Сараєво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сараєво

Sarajevo, Сараjево

Герб Прапор
Герб
Сараєво Sarajevo, Сараjево
Сараєво в оточені Боснії і Герцеговини (темно-синій, у центрі)
Сараєво в оточені Боснії і Герцеговини (темно-синій, у центрі)
Основні дані

43°52′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 43.867° пн. ш. 18.417° сх. д. / 43.867; 18.417

Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Сараєвський кантон
Засноване 1263
Населення 304.614 2006
Агломерація 421.289
Площа міста 142 км²
Поштові індекси 71000
Телефонний код +387 033
Висота над рівнем моря 518 м
Міста-побратими Хорватія Загреб
Республіка Македонія Скоп'є
Хорватія Дубровнік
Міська влада
Веб-сторінка www.sarajevo.ba/en/
Мер міста Іво Комшич (SDP)

Commons-logo.svg [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Sarajevo?uselang=uk Сараєво
Sarajevo, Сараjево]
у Вікісховищі

Сара́єво (босн. Sàrajevo, кирилицею Сарајево) — найбільше місто і столиця Боснії і Герцеґовини, адміністративний центр Сараєвського кантону. За даними перепису 2013 року, численність населення становить 291.422.

У місті розташовані численні заклади культури національного значення: Національний музей, Національна бібліотека Боснії і Герцеговини та ін. У Сараєво розташований Центральний банк Боснії і Герцеговини і центральні офіси комерційних банків. У місті базуються найкрупніші компанії країни: BH Airlines, BH Telecom, Bosmal, Bosnalijek, CBS Bank, Dnevni avaz, Energopetrol, Oslobodenje, Fabrika Duhana Sarajevo, Sarajevska Pivara та Unioninvest. Також у Сараєві розташовані представництва іноземних компаній: Škoda Auto, Coca Cola та інших.

У місті розташований найвищий хмарочос на Балканах Аваз твіст тауер.

Назва міста[ред.ред. код]

Сараєво отримало свою назву від палацу, побудованого в середині XV століття. Термін «Сарай-ОВАС» вперше згадується в документі 1455 року і може означати поле, розташоване на захід від палацу: від турецького saray — «палац» і ovası — «поле».[1] Для назви міста використовувалося назву Босна-Сарай (пор. Сарай — столиця Золотої Орди): від тюркського сарай — «палац, адміністративна будівля» (буквально «боснійський палац»), який був побудований пашею Газі Хусрев-Бігом в XVI столітті . Після приєднання Боснії до Австро-Угорщини 1878 року назву змінено на Сараєво — буквально «палацове».[2]

Згідно з однією з версій, Сараєво було засновано на місці середньовічного міста Врхбосна (термін вперше згадується в 1415 році) — «верхня течія річки» або «гора над Боснією»: від сербського врх — «вершина, гора» і Босна — річка, поблизу якої розкинулося місто.

Босняки називали місто «Шехер-Сараєво», а турки — «Новий Дамаск». Через колишнього етнорелігійного різноманіття місто називали також Європейським або Балканським Єрусалимом. Для відмінності власне Сараєва від Східного Сараєва місто іноді називають «федеральним Сараєво».[3]

Географія[ред.ред. код]

Сараєво розташоване в центральній частині Боснії і Герцеговини та в межах історичної області Боснії. Місто знаходиться в Сараєвській долині, посеред Дінарських Альп. Колись лісиста долина внаслідок розширення території міста після Другої світової війни була урбанізована. Місто оточують пагорби, які густо заросли деревами, та 5 гір. Найвища з них — це Трескавіца (2088 м), за нею йдуть Бєлашніца (2067 м), Яхоріна (1913 м), Требевіч (1627 м) і найнижча — Ігман (1502 м). Останні чотири з них відомі також як Олімпійські гори. Сараєво розташоване в середньому на 500 м вище за рівень моря. Ландшафт міста теж має гористий характер, про який свідчать чисельні закручені вулиці та будинки, які розташовані на схилах пагорбів.

