Сарматизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Сарматський портрет» Дмитра Вишневецького — ікона сарматського стилю у моді: оселедець, східний жупан, кунтуш, шабля і лук.

Сармати́зм — у 1619 століттях ідея походження панівних класів Східної Європи від стародавнього войовничого народу сарматів, мешканців Сарматії, що виникла за часів Речі Посполитої. Також культура та ідеологія, вибудовані на фундаменті цієї ідеї. Сарматизм домінував у середовищі шляхти Польщі, Литви, Русі, Семигорода, а також козаків Війська Запорозького.

Опис[ред.ред. код]

В 15-му сторіччі польський історик Ян Длугош вперше написав про явище сарматизму в Польщі, що пізніше було підтверджено у роботах інших істориків — зокрема, «Трактаті про дві Сарматії» Матвія Міховського, Мартина Бєльського, Мартина Кромера та інших. Переймаючись модним у тогочасній Європі 15-го століття пошуком історичних коренів, шляхтичі вважали, що є нащадками сарматів — іраномовних племен, які мешкали на півдні сучасної України і були витіснені готами у другому сторіччі.

Сарматизм впливав на стиль життя і одяг шляхти. Спершу він був ідеалістичним рухом, який оспівував релігійність (незалежно від конфесії), чесність, національну гордість, сміливість, рівність і волелюбність. Але, як кожна доктрина, яка ставила один соціальний клас вище інших, з часом сарматизм став контроверсійним, пропагуючи нетерпимість і фанатизм.

У сарматів існували певні приклади та ідеали людини, громадянина і короля. Сформувалися основні риси, якими повинен володіти кожний сармат. Такими рисами були: любов до волі, щирість, відвага, гостинність, добродушність, індивідуальність, незалежність. Король повинен не думати про власну користь, а про добробут країни. Перед усім він повинен оберігати свободу шляхти, бути справедливим і щедрим по відношенню до неї. На думку сарматів взірцевими королями були Болеслав Хоробрий (Bolesław Chrobry), Казимир Справедливий (Kazimierz Sprawiedliwy), Казимир Великий (Kazimierz Wielki) i Ян III Собезький (Jan III Sobieski).

Сармати багато часу і грошей присвячували моді. Їхнє вбрання відрізнялося від того, яке існувало в Європі.  Щодня мужчини ходили в жупанах з довгими і вузькими рукавами.

Жупани для урочистих подій «на вихід», були зшиті з дорогих ексклюзивних тканин таких як  атлас чи шовк червоного, рожевого чи синього кольорів. Зверху на жупан одягали сукню (пол. kontusz). Сукня нагадувала плащ з довгими рукавами, які часом досягали аж до колін. Носили пояси, оздоблені дорогими каменями і навіть золотом. Зимою серед сарматів були популярні натуральні хутра з рисі або ведмедя.

Жінки одягалися так само багато. Основними елементами жіночої моди був корсет, розширена до низу спідниця і головний убір.

Сармати любили бесідувати. Їх прийоми тривали по кілька годин. До кожного гостя була приставлена дитина, яка мала йому прислужувати. Їжа була дуже жирна, а порції надзвичайно великі. Їли сало, м'ясо, рибу, каші, вареники, десерти, після чого починалося розпивання трунків і тости.

Сарматизм оспіваний багатьма письменниками — зокрема, у творах Вацлава Потоцького, Яна Кристофа Пасека, Анжея Збилітовського, Ієроніма Морштина та інших. В 19 сторіччі сарматійська культура поляків і русинів (українців) оспівана в хрестоматійній трилогії «Вогнем і Мечем» (1884), «Потоп» і «Пан Володийовський» Генрика Сенкевича.

В сучасній Польщі слово «сармацький» (пол. sarmacki) є формою іронічної самоідентифікації, часом щоб підкреслити унікальний польський характер.

Мода[ред.ред. код]

Зачіски[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]