Сарикамишський бій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сарикамиська битва
Кавказький фронт Перша світова війна
Sarikam.jpg
Позиції російської армії під Сарикамиш
40°20′17″ пн. ш. 42°34′22″ сх. д. / 40.3381000000277723° пн. ш. 42.57300000002777551° сх. д. / 40.3381000000277723; 42.57300000002777551
Дата: (9 (22) грудня 1914 — 4 (17) січня 1915)
Місце: Сарикамиш, Османська імперія
Результат: Перемога росіян
Сторони
Російська імперія Російська імперія Османська імперія Османська імперія
Командувачі
Російська імперіяІ. І. Воронцов-Дашков
Російська імперія А. З. Мишлаєвський
Російська імперія Г. Е. Берхман
Російська імперіяМ. М. Юденич
Російська імперія Д. К. Абаціев
Вірменія А. Гафавян
Вірменія А. Срванцтян
Османська імперіяЕнвер-паша
Османська імперіяХафіз Хаккі — паша
Військові сили
Кавказька армія:
63 000
3-я армія:
90 000
Втрати
30  000 вбито і поранено. 12 000 обморожено. 60  000 вбито і поранено. 18 000 обморожено.

Сарикамишський бій — військові дії в районі міста Сарикамиш (північний схід Османської імперії) російської Кавказької армії проти 3-ої Османської армії під командуванням Енвер — паші.

Хід подій[ред. | ред. код]

Операція проходила з 9 грудня 1914 року по 5 січня 1915 року. Османське командування планувало оточити і знищити Сарикамишський загін Кавказької армії, яким керував генерал Г. Берхман, а потім оволодіти Карсом. Головний удар сили 9-го й 10-го корпусу турки завдали 9 грудня на північний захід від Сарикамиша, де знаходився невеликий Ольтінський загін генерала Істоміна. Відкинувши його, два османські корпуси 12 грудня у сильний мороз вийшли з півночі на підступи до Сарикамиша. З фронту на Сарикомиш наступав 11-й корпус. Османське командування планувало взяти Сарикомиш ударом з півночі і тим самим вийти в тил загону Берхмана, відрізавши йому шляхи відступу. У момент підходу до Сарикомиші з півночі головних османських сил у місті перебували лише нечисленні підрозділи. У Сарикамиші на той момент перебував полковник Генерального штабу Букрет. Він очолив зібраний у місті загін, який відбив перший натиск 10-го османського корпусу. 14 грудня до захисників міста на допомогу підійшов 1-й козачий полк. Оборону міста очолив генерал М. Пржевальський. Незабаром для оборони прибуло підкріплення з фронту й армійського резерву.

Командувач Кавказьким фронтом генерал А. Машлаєвський вважав операцію програною ї віддав наказ про загальний відступ. Але відступати було пізно, оскільки 10-й османський корпус перерізав шосе Сарикамиш — Каре. На цьому звязок між російськими військовими в районі Сарикамиш і Тифлісом перервався. Єдина радіостанція була розбита вибухом османського снаряду. Відхід у двадцятиградусний мороз через засніжені гори для сарикамишців був рівносильний загибелі. Захісникам міста довелося розраховувати лише самим на себе. Незважаючи на наказ про відступ вони продовжували обороняти місто. Незумівши зходу взяти Сарикамиш, два османські корпуси потрапили в обійми крижаної холоднечі, яка стала для них фатальною. Лише за 14 грудня османські війська втратили 10 000 чоловік обмороженими. Остання спроба турків взяти Сарикамиш 17 грудня була відображена російськими контратаками і закінчилася провалом. Настав переломний момент. Того ж дня росіяни перейшли в наступ і відкинули турків від міста. Енвер-паша вирішив посилити фронтальний наступ і переніс головний удар на Караурган, який захищали частини Сарикамишського загону генерала Берхмана. Атаки 11-го османського корпусу, що наступав на Сарикамиш з фронту були відбиті. 19 грудня під Сарикамишем російські війська оточили 9-й османський корпус. Після триденних боїв його залишки капітулювали. Частини 10-го корпусу відступили, але потім теж були розгромлені. 25 грудня командувачем Кваказькою армією став генерал М. Юденич, який віддав наказ почати контрнаступ під Караурганом. Відкинувши до 5 січня 1915 року залишки 3-ї армії на 30—40 кілометрів, росіяни припинили переслідування, яке велося при 20-градусному холоді. Деякі історики стверджують, що вирішальну роль в цій операції зіграла козацька бригада генерала Гулиги, яка захопила штаб османської піхотної дивізії та в рукопашному бою знищила близько 800 османських військових.

Наслідки[ред. | ред. код]

Війська Енвер-паші втратили вбитими, замерзлими, пораненими й полоненними 78 000 чоловік. Втрати росіян склали 25 000 вбитими, пораненими й обмороженими.

Перемога під Сарикамиш зупинило османську агресію у Закавказзі і зміцнила позиції Кавказької армії. У Сарикамишському бою вирішальну роль зіграло не верховне командування, яке аж до приходу Юденича займало пасивну позицію, а мужність та ініціативність військ, якими ніхто не керував.

Посилання[ред. | ред. код]