Сарнавський Євгеній Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євгеній Вікторович Сарнавський
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан
Сарнавський Євгеній Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 14 вересня 1989(1989-09-14)
УРСР УРСР, Кам'янець-Подільський
Смерть 15 червня 2017(2017-06-15) (27 років)
Україна Україна, Дніпро
помер від поранень
Університет факультет військової підготовки КПНУ
Псевдонім «Юджин»
Військова служба
Роки служби 2007—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Формування
72 ОМБр (1).png
72 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
командир інженерно-саперної роти
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Євге́ній (Євген) Ві́кторович Сарна́вський (нар. 14 вересня 1989, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Українська РСР — пом. 15 червня 2017, м. Дніпро, Україна) — український військовослужбовець, сапер, капітан Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та ІІI ступеня. Позивний «Юджин».

Біографія[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Репортаж за участі «Юджина». Мінне полювання - Вікна-новини - 09.02.2017
Nuvola apps kaboodle.svg Пам'яті полеглого Героя, капітана 72-ї ОМБр Євгенія Сарнавського ("Юджина")
«Юджин» розміновує житлові квартали Авдіївки. 2017

Євгеній Сарнавський народився 14 вересня 1989 року в місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Дитинство, шкільні роки пройшли в Овручі на Житомирщині. 2004 року вступив на навчання до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який закінчив 2006 року. У липні того ж року через Кам'янець-Подільський ОМВК вступив до Військового інженерного інституту ПДАТУ. 2011 року закінчив факультет військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і був направлений для подальшого проходження служби до міста Біла Церква у військову частину А2167 на посаду командира інженерно-технічного взводу 72-ї Гвардійської окремої механізованої бригади. З того часу мешкав із дружиною в Білій Церкві.

Від початку російської збройної агресії проти України Євгеній Сарнавський виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій області: з травня по серпень 2014 року в прикордонній зоні біля Панченкове та Черовонопартизанська Довжанського району Луганської області, де з групою 72 омбр був взятий в полон до російського угрупування, з вересня 2014 по червень 2016 року в районі Волновахи та окупованого Докучаєвська, в Гранітному, а з жовтня 2016 року — в Авдіївці та довколишніх прифронтових селах.

За час війни отримав звання капітана, призначений на посаду командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 72-ї ОМБр. Був досвідченим сапером, свій досвід передав й іншим. Завжди нестандартно підходив до роботи, багато інновацій його авторства врятували не одне життя.

В період запеклих боїв у промзоні Авдіївки з 29 січня по 4 лютого 2017 року група капітана Сарнавського під щільними обстрілами противника пробивала шляхи для підвезення боєприпасів, продовольства, палива до нових позицій бригади на відбитому у терористів опорному пункті «Орел». На виконання завдання командир покликав добровольців, — пішли всі. Їхня «дорога життя» допомогла втримати опорний пункт, за який було заплачено життями українських Героїв. В житлових кварталах Авдіївки капітан Сарнавський знешкоджував міни і снаряди, що не розірвалися, біля будинків мирних мешканців, після обстрілів міста російськими терористами.

Окрім розмінування офіцер здійснив безліч успішних бойових виходів у «сіру зону» до позиції противника, виконуючи мінування тих ділянок місцевості, звідки є небезпека проникнення диверсійно-розвідувальних груп чи імовірної атаки з боку російських бойовиків. На відміну від ворога українські сапери використовують тільки дозволені міжнародними угодами засоби. Причому кожну таку ділянку ретельно заносять у відповідні формуляри, вказуючи точні координати, щоб швидко знайти і знешкодити міни після звільнення окупованих територій. Українські прапори, встановлені та заміновані командою «Юджина» російські окупанти взагалі не намагалися знімати, попри те, що вони майоріли просто під їхнім носом.

8 червня 2017 року капітан Сарнавський виконував бойове завдання із розмінування місцевості в районі Авдіївки, поблизу селища Кам'янка з групою розвідки 72 омбр. Під час проходження посадки досі не відомим чином потрапив на ворожу пастку з двох протипіхотних осколкових мін направленої дії, де й дістав важких поранень внаслідок вибуху: травматична ампутація обох ніг, проникаюче поранення черевної порожнини, поранення грудної клітки. Побратимам вдалося зупинити кровотечу і оперативно доставити командира до Авдіївки[1]. Військові лікарі 66-го мобільного шпиталю зробили все можливе, щоб стабілізувати і підготувати до евакуації. Євгенія відправили у Дніпро, він весь час був з апаратом штучної вентиляції легень, але ще тиждень боровся за життя[2]. Помер 15 червня 2017 року, близько 22:00 в обласній лікарні імені Мечникова.

Президент Петро Порошенко доручив представити загиблого капітана Сарнавського до державної нагороди[3].

17 червня з воїном-захисником попрощались на Майдані Незалежності в Києві[4][5], наступного дня було прощання у Білій Церкві. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» міста Біла Церква[6][7].

« Я покладав на Євгена великі сподівання, але, на жаль, ворожа міна обірвала його високий політ. Він був дуже хорошим воїном і ніколи не ховався за спинами своїх підлеглих.  »

командир 72-ї бригади полковник Андрій Соколов

« Багато років він служив у нашій бригаді і весь цей час намагався зробити так, аби ніхто не постраждав від вибухів. Ще довго мешканці Донбасу згадуватимуть Євгена, називаючи його своїм ангелом-рятівником. На його рахунку тисячі знешкоджених снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів. Це дійсно людина, яка достойна вшанування і військовими, і цивільними.  »

прес-офіцер бригади Олена Мокренчук[8]

У Білій Церкві залишилась вагітна дружина Сарнавська Альона Анатоліївна, в селі Крюківщина — мати Валентина Анатоліївна Сарнавська, вчитель математики Крюківщинської школи.

Нагороди[ред.ред. код]

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (5.7.2017, посмертно)[9].

За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2.12.2016)[10].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

7 вересня 2017 року на сесії Крюківщинськоі сільськоі ради одноголосно прийняте рішення про перейменування вулиці Нової на честь Євгенія Сарнавського[11].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Друзі, хелп! На початку тижня було важко поранено нашого побратима Євгена Сарнавського
  2. В Дніпро військовим вертольотом евакуйовані двоє важкопоранених Сонечок
  3. Президент посмертно нагородив сапера, пораненого під час розмінування села на Донбасі // «Еспресо», 17 червня 2017
  4. Врятував тисячі людських життів: У Києві попрощалися із сапером Євгеном «Юджином» Сарнавським // 5 канал, 17 червня 2017
  5. На Майдані Незалежності в столиці України відбулася церемонія прощання з капітаном Сарнавським Євгеном Вікторовичем // Фотоальбом на Facebook Сухопутні війська України
  6. У Білій Церкві прощалися з 27-річним сапером Євгеном «Юджином» Сарнавським // 5 канал, 18 червня 2017
  7. «Перейшов у небесний батальйон»: білоцерківці попрощалися з командиром саперної роти Євгеном Сарнавським // 04563.com.ua — Сайт міста Біла Церква, 19 червня 2017
  8. У Києві провели в останню путь капітана Євгена Сарнавського // Офіційний сайт Міністерства оборони України, 17 червня 2017
  9. Указ Президента України від 5 липня 2017 року № 175/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. На карті України з'явилася вулиця "Юджина"

Джерела[ред.ред. код]