Саратовська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саратовська область
Саратовская область
Flag of Saratov Oblast.png Coat of Arms of Saratov oblast.svg
Прапор Саратовської області Герб Саратовської області
Саратовська область на карті Росії
Саратовська область на карті Росії
Обласний центр Саратов
Площа

- Усього
- % водн. пов.

36-а

100 200 км²
2,05

Населення

- Усього
- Густота

19-а

2519149 (01.01.2011) [1] (2011)
25,1 осіб/км²

Федеральний округ Приволзький
Економічний район Поволзький
Автомобільний код {{{CadNo}}}
Часовий пояс MSK (UTC+3)

Сара́товська о́бласть (Сара́тівська, рос. Сара́товская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Адміністративний центр — м. Саратов.

Межує: на півдні — з Волгоградською областю, на заході — з Воронезькою й Тамбовською областями, на півночі — з Пензенською, Самарською, Ульяновською і Оренбурзькою областями, на сході проходить державний кордон з Казахстаном. Загальна довжина меж становить понад 3500 км.

Утворено 10 січня 1934 року.

Географія[ред.ред. код]

Географічне положення[ред.ред. код]

Саратовська область розташована на південному сході Європейської частини Росії, в північній частині Нижнього Поволжя. Із заходу на схід територія витягнута на 575 км, з півночі на південь — на 330 км. Через область протікає річка Волга, яка ділить область на 2 частини: Лівобережжя і Правобережжя.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Саратовська ГЕС виробляє в середньорічно близько 5,4 млрд кВтч електроенергії.

Особливе сільськогосподарське значення представляють звичайні і південні чорноземи, широко поширені каштанові ґрунти.

Область в основному достатньо забезпечена водою, окрім Волги і численних річок відомо багато джерел і поклади мінеральних вод.

Корисні копалини[ред.ред. код]

У області розвідано більше 40 малих нафтових і газових (значні Степновське і Уріцьке) родовища, при невивченості основної частини перспективних районів. Розвідана безліч родовищ горючого сланцю зокрема велике Озінкське, родовища якісної цементної сировини, фосфоритів, будівельних, баластних і скляних пісків, будівельних глин і каменю.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат в області різко-континентальний: тривале сухе спекотне літо, в Лівобережжі значна кількість днів з температурою вище 30 °C. Зима морозна, середня кількість днів з опадами 12—15 на місяць, з туманами в середньому 4—10 днів на місяць, завірюхами в середньому 4—10 днів на місяць. Весна коротка. У березні можливі завірюхи, занесення на шляхах, в середньому 5—7 днів. Днів з туманами в березні в середньому 5—9. Навесні, зазвичай з останньої декади березня по третю декаду квітня, на шляхах з твердим покриттям вводиться обмеження на рух великовантажного автотранспорту, початок якого припадає до переходу середньодобової температури через 0. Осінь не має з року в рік постійну погоду. Стійкий сніжний покрив утворюється в північних районах до 25 листопада, а в центральних і південних — з 29 листопада по 8 грудня.

Історія[ред.ред. код]

В 1870 утворене Саратовське намісництво в складі дев'яти повітів (Саратовський, Хвалинський, Вольський, Кузнецький, Сердобський. Аткарський, Петровський, Балашовський і Камишинський), в 1797Саратовська губернія, в 1934Саратовський край, із грудня 1936 — область. У сучасних межах область утворена в 1941.

Населення[ред.ред. код]

За даними 2006 року населення області становить 2608,3 тисяч осіб (2625,7 — 2005). Переважає міське населення: 73,7 %, сільське становить усього 26,3 %.

Народ Чисельність, 2002, тис.

(*)

Росіяни 2293,1 (85,9 %)
Казахи 78,3 (2,9 %)
Українці 67,3 (2,5 %)
Татари 57,6 (2,2 %)
Вірмени 25,0
Мордва 16,5
Азербайджанці 16,4
Чуваші 16,0
Білоруси 12,7
Німці 12,1
Чеченці 8,5
Лезгини 5,3
Башкири 4,0
Марійці 4,0
Молдовани 3,8
Євреї 3,4
Цигани 2,7
Корейці 2,5
показані народи з кількістю понад 2500 осіб

Адміністративно-територіальний устрій й місцеве самоврядування[ред.ред. код]

Область розділена на 38 районів, з яких 20 перебувають у Правобережжі, а 18 — у Лівобережжі. В області 1805 населених пунктів, 18 міст (2005).

