Павленко Олександра Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павленко.
Павленко Олександра Сергіївна
адвокат
Нині на посаді
На посаді з 2008
Народився 11 жовтня 1982(1982-10-11) (41 рік)
Київ
Відомий як політична діячка, адвокат
Громадянство Україна Україна
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005)
 Висловлювання у Вікіцитатах

Павленко Олександра Сергіївна[1] (н 11 жовтня 1982, Київ) — адвокатка, колишня заступниця Міністра МОЗ України (2014—2016), партнерка юридичної компанії Pavlenko Legal Group.

Життєпис[ред. | ред. код]

2018—2020 — член Правління Асоціації адвокатів України (ААУ), член Американської торгової палати (АСС), Асоціації юристів України, Європейської бізнес Асоціації (ЄБА) та Асоціації «Аспен — Україна».

Освіта[ред. | ред. код]

  • 2005 закінчила КНУ ім. Шевченка. Факультет «правознавство», спеціальність «Конституційне та фінансове право» (диплом з відзнакою), магістр права.
  • 2010 — магістр фінансів, спеціальність «Фінанси. Цінні папери» (Інститут розвитку фондового ринку КНЕУ)[2]
  • 2013 — «Лобіювання та адвокасі в країнах Європейського Союзу» (Брюссель)
  • 2017 — «Роль державної політики в галузі розвитку приватного сектора» (Тбілісі, програма Stanford University)
  • 2017 — «Art and craft of lobbying» (м. Вашингтон, програма American University in Washington)
  • 2017 — «Rule of Law and Modernization of Government in developing countries» (м. Пекін, програма Peking University та Ministry of commerce of China republic)

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 1999—2000 — координатор програми з захисту прав дитини у Соціальній службі молоді Старокиївського р-ну Києва
  • 2000—2001 — помічник юриста в Адвокатському об'єднанні «Правіс»
  • 2001—2002 — юрист, помічник партнера в Адвокатському об'єднанні «Правіс»
  • 2003—2004 — провідний юрист Юридичної компанії «Правіс: Резніков, Власенко і партнери» (ведення судових справ компанії).
  • 2004 — отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
  • 2004 — партнер, адвокат компанії «Резніков, Власенко і партнери» (участь у команді захисту інтересів Ющенка у Верховному суді України в період виборчого процесу на посаду президента тощо)[джерело?]
  • 2005—2007 — старший адвокат департаменту судових спорів Юридичної компанії «Магістр і партнери» (координація команди юристів, управління великими судовим проектами, ведення основних складних судових справ — захист від «реприватизації» металургійних активів, представництво у судах інтересів Міністерства фінансів України у спорах щодо бюджетних коштів та інше)
  • 2007—2008 — адвокатом, радник департаменту судових спорів компанії «Магістр і партнери»
  • 2008—2014 — засновник та партнер Правової групи «Павленко і Побережнюк»
  • 24 грудня 2014 — 27 квітня 2016 — перший заступник Міністра МОЗ України Олександра Квіташвілі[3]
  • З 2016 — керівний партнер, а з 2019 — старший партнер Pavlenko Legal Group.[4]

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

  • З 2008 — позаштатний помічниця народного депутата Сергія Павленка від Блоку Литвина[5].
  • 2009—2010 — радник з юридичних питань Укргазбанку[6]
  • 2010—2013 — радник Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та член Експертної ради НКЦПФР з корпоративного управління
  • 2012 — учасник проекту «Аспен — Україна»
  • 2013 — співзасновниця громадського руху адвокатів «19 грудня» (група займалася акціями щодо реформи судової системи України в період Революції гідності).
  • 2014 року Олександра Сасіна (Павленко) балотувалась до ВРУ від округу № 221 від ПП «Блоку Порошенка», отримала 21,96 %, посівши друге місце[3]
  • З 2019 — засновиця та керівниця БФ «Ти можеш»[7]

Досягнення[ред. | ред. код]

  • 2010 — увійшла до рейтингу «30 найуспішніших адвокатів України»[8] (видання «Фокус»).
  • 2015 — № 28 серед «100 найвпливовіших жінок України» (журнал «Фокус»)
  • 2018 — премія «Найкращий GR-спеціаліст року»[9].
  • 2018 — перемога у номінації «Послуги» у проекті «Леді бізнесу. ТОП-50 знакових фігур України»[10]
  • 2019 — нагорода від Асоціації адвокатів України «Кращий юрист-суспільний діяч»[11]

Резонансні судові справи, співпраця з політиками та бізнесменами[ред. | ред. код]

Докладніше: Катастрофа Ту-154 над Чорним морем

Критика[ред. | ред. код]

24 грудня 2014 року розпорядженням Кабінету міністрів України за підписом Арсенія Яценюка Павленко призначено першим заступником міністра охорони здоров'я[12]. Стаття 7 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що ця посада є несумісною з діяльністю адвоката. За даними журналістів «Схем», 6 березня 2015 року у профайлі Павленко в Єдиному реєстрі адвокатів України не було відомостей про припинення адвокатської діяльності.​

Громадські активісти Центру протидії корупції, зокрема Віталій Шабунін звинувачували Павленко у саботуванні закону, який передбачав передачу закупівлі ліків від Міністерства охорони здоров'я міжнародним організаціям — ВООЗ та ЮНІСЕФ та таким чином мав подолати корупцію в цій сфері.[13]

На думку громадських організацій, Павленко призначена на посаду заступника міністра охорони здоров'я за протекцією народного депутата від Блоку Порошенка Гліба Загорія. Останній є власником фармацевтичної компанії «Дарниця». У середині 2015 року низка громадських організацій, зокрема «Пацієнти України» та «Центр протидії корупції», звинуватили Загорія у створенні в Міністерстві охорони здоров'я монополії на допуск ліків в Україну.[14]

