Сароджині Найду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сароджині Найду
সরোজিনী চাত্তপাধ্যায়া
Mahatma & Sarojini Naidu 1930.JPG
Сароджині Найду (праворуч)
Народилася 13 лютого 1879(1879-02-13)
Хайдарабад
Померла 2 березня 1949(1949-03-02) (70 років)

·гострий інфаркт міокарда[1]
Громадянство Індія Індія
Діяльність поетка, суспільна діячка
Сфера роботи поезія
Alma mater Кінгс-коледж і Girton Colleged
Мова творів англійська
Magnum opus In the Bazaars of Hyderabadd
Членство National Flag Presentation Committeed[2]
Партія Індійський національний конгрес
Брати, сестри Harindranath Chattopadhyayd, Virendranath Chattopadhyayad і Suhasini Chattopadhyayd
Діти Padmaja Naidud
Автограф Sarojini Naidu signature.png

CMNS: Сароджині Найду у Вікісховищі

Сароджині Найду (13 лютого 1879 року, Хайдарабад — 2 березня 1949 року, Лакхнау) — індійська поетка, учасниця руху за незалежність Індії від Великої Британії. Перша жінка- президент Індійського національного конгресу[3] і перша жінка- губернатор Сполучених провінцій .

Біографія[ред. | ред. код]

Сароджині Найду народилася у родині викладача Агорената Чатопадайя, була старшою із восьми братів і сестер (один із її братів був революціонером[4]). Батько Найду, отримавши ступінь доктора наук в Единбурзькому університеті, оселився у Хайдарабаді, де заснував коледж і керував ним.

Її батько хотів, щоб вона стала математиком або вченим, але Найду цікавилася поезією і почала писати вірші англійською мовою (майбутня поетка знала урду, телугу, англійську, бенгальську та перську мови[5]). У дванадцять років Сароджині Найду досягла національної слави і вступила до Мадраського університету .

У 1895 році Найду вирушила до Англії для завершення освіти, де навчалася у Королівському коледжі Лондона, а потім у Гіртон-коледжі в Кембриджі[6] .

На заклик Махатми Ганді Сароджині взяла активну участь у кампанії громадянської непокори, у діяльності національно-визвольного руху Індії, була заарештованою.

У 1925—1926 роках була головою Індійського національного конгресу.

Сароджині написала понад 150 ліричних віршів, які в подальшому були включені до збірки «Золотий поріг» (The golden threshold, 1905 рік), «Птах часу» (The bird of time, 1912 рік), «Зламане крило» (The broken wing, 1917 рік). Пізніше усі вони були об'єднані у збірку «Царська флейта». У своїх віршах Найду створила опоетизовані картини Індії, у тому числі сільського життя у рідному Декані. У її поезії поєднуються деякі риси раннього індійського романтизму і тенденції нового романтичного стилю. Її вірші перекладалися індійською і європейськими мовами (перекладами російською займався Самуїл Якович Маршак).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.mapsofindia.com/who-is-who/government-politics/sarojini-naidu.html
  2. http://164.100.47.194/Loksabha/Debates/cadebatefiles/C14081947.html
  3. India, Cultural. Sarojini Naidu Biography. CulturalIndia.net. Архів оригіналу за 2012-09-16. Процитовано 2012-03-25. 
  4. Deepthi, Kalapala Hima. Great Indians, Sarojini Naidu. Ceeby, Indian web directory. Архів оригіналу за 2012-09-16. Процитовано 2012-03-25. 
  5. Gibson, edited by Mary Ellis. Anglophone poetry in colonial India, 1780-1913 : a critical anthology. — Athens : Ohio University Press[en]. — С. 4. — ISBN 9780821419427.
  6. Shashi, editor-in-chief Padmashri S.S. Encyclopaedia Indica : India, Pakistan, Bangladesh. — 1st ed. — New Delhi : Anmol Publications, 2007. — С. 72. — ISBN 9788170418597.

Література[ред. | ред. код]

  • Анкрава С. Я. Сароджині Найду. — Східна література РАН, 1984. — 142 с. — (Письменники та вчені Сходу) — 1400 прим.
  • Srinivasa Iyengar K. R. Indo-Anglian literature. — Bombay : P.E.N. All-India centre, International Book House, 1943. — 70 с.

Посилання[ред. | ред. код]