Сарасваті (богиня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Індуїзм
Om symbol.svgПустий ієрогліф.pngHinduSwastika.svg
 
Категорія КатегоріяПортал Портал
Богиня Сарасваті

Сарасваті (санскр. सरस्‍वती — «багата водами», буквальний переклад — «текуча річка») — ведична богиня, спочатку персоніфікація річки Сарасваті, є богинею правди, мудрості, знання[1] й дружиною Брахми. Сарасваті здійснює шлюб неба із землею, саме вона створює небесний Шлюбний Чертог — Чертог спасіння та вічного блаженства. Первинно річкова богиня.

Сарасваті — перша з трьох найважливіших богинь індуїзму, імена інших двох — Лакшмі i Дурґа. Вона також є покровителькою науки, мистецтв та музики.

Деякі з імен Сарасваті звучать як, «що дає існування», «володарка мови й життя», «вище знання». Вважається втіленням усіх знань, ремесел і майстерності. Часто зображується сидячою на білому лебеді — символі Сил Світла.

Походження[ред. | ред. код]

Сарасваті не раз згадується в Ріґведі й Пуранах, їй присвячено три гімни як богині великої річки. У ведичний період її шанували як очисницю, захисницю й цілительку. Є легенда, як вона разом з небесними цілителями ашвінами зцілює Індру, що втратив силу.

Прототип[ред. | ред. код]

Щодо річки, що послужила прототипом для обожнювання, індологи не можуть дійти єдиної думки. Існує кілька версій:

  • Харакайті (Haraqaiti), річка в Афганістані, згадується в Авесті
  • Інд — уважається, що Сарасваті було його священним ім'ям, а Сіндгу світським
  • Сарсуті (раніше Сарасваті) — невелика річка, що слугувала рубежем священної країни Брахмаварти, колиски цивілізації аріїв. Брахмаварта — священна країна ведизму і брахманізму, створена богами. Перебувала між річками Сарасваті і Дрішадваті (на схід від річки Сатледж), згодом висохлими. У поданні древніх індусів Б. була «священною землею», де колись жило плем'я бхаратів і складалися священні тексти Вед. У ведичну епоху впадала в океан, нині губиться в пісках пустелі.

Післяведичний період[ред. | ред. код]

Після того, як прадавня річка пересохла або змінила річище, богиню Сарасваті перестали пов'язувати з річкою, відтепер вона дружина Брахми й покровителька мистецтв і наук. Їй приписують винахід санскриту та алфавіту деванагарі.

Іконографія[ред. | ред. код]

Сарасваті зображують у вигляді гарної жінки, одягненої в біле. Зазвичай вона сидить на лотосовому п'єдесталі (пад-масана) у прекрасній позі (лалітасана): одна нога звисає вниз, у той час як інша перебуває під нею. Пов'язана з білим кольором, що символізує чистоту знання. Вона не носить коштовностей і золота, одягнена строго — на знак того, що віддає перевагу духовним цінностям перед матеріальними. Переважно її зображують із чотирма руками. У її руках:

  • священна книга Вед — символ науки
  • вервиця з білих перлин — символ духовності
  • келих зі священною водою — символ сили, що очищує і творить
  • вина — музичний інструмент, символ мистецтва

На деяких рельєфах вона не тримає музичний інструмент, а її руки складені в абгая мудру (жест захисту) або у варада мудру (жест благословення). Засобом її пересування є лебідь, а її емблема — шестикінечна зірка або гексаграма (шаткопа або сад'янтра). Іноді її малюють такою, що стоїть.

Мантри[ред. | ред. код]

Gayatri Mantra

Om Vakdeviyaicha Vidhmahe Virinji Pathniyaicha Dheemahe Tanno vani Prachodayaath !

Буддизм[ред. | ред. код]

Сарасваті стала видатним божеством у буддистській іконографії — консортом Манджушрі в 1-му тисячолітті н. е.[2]

Тибетське ім'я Янченма[3]

Ворожіння МО[ред. | ред. код]

Докладніше: МО (передбачення)

З Манджушрі пов'язана тибетська практика ворожіння на мантрі oṃ arapacana dhīḥ, вирізьбленої на кубиках, подібно до гральних кісток. Оскільки Сарасваті є яб-юм Манджушрі, вона також фігурує у цьому гаданні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kinsley, David (1988). Hindu Goddesses: Vision of the divine feminine in the Hindu religious traditions. University of California Press. с. 55–64. ISBN 0-520063392. 
  2. Donaldson, Thomas (2001). Iconography of the Buddhist Sculpture of Orissa. с. 274–275. ISBN 978-8170174066. 
  3. (рос.)Лама Пема Рандрол: Практика богини Сарасвати (тиб.Янченма) супруги Манджушри

Література[ред. | ред. код]

  • Символьні знакові системи як засіб комунікації. Шкуркіна В.М.// Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Science, II(3), Issue: 18, 2014. Ел.джерело С.130-133.

Посилання[ред. | ред. код]