Сараєво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сараєво
Sarajevo, Сараjево
Герб Прапор
Герб Прапор
Сараєво
Сараєво на мапі Боснії і Герцеговини (темно-синій, у центрі)
Сараєво на мапі Боснії і Герцеговини (темно-синій, у центрі)
Основні дані
43°52′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 43.867° пн. ш. 18.417° сх. д. / 43.867; 18.417
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Сараєвський кантон
Засновано 1263
Населення 304.614 2006
Агломерація 421.289
Площа міста 142 км²
Поштові індекси 71000
Телефонний код +387 033
Часовий пояс центральноєвропейський час
Висота НРМ 518 м
Водойми Miljacka
Міста-побратими Хорватія Загреб
Республіка Македонія Скоп'є
Хорватія Дубровнік
Міська влада
Веб-сторінка www.sarajevo.ba/en/
Мер міста Іво Комшич (SDP)

CMNS: Сараєво на Вікісховищі

Сара́єво (босн. Sàrajevo, кирилицею Сарајево) — найбільше місто і столиця Боснії і Герцеґовини та її складової частини Федерація Боснія і Герцеговина, адміністративний центр Сараєвського кантону. За даними перепису 2013 року, численність населення становить 291 422 особи.

Загальні відомості[ред.ред. код]

У місті розташовані численні заклади культури національного значення: Національний музей, Національна бібліотека Боснії і Герцеговини тощо.

У Сараєво розташований Центральний банк Боснії і Герцеговини і центральні офіси комерційних банків. У місті базуються найбільші компанії країни: BH Airlines, BH Telecom, Bosmal, Bosnalijek, CBS Bank, Dnevni avaz, Energopetrol, Oslobodenje, Fabrika Duhana Sarajevo, Sarajevska Pivara та Unioninvest. Також у Сараєві розташовані представництва іноземних компаній: Škoda Auto, Coca Cola та інших.

У місті розташований найвищий хмарочос на Балканах Аваз твіст тауер.

Назва міста[ред.ред. код]

Сараєво отримало свою назву від палацу, побудованого в середині XV століття. Термін «Сарай-оваси» вперше згадується в документі 1455 року і може означати поле, розташоване на захід від палацу: від турецького saray — «палац» і ovası — «поле».[1] Для назви міста використовувалося назву Босна-Сарай (пор. Сарай — столиця Золотої Орди): від тюркського сарай — «палац, адміністративна будівля» (буквально «боснійський палац»), який був побудований пашею Газі Хусрев-Бегом в XVI столітті. Після приєднання Боснії до Австро-Угорщини 1878 року назву змінено на Сараєво — буквально «палацове».[2]

Згідно з однією з версій, Сараєво було засновано на місці середньовічного міста Врхбосна (термін вперше згадується в 1415 році) — «верхня течія річки» або «гора над Боснією»: від сербського врх — «вершина, гора» і Босна — річка, поблизу якої розкинулося місто.

Босняки називали місто «Шехер-Сараєво», а турки — «Новий Дамаск». Через колишнє етнорелігійне різноманіття місто називали також Європейським або Балканським Єрусалимом. Для відмінності власне Сараєво від Східного Сараєво місто іноді називають «федеральним Сараєво».[3]

Географія[ред.ред. код]

Сараєво розташоване в центральній частині Боснії і Герцеговини та в межах історичної області Боснія. Місто знаходиться в Сараєвській долині, посеред Динарських Альп. Колись лісиста долина внаслідок розширення території міста після Другої світової війни була урбанізована. Місто оточують пагорби, які густо заросли деревами, та 5 гір. Найвища з них — це Трескавиця (2088 м), за нею йдуть Бєлашніца (2067 м), Яхоріна (1913 м), Требевич (1627 м) і найнижча — Ігман (1502 м). Останні чотири з них відомі також як Олімпійські гори. Сараєво розташоване в середньому на 500 м вище за рівень моря. Ландшафт міста теж має гористий характер, про який свідчать численні закручені вулиці та будинки, які розташовані на схилах пагорбів.

