Саратов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Саратов
рос. Саратов
Coat of Arms of Saratov.svg Flag of Saratov.svg
Герб Саратова Прапор Саратова
Saratov Montage (2016).png
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Саратовська область
Муніципальний район Саратов
Код ЗКАТУ: 63401
Код ЗКТМО: 63701000001
Основні дані
Час заснування 1590
Поділ міста 6 районів: Волзький,
Заводський,
Кіровський, Ленінський,

Октябрьский, Фрунзенський

Населення 842 097 (2015)
Площа 393 км²
Поштові індекси 410000
Телефонний код +7 8452
Географічні координати: 51°32′00″ пн. ш. 46°00′00″ сх. д. / 51.53333333336077259900775971° пн. ш. 46.000000000028° сх. д. / 51.53333333336077259900775971; 46.000000000028Координати: 51°32′00″ пн. ш. 46°00′00″ сх. д. / 51.53333333336077259900775971° пн. ш. 46.000000000028° сх. д. / 51.53333333336077259900775971; 46.000000000028
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря 130 м
Влада
Веб-сторінка saratovmer.ru
Міський голова Олексій Львович Прокопенко(рос.)
Мапа
Саратов (Росія)
Саратов
Саратов

Саратов (Саратовська область)
Саратов
Саратов


CMNS: Саратов у Вікісховищі

Сара́тов (Саратів[1], рос. Сара́тов) — місто, адміністративний центр Саратовської області. Назва міста пішла від тюркського «Сари Тау» (Жовта гора)[2]. Більшість населення становлять росіяни, нащадки російських переселенців. Населення — 839 тис. осіб (2013).

Географія[ред. | ред. код]

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Саратов розташований за 858 км на південний схід від Москви, на правому високому березі Волги (Волгоградське водосховище).

Місто протягнулося вздовж Волги на 34 км, від річки Гуселка на півночі до залізничної станції на півдні. розташовано в улоговині, оточеній з трьох сторін невисокими (до 250 м) горами Приволзької височини: (Соколова гора (165 м), Лиса гора (286 м), Лопатіна (274 м), Алтин (251 м), Увек (135 м)).

Пагорби західної частини міста покриті лісом Кумисної поляни. Територія міста сильно розчленована ярами та балками, що прямують до Волги. Головні з них на північ від Соколової гори: Маханна, Січа, Алексіївська, Дудаковська, Сліпиш. У приволзький улоговині: Глебучев (з відгалуженнями Мясницька і Кооперативна), Білоглинська, Вакуровська, Безіменна, Залетаєвська, Токмаковська.

У зв'язку з утворенням Волгоградського водосховища рівень води у Волзі у міста піднявся більш ніж на 6 метрів. На Волзі навпроти Саратова розташовані острови: Дубова грива, Зелений, Покровські піски, Козачий. Ширина Волги навпроти Саратова від 2,6 км у автомобільного мосту розташованого в центрі міста до 8 км у сел. Зоналка.

На заході місто обмежено малими річками Єлшанка та її притокою Разбойщіна. З півночі — річками 1-а і 2-а Гуселка. На півдні протікає річка Назаровка з притоками Черніха і Березина.

Центральна і південна частина міста знаходиться на відмітках 50-80 м над рівнем моря, північні райони 100—140 м, західні райони 120—200 м.

Рослинна зона: різнотравний лісостеп; схили пагорбів в західній частині міста покриті лісом.

Ґрунти: чорноземи звичайні і південні.

На території міста два нафтогазових родовища: Єлшанське і Соколовогорське.

Часовий пояс[ред. | ред. код]

Місто Саратов, як і вся Саратовська область, знаходиться в часовому поясі UTC+4 и становить +4:00 (MSK+1). Саратовський час відрізняється від поясного часу на одну годину.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Саратова
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 8,1 8,4 17,7 31,1 34,0 39,2 40,8 40,7 35,0 25,5 15,8 11,7 40,8
Середній максимум, °C −5,3 −4,8 0,7 13,5 21,8 26,4 28,0 26,4 20,0 10,8 1,8 −3 11,4
Середня температура, °C −8,6 −8,4 −3 8,2 15,8 20,5 22,2 20,3 14,2 6,5 −1,1 −5,9 6,7
Середній мінімум, °C −11,7 −11,7 −6,2 3,6 10,4 15,2 16,9 15,2 9,6 3,1 −3,6 −8,7 2,7
Абсолютний мінімум, °C −37,3 −34,8 −26,8 −17,8 −3,8 2,2 6,4 4,3 −2,9 −12,6 −23,8 −33,4 −37,3
Норма опадів, мм 40 28 28 24 41 43 47 46 38 34 57 39 465
Джерело: Погода и климат

Історія[ред. | ред. код]

Засновано у часи Золотої орди як місто центр улуса. З 1580 в складі московської держави. Населення активно брало участь у повстанні Пугачова. 17801796 роках Саратов був центром Саратовського намісництва Російської імперії.[джерело?]

Транспорт[ред. | ред. код]

Саратов. Липки.

