Сара Вагенкнехт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сара Вагенкнехт
нім. Sahra Wagenknecht
Maischberger - 2019-11-13-9491-2.jpg
Народилася 16 липня 1969(1969-07-16)[1][2][…] (50 років)
Єна, Гере[d], НДР[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність політикеса, економістка, нехудожня письменниця, журналістка
Галузь політика
Alma mater Єнський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Гронінгенський університет
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Знання мов німецька
Членство Communist Platformd
Посада член Бундестагу Німеччиниd[2], член Бундестагу Німеччиниd[5] і Депутат Європейського парламенту[6]
Партія Ліві
Конфесія християнство
У шлюбі з Оскар Лафонтен[7]
IMDb nm2179400
Сторінка в Інтернеті sahra-wagenknecht.de

Сара Ваґенкнехт (нім. Sahra Wagenknecht; нар. 16 липня 1969, Єна, НДР)[8] — німецька політикиня, докторка економічних наук, журналістка, членкиня Лівої партії Німеччини (ЛПН). З липня 2004 року по липень 2009 року — депутатка Європарламенту від фракції ЕОЛ/ЛЗС.[9] З вересня 2009 року — депутатка Бундестагу, де з 2011 року вона виконувала обов’язки заступниці голови лівої фракції. З 2010 по 2014 роки Ваґенкнехт — заступниця голови партії. 13 жовтня 2015 року Ваґенкнехт і Дітмар Барч замінили тодішнього виконуючого обов'язки голови групи Ґреґора Ґізі, таким чином, до 2017 року політикиня була головою опозиції.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Сара Ваґенкнехт народилася 16 липня 1969 року в Єні. Мати — німкеня. Батько — іранець, який навчався у Західному Берліні і мав можливість відвідувати її матір, яка проживала тоді в НДР, отримуючи одноденні візи. Мати працювала в держорганізації. Сара росла спочатку в селі поблизу Єни у бабусі та дідуся, а з початком навчання у 1976 році переїхала з матір'ю в Східний Берлін.[10]

Під час навчання у гімназії вступила в Союз вільної німецької молоді. У 1988 році закінчила гімназію. Одного разу, під час обов'язкових у НДР занять з військової підготовки, відмовилася приймати їжу, що було сприйнято як голодування. Була взята «на примітку» владою. Незважаючи на це, у березні 1989 року вступила в ряди СЄПН, щоб «оновити систему зсередини».[11]

Освіта[ред. | ред. код]

З 1990 року почала вивчати німецьку філософію і літературу в Єнському університеті та Берлінському університеті імені Гумбольдта. Через деякий час кинула навчання у Берліні. Перевелася у Гронінгенський університет (Нідерланди). У 1996 році успішно закінчила його, захистивши звання магістра. Дипломна робота, присвячена інтерпретації раціоналізму молодим Карлом Марксом, була видана окремою книгою «Vom Kopf auf die Füße? Zur Hegelrezeption des jungen Marx, oder: Das Problem einer dialektisch-materialistischen Wissenschaftsmethode» (укр. «З голови на ноги? До сприйняття Гегеля молодим Марксом, або: Проблема діалектико-матеріалістичного наукового методу»).

У 2005 році приступила до роботи над дисертацією за темою «The Limits of Choice. Saving Decisions and Basic Needs in Developed Countries» («Межі вибору. Рятівні рішення і основні потреби в розвинених країнах»), яку успішно захистила у 2012 році, ставши доктором природознавства. Докторська робота була також видана окремою книгою у 2013 році.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

С. Вагенкнехт на своїй лекції «Живемо ми в мерітократії?».
Карлсруе, липень 2011

На початку 1989 року вступила в Соціалістичну єдину партію Німеччини (СЄПН). Після перетворення СЄПН у Партію демократичного соціалізму (ПДС) у 1991 році була обрана в Національний комітет цієї партії, приєдналася до її ортодоксальної марксистської фракції — Комуністичної платформи.

На федеральних виборах 1998 року висувалася кандидаткою НДС у Дортмунді.