Павленко 2011 року як адвокат відстоювала інтереси «Дарниці». За словами менеджера з адвокації ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ярослава Юрчишина Павленко лобіювала ті самі правки до закону щодо закупівлі ліків від Міністерства охорони здоров'я, що вносив до нього власник «Дарниці» Загорій.[13]

Родинне життя[ред. | ред. код]

  • Неодружена. Син — Мирон Верещагін[15][16][17]
  • Колишній чоловік — Нікос Верещагін[18], 1976 р.н.[19]
  • З серпня 2018 по липень 2020 була одружена, мала прізвище Сасіна[20][21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Олександра Павленко - Pavlenko Legal Group. Pavlenko Legal Group (uk-UA) . Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  2. ↑ Інститут розвитку фондового ринку КНЕУ — навчально-методичний центр Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, див. Український інститут розвитку фондового ринку [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] Київського національного економічного університету (УІРФР); Український інститут розвитку фондового ринку [Архівовано 11 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
  3. ↑ а б Заступниця міністра Квіташвілі Павленко. Адвокат «під прикриттям». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2021.
  4. ↑ Павленко Олександра Сергіївна. Біографія, фото, новини і пов’зані матеріали. Досьє Закон і Бізнес. zib.com.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  5. ↑ Посіпаки: Павленко Сергій Григорович, помічники народного депутата України. posipaky.info. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  6. ↑ Правова група “Павленко і Побережнюк” - юридичний радник “Укргазбанку”. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  7. ↑ Про плани БФ «Ти можеш» на 2020-й рік. Pavlenko Legal Group (uk-UA) . Процитовано 29 грудня 2019.
  8. ↑ 30 самых успешных адвокатов Украины. Листинг (uk-RU) . Процитовано 4 червня 2010.
  9. ↑ Вручення ІІ Всеукраїнської Премії «Кращий GR-спеціаліст року» (uk-RU) . Процитовано 26 лютого 2019.
  10. ↑ БІЗНЕС Леді: Номінація "Послуги". business.ua. 28 лютого 2019 р. Архів оригіналу за 7 липня 2020.
  11. ↑ «Адвокат Року — 2019»: кращих правників країни обрано (uk-UK) . Процитовано 15 квітня 2020.
  12. ↑ Олександра Павленко: МВФ підтримує наші реформи в охороні здоров'я. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  13. ↑ а б Максим Савчук (06.03.2015). Заступниця міністра Квіташвілі Павленко. Адвокат «під прикриттям». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 13.08.2018.
  14. ↑ Гройсман розкритикував першого заступника голови МОЗ Олександру Павленко. УНІАН. 15.04.2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 13.08.2018.
  15. ↑ Павленко Олександра Сергіївна [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік
  16. ↑ Павленко Олександра Сергіївна [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.], Верещагін Мирон [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.], Член сім'ї // Реєстр адмініструє команда ГО Центр протидії корупції
  17. ↑ Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Єдиний державний реєстр декларацій
  18. ↑ Замглавы Минздрава обвиняют в продвижении по службе своего мужа [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] «12 января Павленко приступила к работе, и уже через три дня, 15 января, стала лоббировать своего мужа Никоса Верещагина, работающего в нашем отделении, как кандидата на должность главврача» в «Центре хирургии глаза» // UАргумент, 2015-03-24 15:48
  19. ↑ Nikos Veresiagin // facebook
  20. ↑ Адвокатське об'єднання «Павленко Лігал Груп» // opendatabot
  21. ↑ Старший партнер Pavlenko Legal Group Олександра Сасіна (Павленко): «Ті, хто не зможе задовольнити запити клієнтів на професійність, зрештою, змушені будуть піти» [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Закон і Бізнес, № 38 (1440) 28.09—04.10.2019

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Павленко Олександра Сергіївна

Відео[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр України
Перший віцепрем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Арсен Аваков · Лілія Гриневич · Олександр Данилюк · Ігор Жданов · Геннадій Зубко · Павло Клімкін · Степан Кубів · Ольга Трофімцева (в. о.) · Оксана Маркарова · Максим Мартинюк (в. о.) · Євген Нищук · Ігор Насалик · Володимир Омелян · Олександра Павленко (в. о.) · Павло Петренко · Степан Полторак · Андрій Рева · Олександр Саєнко · Остап Семерак · Юрій Стець · Уляна Супрун (в. о.) · Ірина Фріз · Вадим Черниш
Юрій Спіженко (1991—1994) • Володимир Мальцев (1994) • Володимир Бобров (1994—1995) • Андрій Сердюк (1995) • Євген Короленко (1995—1996) • Андрій Сердюк (1996—1999) • Раїса Богатирьова (1999—2000) • Віталій Москаленко (2000—2002) • Андрій Підаєв (2002—2005) • Микола Поліщук (2005) • Юрій Поляченко (2005—2007) • Юрій Гайдаєв (2007) • Василь Князевич (2007—2010) • Зіновій Митник (2010) • Ілля Ємець (2010—2011) • Олександр Аніщенко (2011—2012) • Раїса Богатирьова (2012—2014) • Олег Мусій (2014) • Олександр Квіташвілі (2014—2016) • Олександра Павленко (в. о.) (2016) • Віктор Шафранський (в. о.) (2016) • Уляна Супрун (в. о.) (2016—2019) • Зоряна Скалецька (2019—2020) • Ілля Ємець (2020) • Максим Степанов (2020—2021) • Віктор Ляшко (2021—)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павленко_Олександра_Сергіївна&oldid=39216462