Саратов розташований на перетині магістральних залізничних і автомобільних ліній, водних маршрутів. Через область прокладено магістральні нафтопроводи, газопроводи та продуктопроводи.

Через Саратов проходять федеральні магістралі Р228 («Сизрань-Саратов-Волгоград»), А144 E 38 AH61 («Саратов-Воронеж») та Р158 («Саратов-Пенза-Нижній Новгород»), а також Р234 («Саратов-Піщаний Умет») та Р208 («Саратов-Сокур»).

Міжміські і приміські перевезення здійснює автобусний транспорт. Автобуси відправляються за маршрутами від автовокзалу, вулиці Радищева, Сінного ринку, стадіону «Волга» і від кількох стоянок у місті.

З річкового вокзалу можна відправитися на круїзному теплоході у великі міста на Волзі та на невеликих судах місцевих ліній в села недалеко від Саратова.

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

Саратовський трамвай

Міський транспорт[ред. | ред. код]

У Саратові діють основні системи громадського транспорту — трамвайна, тролейбусна, автобусна, маршрутного таксі і таксі.

Найстарша з діючих систем громадського транспорту в Саратові — трамвайна — була відкрита в 1908 році. У 1952 році була відкрита тролейбусна система. За радянських часів також з'явилися автобусні маршрути. З 1995 року широкого поширення набули маршрутні таксі.

Трамвайна та тролейбусна системи об'єднані під управлінням Муппім[Що?] «Саратовгорелектротранс».

Зі збільшенням чисельності населення міста наприкінці 1980-х почав розглядатися проект будівництва метрополітену[3] . Проект поки не має практичної реалізації і у федеральній програмі будівництва і фінансування метрополітенів в РФ до 2020 року Саратов відсутній.

На кафедрі Архітектури, СДТУ, був розроблений і запропонований проект підвісної монорейкової дороги за вартістю в 1,8 рази дешевше метрополітену, але далі дипломного проекту, ідея не отримала розвитку.

Повітряний транспорт[ред. | ред. код]

В 2019 році побудовано новий аеропорт (Саратов-Гагарін) і закрито старий (Саратов-Центральний).

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

У Саратові розташоване управління Приволзької залізниці. На території міста знаходиться пасажирська залізнична станція Саратов I, а також станції Саратов II, Саратов III, Саратов-Порт (тільки вантажні перевезення), Трофимовський I, Трофимовський II (тільки вантажні перевезення), Жасмінна, Примикання, Кокурін (на кінець 2010-х тільки вантажні перевезення), Князівка, Нафтова (тільки вантажні перевезення). Крім зазначених станцій, на території Саратова є 21 зупинний пункт електропоїздів. Є велика кількість підприємств залізничного транспорту, в тому числі вагонне і локомотивне депо. З початку 1950-х років ведуться роботи з виведення з міста транзитного вантажного залізничного трафіку; в 1954 році запущений південний залізничний обхід Багаєвка-Нафтова (довжина 13 км); в 1988 році — північний залізничний обхід Курдюм-Липовський (25 км). До 2020 року[4] планується будівництво західного залізничного обходу Саратова завдовжки 45 км[5][6] вартістю 31 млрд рублів[7].

Економіка[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Троїцький собор. Найдавніша споруда міста (кінець XVII ст.)

Вищі навчальні заклади[ред. | ред. код]

Військові вищі навчальні заклади[ред. | ред. код]

Культура[ред. | ред. код]

Консерваторія, театри[ред. | ред. код]

Музеї міста[ред. | ред. код]

Храми міста[ред. | ред. код]

  • Троїцький собор (старий кафедральний). Кінець XVII ст. Чудовий зразок наришкінського стилю у провінції.
  • Покровська церква на Горах. 18761883 рр. Архітектор О. М. Салько. Псевдоросійський стиль.
  • Кафедральний Свято-Духівський собор. 18521858 рр. Псевдоросійський стиль.
  • Церква Утамуй мої Печалі. 19031906 рр. Псевдошатровий храм у еклектичному стилі. Рахітектор П. М. Зибін.
  • Олександро-Невський собор

Галерея[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  2. Н. Костомаров. Очерк истории Саратовского края от присоединения его к Российской державы до вступление на престол императора Николая I. / Памятная книжка Саратовской губернии на 1858 год. — Саратов: в тип. Губернского правления. — 1858. — С. 3
  3. Плани будівництва метро у Саратові
  4. Будівництво західного обходу розв'яже Саратовський вузол. Газета «Гудок», № 33 (25468). 2014-02-27. Процитовано 2014-08-04. 
  5. У Мінтрансі обговорили питання будівництва західного обходу Саратовського залізничного вузла. Офіційний портал Уряду Саратовської області. 2011-04-14. Процитовано 2014-08-04. 
  6. У залізничний об'їзд навколо Саратова вкладуть 26 млрд рублів. «СарИнформ». 2012-09-26. Процитовано 2014-08-04. 
  7. У Саратовському регіоні Приволзької магістралі відбувся «круглий стіл» за участю губернатора і депутатів Обласної думи. Російські залізниці. 2014-07-31. Процитовано 2014-08-04. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]