Сара Стрідсберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сара Стрідсберґ
Народилася29 серпня 1972(1972-08-29)[1][2] (52 роки)
комуна Сульна, лен Стокгольм, Швеція
Країна Швеція
Діяльністьперекладачка, письменниця
Мова творівшведська
Magnum opusDrömfakultetend
ЧленствоШведська академія (3 травня 2018)
Нагороди
CMNS: Сара Стрідсберґ у Вікісховищі
Сара Стрідсберг під час інтерв'ю на книжковому ярмарку в Гетеборзі[sv] в 2014 році

Сара Бріта Стрідсберг (швед. Sara Brita Stridsberg, народилася 29 серпня 1972 року в Сульні) — шведська письменниця і драматургиня.

Її творчість натхнена, серед інших, Маргеріт Дюрас та Ельфріде Єлінек. Удостоєна Літературної премії Північної Ради і Головної премії Дев'яти, інших культурних та літературних премій. На Премію Августа[sv], найвищу літературну нагороду Швеції, була номінована чотири рази: за книжки Drömfakulteten (2006), Darling River (2010), «Земля Медеї та інші п'єси» (2012) і «Бекомберґа. Ода моїй сім'ї» (2014). Її твори перекладені англійською, французькою, німецькою, іспанською, польською, українською та іншими мовами.

У 2010 році у Вільному університеті Берліна вела курс на тему відчуження і насильства у сценічних жіночих образах від Евріпіда до Сари Кейн.[3] У грудні 2016 року Стрідсберг обрана новим членом Шведської академії; виконувала ці обов'язки по травень 2018 року.[4]

Біографія

[ред. | ред. код]

За освітою Сара Стрідсберг — юристка, вивчала право та гендерні студії в Уппсальському університеті,[5] однак одразу після закінчення університету вона почала писати. Вона писала романи та п'єси, перекладала, написала низку культурних статей, особливо для феміністичного культурно-соціального журналу Bang. Її дебют як романістки відбувся у 2004 році романом «Щаслива Саллі», а вже наступні її романи, Drömfakulteten (2006) та Darling River (2010) були номіновані на Премію Августа. На Стрідсберг-письменницю вплинули Маргеріт Дюрас, Ельфріде Єлінек, Сара Кейн та Уніка Цюрн.[6] У 2007 році Сара Стрідсберг нагороджена Літературною премією Північної Ради за роман Drömfakulteten, вільну художню оповідь про феміністку Валері Соланас, яка написала радикальний феміністичний «Маніфест SCUM» і відома своїм замахом на американського художника Енді Воргола в 1968 році. «Стрідсберг поєднує документальний матеріал та вільну художню оповідь у гарячковій, яскравій прозі», — написала Північна рада в обґрунтуванні своєї мотивації відзначення цієї книжки літературною премією у 2007 році.

У 2006 році вона продовжила роботу над темою Соланас дебютною п'єсою «Валері Соланас стане президентом Америки», яку того ж року поставили в Драматені із головною роллю, спеціально написаною для театральної акторки Інгели Олссон[sv]. Співпраця з Олссон пізніше продовжилася і тривала у багатьох постановках упродовж багатьох років, включаючи постановку світової прем'єри «Землі Медеї» у Королівському драматичному театрі навесні 2009 року з Нумі Рапас у головній ролі.[7] Восени 2012 року в «Драматені» поставлено спектакль «Препарування снігопаду», натхненний життям королеви Христини, хоча і в потужній адаптації та переробленій версії режисера Тату Хямяляйнена. У жовтні 2012 року її втретє номінували на Премію Августа в номінації художньої літератури за книгу «Земля Медеї та інші п'єси». Того ж року вона також видала книгу для дітей Mamman och havet з ілюстраціями Анни-Клари Тідгольм[sv].

У 2014 році вийшов її роман «Бекомберґа. Ода моїй сім'ї». Текст заснований на її дитячих спогадах про період сімейних відвідин найбільшого у Швеції закладу психічного здоров'я, Бекомберзької лікарні[sv], і є зразком літератури самотності.[8] Роман був номінований на Премію Августа 2014 року, й отримав визнання і в інших країнах, зокрема в Данії.[9] У 2015 році у Королівському театрі поставили виставу «Бекомберґа».

Значна частина її оповідань та п'єс пов'язана зі США, їх сучасною історією, особливими жіночими долями, оточенням та дивними особистостями: восени 2015 року в театрі Галеасен[sv] поставлено виставу «Мистецтво падіння» про життя ексцентричних матері й дочки Був'є-Біл (родичі Жаклін Кеннеді Онассіс) в напівзруйнованому будинку в багатому Іст-Гамптоні; навесні 2016 року в стокгольмському театрі Kulturhuset Stadsteatern[sv] пройшла вистава «Американський готель» про втрачених людей в руїнах Детройта, колишнього міста-флагмана промисловості.

У 2015 році Стрідсберг удостоєна Головної премії Дев'яти із призом у розмірі 300 000 шведських крон, «за авторство, що характеризується мрійливою ясністю, інтенсивним почуттям присутності та співчуттям до вразливих».

