Сарана Федір Кузьмович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сарана Федір Кузьмович
Сарана Федір Кузьмович.jpg
Народився 26 вересня 1921(1921-09-26)
Йосипівка
Помер 1 серпня 1995(1995-08-01) (73 роки)
Київ
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність письменник
Партія КПРС
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1980

Фе́дір Кузьми́ч Сарана́ (26 вересня 1921, с. Йосипівка, нині Новомиргородського району Кіровоградської області — 1 серпня 1995, Київ; поховано в рідному селі) — український бібліограф і літературознавець. Шевченкознавець.

Був членом КПРС (від 1951).

Твори[ред. | ред. код]

Бібліографічні покажчики та розвідки:

  • «Матеріали до бібліографії Шевченкіани за роки Великої Вітчизняної війни» (1958),
  • «Стан і завдання бібліографії Шевченкіани» (1961),
  • «Патріотичне значення творчості Т. Шевченка в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу» (1963),
  • «Тарас Шевченко в бібліографії» (1964),
  • «Дослідження в Інституті Тараса Шевченка спадщини поета» (1968),
  • «Т. Г. Шевченко. Бібліографія ювілейної літератури. 1960—1964» (1968)
  • «Герасименко Володимир Якович» // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 408—409.та ін.

Упорядник (у співавторстві) збірника документів і матеріалів «Тарас Шевченко. 1914—1963» (Київ, 1963).

Бібліографічна діяльність[ред. | ред. код]

Інтерес Федора Кузьмовича Сарани до бібліографії виник у 1940-х роках, коли він був студентом Київського бібліотечного технікуму і навчання встигав поєднувати з бібліотечною роботою. З того часу він присвятив свою наукову діяльність українській книзі — на ниві бібліографії, літературознавства, енциклопедичної справи, бібліофільства.

Федір Сарана почав друкуватися у галузі бібліографії та літературознавства з 1945 року, і з того часу він опублікував і упорядкував понад 250 видань.

Найбільш сталою і результативною у накуово-бібліографічній та редакційно-видавничій діяльності Федір Сарани була шевченківська тематика.

У 1958 році Федір Кузьмович опублікував «Матеріали до бібліографії Шевченкіани а роки Великої Вітчизняної війни», що підсумком його творчих пошуків.

У 1968 році виходить капітальна праця Сарани: «Т. Г. Шевченко: Бібліографія ювілейної літератури. 1960—1964 рр.», що увійшла у золотий фонд нашої бібліографії. Особливе місце у вивченні бібліографічної Шевченкіани займає вступна стаття «Тарас Шевченко в бібліографії», де покажчики, укладеного М. Багричем, «Т. Г. Шевченко. Бібліографічний покажчик (1917—1963 рр.)»

Привертають велику увагу також статті вченого — «Патріотичне знання творчості Т. Г. Шевченка в роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу».

Крім творчості Т. Г. Шевченка, велику любов і увагу вченого привертала діяльність таких українських письменників, як А. Тесленка, Ю. Яновського.

Значне місце в бібліографічній діяльності дослідника займає посібник про життя і творчість Ю. Яновського, який складається із чотирьох розділів. Упершому розділі подаються твори письменника в хронологічній послідовності з 1924 року до 1957 року. Велика кількість перекладів Ю. Яновського, крім російських, сюди не включені.

Багаторічна і плідна діяльність Федора Сарани на ниві бібліографії збагатила таку галузь знань, як слов'янська філологія. Видавалася фундаментальна бібліографічна робота «Слов'янська філологія на Україні». Бібліографія бере участь у виданні перших двох її випусків. Хронологічним продовженням цієї роботи став покажчик «Слов'янська філологія на Україні (1963—1967 рр.)».

Премії та вшанування[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сарана Федір Кузьмович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 195.
  • Шевченківські лауреати. 1962–2001 : Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слово І. М. Дзюба. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 465—466.
  • Федір Кузьмич Сарана: Біобібліографічний покажчик / Державна бібліотека України; Київський державний інститут культури. — К., 1993. — 26 с.
  • Відляння віків

Посилання[ред. | ред. код]