Річка Миляцка — це один з сараєвських символів. Вона протікає через місто зі сходу через центр до західної частини Сараєва, де впадає у більшу річку — Босну. Миляцька, яку також називають «Сараєвською річкою», починається у місті Пале, яке розташоване у декількох кілометрах від Сараєва. Через місто та його передмістя протікають декілька невеликих річок та струмків.

Історія[ред.ред. код]

Вбивство ерцгерцога[ред.ред. код]

У Сараєві 28 червня 1914 член таємної сербської організації «Чорна рука» Гаврило Принцип вбив ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружину Софі, що зрештою стало причиною початку Першої Світової війни.

Облога Сараєва[ред.ред. код]

Протягом боснійської частини югославської війни місто було у облозі від 5 квітня 1992 по 29 лютого 1996 року (тобто 1.425 днів). Це в тричі довше, ніж час облоги Сталінграда і на рік довше, ніж час блокади Ленінграда. Докладніше читайте в статті про облогу Сараєва.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат району Сараєва помірно-континентальний, який відчуває вплив середземноморського клімату з півдня. Літо тепле. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 19,1 °С. Абсолютний максимум температури відзначалося 19 серпня 1946 року: 40,0 °С. В середньому літо в Сараєві триває 68 днів. Зима прохолодна. Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою -1,3 °С. Взимку характерні тривалі тумани. Абсолютний мінімум температури відзначався 24 січня 1942: -26,4 °С. Температура повітря нижче 0 °С утримується в середньому 28 днів, в проміжку між 23 жовтня і 29 квітня. Сніговий покрив утримується 139 днів, в проміжку з 18 листопада по 6 квітня. Через близькість Адріатичного моря осінь тепліше весни.

Річне коливання температур становить 20,4 °C. Опади розподілені в році відносно рівномірно: максимум припадає на червень і жовтень, мінімум — на лютий і січень. Сонячне сяйво становить 1830 годин на рік, в тому числі 260 годин в серпні і 46 в грудні. Місто розташоване в 7-й зоні морозостійкості. Місцевість затоплюється повенями при виході з берегів річки Босна і її приток, включаючи Миляцьку.[4]

Клімат Сараєва (1961—1990)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 2,7 5,9 10,4 15,1 20,3 23,1 25,5 25,7 22 16,5 9,7 3,5 15
Середній мінімум, °C −4,4 −2,3 0,6 4,4 8,5 11,4 12,8 12,6 9,7 5,7 1,6 −2,8 4,8
Норма опадів, мм 71 67 70 74 82 91 80 71 70 77 94 85 932
Джерело: www.wetterkontor.de
Герб міста
Мечеть у центрі Сараєва

Символіка[ред.ред. код]

Герб Сараєва разом з прапором Сараєва були затверджені в 2000 році. В період панування Австро-Угорщини існував герб Сараєва з двома палицями і півмісяцем. 1965 року було затверджено новий герб, який був прообразом сучасного. Сучасний герб являє собою щит, що складається з трьох частин. У середній частині зображено фортечну стіну і ворота чорного кольору. У верхній частині зображені трикутники зеленого кольору, що символізують дах фортеці і гори одночасно. Нижня частина символізує річкову долину синього кольору з мостом білого кольору.

Прапор Сараєва являє собою прямокутне полотнище світло-блакитного кольору із співвідношенням сторін 1: 2, в центрі якого знаходиться герб Сараєва.

Транспорт[ред.ред. код]

Сараєво - великий вузол шосейних доріг. Автомагістраль A1, що проходить з півночі на південь країни, пов'язує Сараєво з містами Високо, Какань, Зениця, Добой на півночі і Мостар на півдні. Дорога є частиною європейських автомобільних маршрутів E73 і E761, з виходом до Хорватії, Угорщини та Сербії.