Міські округи:

Райони:

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007
Саратов 841,4 Красноармійськ 24,9
Енгельс 200,8 Єршов 23,5
Балаково 199,1 Калінінськ 18,7
Балашов 93,4 Новоузенськ 16,9
Вольськ 68,9 Красний Кут 14,7
Ртищево 43,3 Аркадак 13,8
Пугачов 42,4 Хвалинськ 13,7
Приволзьке 33,1 Степне 13,4
Маркс 32,8 Світлий 12,9
Петровськ 32,6 Базарний Карабулак 10,3
Аткарськ 27,6 Озинки 10,2

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

По рівню і масштабам розвитку промислового виробництва Саратовська область займає одне з провідних місць в Поволзькому економічному регіоні. Промисловість області включає більше 2000 крупних і середніх підприємств. Тут випускають тролейбуси (Тролза), залізничну техніку (Енгельський завод транспортного машинобудування) свічки запалення, точні прилади, холодильникі і морозилки, виробляють рідке паливо і продукти нафтохімії (Саратовський НПЗ потужністю 10 млн тонн нафти/рік, «Саратовнєфтєоргсинтез»), мінеральні добрива, мідний прокат, будівельне скло, цемент, друкують шкільні підручники і книги, працюють хімічне і меблеве виробництва.

У структурі промисловості найбільша питома вага належить паливно-енергетичному комплексу (45,5 %), машинобудуванню (19,1 %), хімічній і нафтохімічній (15,6 %), харчовій (9,2 %) промисловості.

Саратовською областю повністю завершена програма газифікації. Жителі всіх населених пунктів мають можливість користуватися природним газом.

На території області розташовані великі електростанціїБалаковська АЕС і Саратовська ГЕС, сумарна потужність яких становить відповідно 4000 Мвт і 1360 Мвт. Цими електростанціями виробляється четверта частина електроенергії Поволзького регіону і 3 % електроенергії Росії. Крім того, в місті енергетиків Балаково діє ТЕЦ (465 Мвт, 1532 Гкал/г), в Саратові ТЕЦ-5 (440 Мвт, 1260 ГКал/г), ТЭЦ-2 (296 Мвт, 1077 ГКал/г), ГРЕС (54 Мвт, 506 ГКал/г) і ТЕЦ-1 (22 Мвт, 255 ГКал/г), в Енгельсі ТЕЦ-3 (202 Мвт, 844 ГКал/г).

Транспорт[ред.ред. код]

У області є всі види транспорту. Протяжність автомобільних шляхів загального користування становить 9940 км, з твердим покриттям — 9540 км (зокрема 741 км автошляхів федерального значення) (станом на 2000). Провідне місце в транспортній інфраструктурі області займає залізниця, на долю якої припадає понад 90 % вантажо- і близько 40 % пасажирообороту. На території області проходять ділянки Південно-Східній залізниці (на заході області) і Приволзької залізниці. Достатньо розвинений річковий транспорт, місто Саратов є найбільшим річковим портом на Волзі.

Є три діючі автомобільні переходи через ріку Волга (у м. Саратов, Балаково й північніше Саратова, причому перехід у місті Саратов призначений тільки для легкового транспорту).

Протяжність залізниці становить 2326 км.

Військові об'єкти[ред.ред. код]

В регіоні розташовані:

Обласна влада[ред.ред. код]

3 березня 2005 року рішенням Саратовської обласної думи на посаду губернатора був затверджений директор Балаковської АЕС Павло Іпатов, чия кандидатура була запропонована Президентом РФ В. В. Путіним. Дата його офіційного вступу на посаду — 3 квітня 2005 року.

Раніше пост губернатора Саратовської області займали:

Голова обласної думи — Валерій Радаєв (Єдина Росія, вибрано 12 грудня 2007). Член Ради Федерації від Саратовській області — Сергій Шувалов (колишній голова обласної думи, призначено 5 квітня 2005). Раніше цю посаду займав Рамазан Абдулатіпов (з 19 грудня 2000 по квітень 2005).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]