Сарненський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сарненський район
Sarnenskyy rayon gerb.png Flag of Sarny raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5625400000
Утворений: 20 січня 1940
Населення: 104 272 (на 1.01.2019)
Площа: 1970 км²
Густота: 51.1 осіб/км²
Тел. код: +380-3655
Поштові індекси: 34500—34580
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Сарни
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 19
Міста: 1
Смт: 2
Села: 61
Селища: 3
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Демократична, 51, 3-23-97
Вебсторінка: Сарненська РДА
Сарненська райрада
Голова РДА: [1]
Голова ради: Серпенінов Руслан Петрович
Мапа

Commons-logo.svg Сарненський район у Вікісховищі

Са́рненський райо́н — район, розташований у північній частині Рівненської області, площею 2 тис. км², що становить 10 % території області. Районний центр — Сарни.

Географія[ред. | ред. код]

Район межує на півночі — з Дубровицьким, на сході — з Рокитнівським, на південному сході — з Березнівським, на півдні — з Костопільським, на заході — з Володимирецьким районами Рівненської області.

Володимирецький район Дубровицький район
Gray compass rose.svg Рокитнівський район
Костопільський район Березнівський район

Геологічна будова[ред. | ред. код]

В геоструктурному відношенні район розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, який внаслідок густої системи розривних порушень має блокову будову та сходинкою занурюється на захід.

В геологічній будові приймають участь осадові породи верхньопротерозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Верхньопротерозойські утворення складають осадово-теригенні породи поліської серії. Вони залягають моноклінально на південний захід під кутом 2-3°. Представлені кварцовими пісковиками сірого та червоно-бурого забарвлення, переважно дрібного та тонкозернистого складу. В піщаній товщі зустрічаються прошарки коричнево-бурих алевролітів та аргілітів потужністю від декількох сантиметрів до 2-3 м.

Загальна потужність відкладів поліської серії становить 650—750 м.

Мезозойські відклади представлені світло-сірими мергелями і білою крейдою крейдяної системи. Вони залягають із стратиграфічною і кутовою незгідністю на розмитій поверхні поліської серії.

Рельєф[ред. | ред. код]

Сарненщина розташована в межах Волинського Полісся. На території Рівненщини можна виділити Сарненську акумулятивну рівнину. Вона являє собою плоску низовину з переважанням абсолютних висот 150—180 м; виповнених переважно піщаними відкладами, підстеленими палеогеновими пісками, а подекуди — крейдою. Морфологічні особливості Сарненської акумулятивної рівнини значною мірою зумовлені розташуванням району у межах придолини Стир — Словечна.

Для району характерні неглибокі річкові долини з широкими заболоченими заплавами і розширеними заплавними терасами.

Мінеральні ресурси[ред. | ред. код]

У регіоні розвідані значні запаси гранітів, бурштину, торфу, мінеральних вод. Із 20 розвіданих родовищ експлуатується 15.

Район багатий нерудними копалинами і вапняками, глинами, пісками і крейдою. Є численні родовища гранітів, сіонітів, діоритів. На території Чемернянського торфовища розміщені родовища торфу потужністю шарів 1,5—2,5 метри. З палеогеновими відкладеннями пов'язане єдине в Україні Клесівське родовище бурштину, видобуток якого становить 1400 кг/рік.

На схилах долин Случі та Горині залягають запаси крейди. Її використовують для виготовлення фарб, цегли в будівництві. В пісках переважають мінерали: кварц, польові шпати, домішки глинистих матеріалів, окисів заліза. Запаси їх необмежені. Є родовища фосфатів.

Гідрографічна мережа[ред. | ред. код]

Гідрографічна мережа району добре розвинена. Ширина русел річок коливається в широких межах. Глибина річок змінюється від 0,5 до 2,5—4,0 м, швидкість течії 0,1—0,3 м/с. За умовами водного живлення річки належать до змішаного типу. У весняний період живляться талими водами, з травня по жовтень для них характерне дощове живлення, потім — ґрунтове. Гідрологічний режим річок змінюється впродовж року і залежить від опадів. Основну частину гідрографічної мережі Сарненщини становлять поверхневі води постійних водотоків (річок, струмків, каналів) та водойм (озер, водосховищ, ставків). З певною умовністю сюди можуть бути віднесені й води боліт.

Територією району протікає 26 малих річок, річки Горинь та Случ, безліч струмків; штучних водойм — 16, одне водосховище, озер — 34.

Ліси займають більшу частину території району, які обслуговують 3 лісгоспи та заповідник.

Рекреаційні ресурси[ред. | ред. код]

Природні багатства, зокрема, високоякісні глини та мінеральні води Степаня, стали базою для створення санаторію «Горинь». Склад мінеральних вод за своїми властивостями прирівнюється до вод курортів «Миргород», «Баден-Баден». Тут ефективно лікуються хронічні гастрити, холецистити, інші хвороби кишківника.

Прояви екзогенних геологічних процесів[ред. | ред. код]

У межах Сарненського району набули розвитку такі ЕГП природного та техногенного походження як: підтоплення, карст, просідання лесових ґрунтів, ерозія.

Умов для розвитку зсувів на території району не має.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 48 938 12 997 8663 15 259 8136 3750 133
Жінки 50 791 12 747 8075 13 147 9483 6984 355


Населення району становить — 98,544 тис. осіб, в тому числі сільське — 61800 осіб. У районі проживають 3737 одиноких громадян похилого віку, які взяті на облік в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, обслуговуються соціальними працівниками — 593 особи. Станом на 01.03.2008 року на обліку в Пенсійному фонді знаходяться 24 879 пенсіонерів.

У складі району — місто, 64 села і 2 селища міського типу, які об'єднуються 1 міською, 2 селищними і 19 сільськими радами. Найбільші населені пункти: м.Сарни, селища Клесів та Степань.

Представляють місцеву владу Сарненщини: районна державна адміністрація, районна рада, 19 сільських, 2 селищних та 1 міська рада.

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,16 %
російська 1,58 %
білоруська 0,12 %
циганська 0,04 %
вірменська 0,01 %
молдовська 0,01 %
польська 0,01 %
угорська 0,01 %

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Райцентр — м. Сарни — розташований на перехресті автомагістралей E373 (КиївВаршава) та Рівне—Мінськ, а також залізничних магістралей КиївКовельЯгодин і РівнеЛунінець. Найбільші залізничні станції — Сарни та Клесів. На станції Сарни розміщені відділення Рівненської митниці та енергетичної митниці України.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сарненського району було створено 80 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,64 % (проголосували 47 353 із 72 137 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,66 % (23 043 виборців); Юлія Тимошенко — 22,33 % (10 572 виборців), Олег Ляшко — 14,48 % (6 855 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (2 089 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Сарненському районі Рівненської області нараховується 31 пам'ятка історії.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]