На європейських виборах 1999 року була обрана представницею НДС у Європейському парламенті, в якому була членкинею Комітету з економічних та монетарних справ, а також членкинею Європейсько-латиноамериканської асамблеї.

З об'єднанням НДС із партією «Праця і соціальна справедливість — Виборча альтернатива» й утворенням у 2007 році Лівої партії почала боротися за посаду віце-голови цієї партії, але спочатку зазнала невдачі через симпатії до колишньої НДР — її відмовилися підтримати партійні лідери Лотар Біскі і Грегор Гізі. На федеральних виборах 2009 року перемогла в Північному Рейні—Вестфалії. Будучи депутаткою Бундестагу, стала представницею ЛПН з економічної політики. 15 травня 2010 року Сару Ваґенкнехт було обрано віце-головою ЛПН (75,3 % голосів)[12], а 8 листопада 2011 року першою віце-головою ЛПН (61,8 % голосів).[13]

З серпня 2012 року — працює в редакції газети «Neues Deutschland».[14]

У Лівій партії Сара Ваґенкнехт просуває антикапіталістичний порядок і критикує діяльність партії у складі земельних коаліційних урядів. Вона підтримує ліві уряди Латинської Америки і є спікеркою мережі солідарності з Венесуелою «Venezuela Avanza».

4 вересня 2018 року в Берліні Сара Ваґенкнехт представила новий політичний рух лівого спрямування «Вставайте» (нім. Aufstehen). Основною ціллю руху «Вставайте» залучити німецьких виборців лівих поглядів, які розчаровані традиційними партіями. Однак, керівники таких традиційних партій як Ліві, СДПН та Зелені ставляться до руху з пересторогою, намагаючись уникнути розколу у таборі лівих.[15]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Сара Вагенкнехт у 2012 році

У 1997 році Ваґенкнехт вийшла заміж за журналіста, режисера і підприємця Ральфа Томаса Німаєра[de].

12 листопада 2011 року колишній голова СДПН Оскар Лафонтен публічно заявив, що вони із Сарою Ваґенкнехт «вже впродовж певного часу є близькими друзями». До цього моменту вони обоє вже жили окремо від своїх родин, хоча Німеєр і Ваґенкнехт залишилися друзями. Шлюб Ваґенкнехт із Німаєром був розірваний у березні 2013 року, а 21 березня 2015 року стало відомо, що ще до Різдва 2014 року Ваґенкнехт і Лафонтен таємно побралися.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б basic data about the members of the Bundestag
  3. FemBio
  4. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119253925 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/w.html
  6. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/28250
  7. http://www.faz.net/aktuell/gesellschaft/menschen/geheime-hochzeit-oskar-lafontaine-und-sahra-wagenknecht-haben-geheiratet-13497210.html
  8. Renate Meinhof: Die Linkshaberin. Süddeutche Zeitung. 14 Mai 2010 Портрет Сары Вагенкнехт в нём. газете «Süddeutche Zeitung»(нім.)
  9. European Parliament: Sahra Wagenknecht Европарламент: Сара Вагенкнехт(нім.)
  10. Günter Gaus im Gespräch mit Sahra Wagenknecht Гюнтер Гаус: Интервью с Сарой Вагенкнехт.(нім.)
  11. Bild: H.-J. Vehlewald, F. Solms-Laubach: Michail Gorbatschow und Sahra Wagenknecht im Bild-Streitgespräch: «Grüßen Sie Ihren Freund Lafontaine von mir» Bild: Разговор М. С. Горбачёва с Сарой Вагенкнехт.(нім.)
  12. Wahl des Parteivorstandes. Die Linke (de). Процитовано 2014-6-15. 
  13. DIE LINKE hat Fraktionsvorstand gewählt. Die Linke im Bundestag. 8 ноября 2011. Архів оригіналу за 2013-12-13. Процитовано 2014-6-15. (нім.)
  14. Neue Kolumne im «nd». Новая колонка в НД.(нім.)
  15. Сидоржевський, Максим. У Німеччині представили новий лівий політичний рух "Вставайте" | DW | 04.09.2018. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2019-09-04. 

Посилання[ред. | ред. код]