Річка Міляцка — це один з сараєвських символів. Вона протікає через місто зі сходу через центр до західної частини Сараєва, де впадає у більшу ріку — Босну. Міляцка, яку також називають «Сараєвською рікою», починається у місті Пале, яке розташоване у декількох кіломерах від Сараєва. Через місто та його передмістя протікають декілька невеликих річок та струмків.

Вбивство ерцгерцога[ред.ред. код]

У Сараєві 28 червня 1914 член таємної сербської організації «Чорна рука» Гаврило Принцип вбив ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружину Софі, що зрештою стало причиною початку Першої Світової війни.

Облога Сараєва[ред.ред. код]

Протягом боснійської частини югославської війни місто було у облозі від 5 квітня 1992 по 29 лютого 1996 року (тобто 1.425 днів). Це в тричі довше, ніж час облоги Сталінграда і на рік довше, ніж час блокади Ленінграда. Докладніше читайте в статті про облогу Сараєва.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат району Сараєва помірно-континентальний, який відчуває вплив середземноморського клімату з півдня. Літо тепле. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 19,1 ° С. Абсолютний максимум температури відзначалося 19 серпня 1946 року: 40,0 ° С. В середньому літо в Сараєві триває 68 днів. Зима прохолодна. Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою -1,3 ° С. Взимку характерні тривалі тумани. Абсолютний мінімум температури відзначався 24 січня 1942: -26,4 ° С. Температура повітря нижче 0 ° С утримується в середньому 28 днів, в проміжку між 23 жовтня і 29 квітня. Сніговий покрив утримується 139 днів, в проміжку з 18 листопада по 6 квітня. Через близькість Адріатичного моря осінь тепліше весни.

Річне коливання температур становить 20,4 ° C. Опади розподілені в році відносно рівномірно: максимум припадає на червень і жовтень, мінімум — на лютий і січень. Сонячне сяйво становить 1830 годин на рік, в тому числі 260 годин в серпні і 46 в грудні. Місто розташоване в 7-й зоні морозостійкості. Місцевість затоплюється повенями при виході з берегів річки Босна і її приток, включаючи Міляцку.[4]

Клімат Сараєва (1961—1990)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 2,7 5,9 10,4 15,1 20,3 23,1 25,5 25,7 22 16,5 9,7 3,5 15
Середній мінімум, °C −4,4 −2,3 0,6 4,4 8,5 11,4 12,8 12,6 9,7 5,7 1,6 −2,8 4,8
Норма опадів, мм 71 67 70 74 82 91 80 71 70 77 94 85 932
Джерело: www.wetterkontor.de
Герб міста
Мечеть у центрі Сараєва

Символіка[ред.ред. код]

Герб Сараєва разом з прапором Сараєва були затверджені в 2000 році. В період панування Австро-Угорщини існував герб Сараєва з двома палицями і півмісяцем. 1965 року було затверджено новий герб, який був прообразом сучасного. Сучасний герб являє собою щит, що складається з трьох частин. У середній частині зображено фортечну стіну і ворота чорного кольору. У верхній частині зображені трикутники зеленого кольору, що символізують дах фортеці і гори одночасно. Нижня частина символізує річкову долину синього кольору з мостом білого кольору.

Прапор Сараєва являє собою прямокутне полотнище світло-блакитного кольору із співвідношенням сторін 1: 2, в центрі якого знаходиться герб Сараєва.

Боснія і Герцеговина Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Donia Sarajevo. 
  2. Epski gradovi. mirjanadetelic.com. Процитовано 2016-10-29. 
  3. Проміцер (2014). Southeast European Studies in a Globalizing World. Munster: LIT Verlag. с. 130. 
  4. Harry. Europe Hardiness Zones. Plants DB (en-US). Процитовано 2016-10-29.