Шведська академія

[ред. | ред. код]

У травні 2016 року Шведська академія оголосила, що Стрідсберг обрана новим членом. Вона стала наступницею Гуннель Валльквіст[sv] у кріслі № 13 і зайняла своє місце на урочистих зборах Академії 20 грудня 2016 року[10] — вперше в історії Шведської академії, що жінка стала наступницею іншої жінки. 28 квітня 2018 року, під час кризової ситуації в Академії через рух MeToo, Сара Стрідсберг заявила, що покидає свою позицію в знак солідарності з Сарою Даніус.[4] Відставка офіційно була надана 7 травня.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Juristutbildningen ur ett genusperspektiv («Юридична освіта з гендерної перспективи»; у співавторстві з Єнні Вестерстранд, Уппсальський університет. Jämställdhetskommittén, 1999) текст [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Det är bara vi som är ute och åker: intervjuer från Fårö och Fårösund («Тільки ми поза межами: інтерв'ю з Форе і Форесунду»; Länsstyrelsen i Gotlands län, 2002)
  • Happy Sally («Щаслива Саллі»; Albert Bonniers förlag, 2004)
  • Drömfakulteten («Факультет мрій»; Albert Bonniers förlag, 2006)
  • Valerie Solanas ska bli president i Amerika («Валері Соланас стане президентом Америки»; DramaDirekt, 2008) [uppförd 2006]
  • Medealand («Земля Медеї»; DramaDirekt, 2009)
  • Darling River: Doloresvariationer (Albert Bonniers förlag, 2010)
  • Dissekering av ett snöfall («Розтинаючи снігопад»; Dramaten (pjästext i bearbetning av Magnus Lindman och Tatu Hämäläinen), 2012)
  • Medealand och andra pjäser («Земля Медеї та інші п'єси»; Albert Bonniers förlag, 2012) [Innehåll: Medealand, Dissekering av ett snöfall, Valerie Solanas ska bli president i Amerika]
  • Mamman och havet (bild Anna-Clara Tidholm, Bonnier Carlsen, 2012)
  • Beckomberga. Ode till min familj («Бекомберґа. Ода моїй сім'ї»; Albert Bonniers förlag, 2014)
  • American Hotel («Американський готель»; Novellix, 2016)
  • Kärlekens Antarktis («Антарктида кохання»; Albert Bonniers förlag, 2018)
  • Dyksommar («Літо занурення»; Bokförlaget Mirando, 2019)

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Valerie Solanas: SCUM manifest («Маніфест SCUM»; Modernista, 2003)
  • Sarah Kane: Bombad (невиданий переклад для Королівського театру, 2006)
  • Sam Shepard: Hem till gården (Buried child) (невиданий переклад для Королівського театру, 2007)

Вистави

[ред. | ред. код]
  • 2006 — Valerie Jean Solanas ska bli president i Amerika
  • 2009 — Medealand
  • 2012 — Dissekering av ett snöfall
  • 2015 — Beckomberga
  • 2015 — Konsten att falla
  • 2016 — American Hotel

Премії та нагороди

[ред. | ред. код]

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  4. ↑ а б Sara Stridsberg lämnar Akademien (швед.). 28 квітня 2018. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  5. ↑ Stridsberg, Sara. Nordic Women's Literature (брит.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  6. ↑ Artikel i UNT 2008-05-16
  7. ↑ Artikel i Dagens nyheter 2009-02-23
  8. ↑ а б 10 книг листопада 2017. The Village Україна. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  9. ↑ Svenska författare hyllas i Danmark (швед.). 7 oktober 2014. Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 25 жовтня 2020.
  10. ↑ Ny ledamot i Akademien. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
  11. ↑ TCO:s Kulturpris till Anna Pettersson och Sara Stridsberg. TCO. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 7 січня 2020. [Архівовано 2020-04-08 у Wayback Machine.]
  12. ↑ TT (27 листопада 2012). Stridsberg årets Mankell-stipendiat. gp.se (швед.). Процитовано 7 січня 2020.
  13. ↑ Doblougska priset | Svenska Akademien. www.svenskaakademien.se. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  14. ↑ Sara Stridsberg tilldelas De Nios stora pris. SVT Nyheter (швед.). 19 травня 2015. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  15. ↑ TT (4 вересня 2015). Aniarapriset till Sara Stridsberg. www.nsd.se. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 7 січня 2020. [Архівовано 2016-01-02 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Sara Stridsberg tilldelas 2015 års Bernspris. Svenska PEN[sv]. Архів оригіналу за 5 april 2016. Процитовано 24 mars 2016. [Архівовано 2016-04-05 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Stiftelsen Selma Lagerlöfs Litteraturpris 2016. www.kulturveckanisunne.se. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 7 січня 2020. [Архівовано 2016-08-16 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Albert Bonniers Stipendiefond för svenska författare – fem författare premieras. Albert Bonniers Förlag. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  19. ↑ Sara Stridsberg tilldelas Moa-priset 2018. Albert Bonniers Förlag. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  20. ↑ Radio, Sveriges. Möt Sara Stridsberg – vinnare av Sveriges Radios Romanpris 2019 - Kulturreportaget i P1. sverigesradio.se (швед.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  21. ↑ Бекомберґа. Ода моїй сім'ї. calvaria.org.ua. Видавництво Кальварія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник:
Ґуннель Валльквіст 		Шведська академія,
Крісло № 13
2016-2018 		Наступник:
Анне Сверд
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сара_Стрідсберґ&oldid=43719823