендантство Куйо.

9 січня 1820 року у Сан-Хуані спалахнуло повстання. 1 березня було оголошено про автономію провінції Сан-Хуан. Мар'яно Мендісабаль став першим її губернатором. 21 травня Мендісабаля було скинуто і його місце зайняв Хосе Ігнасіо Фернандес де Марадона. 23 березня Марадона підписав договір з урядом Мендоси, за яким та визнавала автономію Сан-Хуана.

21 січня 1821 року розпочав роботу парламент провінції. 7 квітня 1856 року було прийнято конституцію Сан-Хуана.

1861 року Хуан Саа вторгся у провінцію, розгромивши її військо і вбивши губернатора. 1862 року губернатором Сан-Хуана став Домінго Фаустіно Сарм'єнто, за правління якого розпочався період процвітання провінції: будувалися нові дороги, школи, ферми, шахти, прибували нові поселенці. Згодом Сарм'єнто став президентом Аргентини.

1870 року було затверджено адміністративно-територіальний поділ провінції на 18 департаментів.

1931 року було проведено залізницю до департаменту Хачаль. 1936 року було збудовано мости над річкою Сан-Хуан.

1944 року відбувся землетрус силою 7,8 балів за шкалою Ріхтера з епіцентром за 20 км від міста Сан-Хуан. Загинуло близько 10 000 людей, місто було майже повністю знищене.

25 червня 1966 року було підписано договір про встановлення кордонів між провінціями Сан-Хуан і Мендоса. 23 грудня 1968 року було законодавчо визначено межі з Ла-Ріохою, хоча згодом Ла-Ріоха відмовилася визнавати цей закон, через що кордони з нею досі остаточно не встановлені[3].

1973 року було засновано Національний університет Сан-Хуана.

23 листопада 1977 року у провінції Сан-Хуан відбувся землетрус силою 7,4 бали за шкалою Ріхтера. Постраждали департаменти Каусете, 25 травня, 9 липня, Сан-Мартін і Ангако. 65 людей загинуло і 300 були поранені.

1980 року була відкрита гідроелектростанція Ульюм.

1994 року перестала функціонувати залізниця.

1998 року почалося спорудження ГЕС Караколес.

2001 року у провінції сталася політична криза. Багато депутатів пішли у відставку, відбулися громадські заворушення у багатьох містах.

Економіка[ред. | ред. код]

Виноградники Сан-Хуана
Веладеро
провінціальний парк Ісчіґуаласто
Скотарство

Експорт Сан-Хуана за 2009 рік склав 1 млрд доларів, що є шостим результатом серед провінцій Аргентини[4].

Основою економіки Сан-Хуана є сільське господарство, перш за все виноградарство[5]. Провінція є другою за обсягами виробництва вина в Аргентині, на неї припадає 21,69 % площі виноградників країни[6]. Виноград почали вирощувати у Сан-Хуані ще у 1569—1589 роках.

Також у провінції вирощується багато маслин, виробляється олія і консервовані оливки[7]. Іншими важливими сільськогосподарськими культурами є персик, айва, яблуко, диня, кавун, помідор, цибуля, спаржа, гарбуз[8].

Як і у решті провінцій регіону Куйо, скотарство розвинене слабко. На Сан-Хуан припадає лише 4 % національної продукції цієї галузі[9]. Найрозвиненішим є вирощування кіз і свиней.

Основною галуззю промисловості є харчова, перш за все виноробство і виробництво соків. Також присутні підприємства хімічної, металургійної, текстильної промисловості, виробництво цементу.

Провінція Сан-Хуан багата на корисні копалини, на гірничодобувну промисловість припадає 58,4 % її прибутків[10]. За місцем знаходження гірничих ресурсів провінцію можна умовно поділити на 3 зони:

Основними центрами гірничодобувної промисловості є Веладеро, Паскуа-Лама, Гвакамайо[12][13][14].

2006 року розпочалися пошуки нафти.

Останнім часом почав розвиватися туризм, особливо привабливі для відвідувачів провінціальний парк Ісчіґуаласто, гори і виноградники.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта у провінції Сан-Хуан (2009)[15]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 362 22 335 1 088
 - державні 317 16 429 846
 - приватні 45 5 906 242
 Початкові 401 89 346 5 933
 - державні 353 72 855 5 042
 - приватні 48 16 491 891
 Середні 279 60 401 2 547
 - державні 232 47 880 2 093
 - приватні 47 12 521 454
 Вищі[16] 35 6 923 312
 - державні 16 4 110 216
 - приватні 19 2 813 96

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Провінція Сан-Хуан поділяється на 19 департаментів, межі яких збігаються з муніципалітетами.

Департамент Адміністративний центр Площа (км²) Мапа Населення (2010)[17]
Альбардон Хенераль-Сан-Мартін 915 23.863
Ангако Ель-Сальвадор 1.865 8.178
Калінгаста Тамберіас 22.589 8.453
Столичний Сан-Хуан 30 108.720
Каусете Каусете 7.502 38.513
Чімбас Вілья-Паула-Альбаррасін-де-Сарм'єнто 62 87.739
Іглесіа Родео 19.801 9.141
Хачаль Сан-Хосе-де-Хачаль 14.749 21.812
9 липня 9 липня 185 9.314
Посіто Вілья-Аберастайн 515 51.480
Росон Вілья-Краусе 300 114.946
Рівадавія Рівадавія 157 82.985
Сан-Мартін Вілья-Сан-Мартін 435 10.969
Санта-Лусія Санта-Лусія 45 48.137
Сарм'єнто Медья-Агва 2.782 22.176
Ульюм Вілья-Ібаньєс 4.391 4.982
Вальє-Фертіль Вілья-Сан-Агустін 6.419 7.201
25 травня Вілья-Санта-Роса 4.519 17.053
Сонда Вілья-Басіліо-Ньєвас 4.391 4.765

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
  2. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=413136
  4. http://www.iader.org.ar/?x=prov_export
  5. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=326582
  6. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=311188
  7. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=160105
  8. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=258233
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 10 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=320798
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2009. Процитовано 10 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=322921
  13. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=364693
  14. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=155778
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. без урахування університетів
  17. http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=438110