Саргасове море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саргасове море
Anguillamuk.jpg
Оцінка меж Сарґасового моря за поширенням личинок (лептоцефалів) річкового вугра різного розміру.
Область Атлантичний океан
Розташування 28°20′08″ пн. ш. 66°10′30″ зх. д. / 28.33556° пн. ш. 66.17500° зх. д. / 28.33556; -66.17500
Довжина 3200 км
Ширина 1100 км
Площа 6—7 млн. км²
Найбільша глибина 6995 м
Прозорість до 61[1] м
Довжина берегової лінії 0 км
Впадаючі річки немає

Сарга́сове мо́ре — район антициклонічного кругообігу вод в центрі Північного Атлантичного океану, обмежений течіями: на заході — Гольфстрімом, на півночі — Північноатлантичною, на сході — Канарською, на півдні — Північною пасатною. Ця система течій формує Північноатлантичний субтропічний вир. Усі течії депонують морські рослини та сміття, яке вони несуть, у цьому морі. Саргасове море називають «морем без берегів»:)  :)  :)  ;Р

Назва походить від португальського слова sargaço — «грона винограду». Іспанці називали його «морем виноградної лози». Також часто зустрічається назва «плавуча (морська) пустеля», адже для безлічі дрібних морських тварин — крабів, кальмарів і криля — ендеміків Саргасового моря, існування поза цими водяними заростями рівнозначне смерті.

Географія[ред.ред. код]

Розташоване між 23—35° пн.ш. і 30—68° зх.д. Площа моря 6—7 млн км² (залежить від плину течій). Не має берегів.[2] У північно-західній частині — вулканічні Бермудські острови.

Температура води на поверхні 18—23° С в зимку, 26—28° C в літку. .

Значна частина дна розташована в Північноамериканській западині з глибинами понад 6000 метрів; максимальна глибина — 6995 м.

Солоність води —36,5 —37‰.

Історія[ред.ред. код]

Португальські моряки були серед перших, хто відкрив цей регіон у XV ст. і назвали його «саргасовим морем» (порт. sargaço — морська водорість саргасум).[3] Однак, море можливо було відоме раннім мореплавцям, оскільки вірш кінця IV ст. Авієна описує частину Атлантики вкриту морськими водоростями, цитуючи нині втрачене повідомлення карфаґенського дослідника V ст. до н. е. Гімількона Мореплавця. Колумб і його люди також помітили Сарґасове море, та повідомляли про маси морських водоростей на поверхні.[4]

Екологія[ред.ред. код]

Скупчення сарґасуму в Сарґасовому морі, сформоване плином течій

Великі скупчення плавучих бурих водоростей — саргасуму — в межах моря їхній запас оцінюється в 4—11 млн т. Така велика кількість пов'язана з наявністю в Сарґасовому морі зони сходження поверхневих течій. Живуть численні та різноманітні тварини, частиною вільно-плавні (макрелеві, летючі риби, морська голка, краби, морські черепахи тощо), частиною прикріплені до водоростей (актинії, моховинки тощо). Вода Сарґасового моря, колись винятково чиста, тепер сильно забруднена мазутом.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Sargasso Sea». World Book. 15. Field Enterprises. 1958. (англ.)
  2. Flint Institute of Arts 2 (2).  (англ.)
  3. Wide Sargasso Sea. Book Drum. Архів оригіналу за 2013-06-22. (англ.)
  4. The Sargasso Sea. BBC - Homepage. BBC. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-06-06. (англ.)


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


:)  :)  ;Р