Саргсян Вазген Завенович

Вазген Саргсян вірм. Վազգեն Սարգսյան
Вазген Саргсян Вазген Саргсян
Прапор 7-й Прем'єр-міністр Вірменії
11 червня — 27 жовтня 1999 року
Попередник:	Армен Дарбінян
Наступник:	Арам Саркісян
Прапор 1-й Міністр оборони Вірменії
1991 — 1992
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Вазген Манукян
Прапор 4-й Міністр оборони Вірменії
1995 — 1999
Попередник:	Серж Саргсян
Наступник:	Вагаршак Арутюнян
Народження:	5 березня 1959(1959-03-05) Арарат, Вірменська РСР,  СРСР
Смерть:	27 жовтня 1999(1999-10-27) (40 років) Єреван,  Вірменія
Причина смерті:	вогнепальна рана
Поховання:	Єраблур і Grave of Vazgen Sargsyand
Національність:	Вірменин
Країна:	СРСР і Вірменія
Релігія:	Вірменська апостольська церква
Освіта:	Єреванський державний інститут фізичної культури
Партія:	Республіканська партія Вірменії
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Вазге́н Заве́нович Саргся́н (Саркіся́н) (вірм. Վազգեն Զավենի Սարգսյան, 5 березня 1959, Арарат — 27 жовтня 1999, Єреван) — вірменський державний і військовий діяч, загинув у результаті терористичного акту.

Біографія

• 1966—1976 — Араратська сільська середня школа.
• 1976—1980 — Єреванський державний інститут фізичної культури.
• 1979—1983 — вчитель фізкультури в середній школі в рідному селі.
• 1983—1986 — секретар комсомольської організації Араратського цементного заводу.
• 1986—1989 — завідувач відділу публіцистики в редакції журналу «Гарун» (укр. Весна).
• 1990—1995 — депутат Верховної ради Вірменської РСР, Голова постійної комісії з питань оборони і внутрішніх справ.
• 1990—1992 — командир добровольчих загонів народного ополчення «Єркрап».
• 1991—1992 — міністр оборони Вірменії.
• 1992—1993 — радник президента Вірменії з питань оборони, представник президента Вірменії в прикордонних районах країни.
• З 1993 — голова добровольчого союзу «Єркрап».
• 1993—1995 — державний міністр Вірменії.
• 1995—1999 — міністр оборони Вірменії.
• З червня по жовтень 1999 — прем'єр-міністр Вірменії.
• Визнаний гідним звання «Герой Арцаха», нагороджений орденом «Золотий Орел».
• Визнаний гідним звання «Національний герой Вірменії» (1999, посмертно). Народ удостоїв його почесного звання «Спарапет».
• 2000 — у Вірменії і в Нагірно-Карабаській Республіці його ім'ям були названі вулиці, школи, військові частини і військовий інститут.

Посилання

• Біографія (вірм.)