Автодорога національного значення М5 проходить через все місто в широтному напрямку, на заході з'єднується з автодорогою М18, яка, в свою чергу, з'єднує Сараєво з рештою країни в меридіанному напрямку. Автодорога М17 прямує на Мостар і Чапліну.

Громадський транспорт міста (трамваї, тролейбуси і автобуси) обслуговує комунальне підприємство «Gradski saobraćaj Sarajevo» («Міський транспорт Сараєва»). Сараєвський трамвай веде свою історію з 1885 року. Він курсує по головній магістралі міста вздовж річки Миляцкі, від Башчаршії до Іліджа. Сараєвський тролейбус, запущений в 1984 році, з'єднує історичний центр Сараєво зі Східним Сараєво.

Требевицька канатна дорога була відкрита в 1959 році. Мала довжину 2064 метрів, висоту підйому 576,6 м. Складалася з двох станцій, що з'єднували гору Требевич з районом Бистрик в центрі міста. Час підйому і спуску становив 12 хвилин. Функціонувала до початку війни в 1992 році, після чого була зруйнована.[5].

Міжміський[ред.ред. код]

Залізничний та автобусний вокзали

Залізничний вокзал є масивною залізобетонною будівлею, побудовано німецькими військовополоненими за проектом архітекторів з Чехословаччини і Східної Німеччини в 1953 році[6]. Вокзал розташовано в центрі міста, двома лініями з'єднує Сараєво з північними районами країни до Біхач і містами Ябланиця, Мостар і Чапліна на півдні. Міжнародні поїзди прямують в хорватські міста Загреб і Плоче[7]. Старий вокзал в Бистрик на лівому березі річки Миляцкі було побудовано в 1906 році. Із закриттям вузькоколійної залізниці в 1973 році і подальшого демонтажу колій будівля втратила своє призначення; наразі віднесено до культурно-історичних пам'яток національного значення[8].

Автовокзал, розташований поруч із залізничним вокзалом, обслуговує міжміські та міжнародні маршрути на Хорватію, Словенію і Західну Європу. Автобусне сполучення з Сербією, Чорногорією та Республікою Сербською здійснюється через автовокзал Східне Сараєво[9].

Міжнародний аеропорт «Сараєво» розташований в декількох кілометрах на північний захід від міста, на території Федерації Боснії і Герцеговини. З 1994 по 2015 роки - місце базування літаків національної авіакомпанії B&H Airlines зі штаб-квартирою в Сараєво [10][11]. Переривав роботу під час Боснійської війни. Здійснюються регулярні рейси (2015 рік) в країни Євросоюзу, Швейцарії, Стамбул, Белград, Осло[12]. На західній околиці в межах міста розташовується військова авіабаза Райловац.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Donia Sarajevo. 
  2. Epski gradovi. mirjanadetelic.com. Процитовано 2016-10-29. 
  3. Проміцер (2014). Southeast European Studies in a Globalizing World. Munster: LIT Verlag. с. 130. 
  4. Harry. Europe Hardiness Zones. Plants DB (en-US). Процитовано 2016-10-29. 
  5. Domazet, Anto. {{{Заголовок}}}.(босн.)
  6. Nova željeznička stanica. // radiosarajevo.ba. Процитовано 2015-4-15. (босн.)
  7. Bosna i Hercegovina — Hrvatska — Bosna i Hercegovina (Red vožnje važi od 14.12.2014 do 12.12.2015 godine). // zfbh.ba. Процитовано 2015-4-1. (босн.)
  8. Zgrada željezničke stanice Bistrik. // kons.gov.ba. Процитовано 2015-4-15. (босн.)
  9. Autobuska stanica Sarajevo. // busbosnia.com. Процитовано 2015-4-1. (босн.)
  10. BH Airlines. Head Office. // bhairlines.ba. Процитовано 2016-1-10. 
  11. B&H Airlines. // airlinehistory.co.uk. Процитовано 2016-1-10. 
  12. Red letenja. // sarajevo-airport.ba. Процитовано 2015-4-1. (босн.)
Боснія і Герцеговина Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.