Саттон Гу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саттон Гу

Sutton Hoo burial ground 4.jpg

52°05′21″ пн. ш. 1°20′18″ сх. д. / 52.08932000002777585° пн. ш. 1.338420000028° сх. д. / 52.08932000002777585; 1.338420000028Координати: 52°05′21″ пн. ш. 1°20′18″ сх. д. / 52.08932000002777585° пн. ш. 1.338420000028° сх. д. / 52.08932000002777585; 1.338420000028
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Розташування Саффолк
Сайт сторінка

Саттон Гу. Карта розташування: Сполучене Королівство
Саттон Гу
Саттон Гу
Саттон Гу (Сполучене Королівство)
Саттон Гу у Вікісховищі?

Саттон Гу (Sutton Hoo) — курганний некрополь на схід від Вудбріджа в англійському графстві Саффолк, де в 1938-1939 були зроблені, можливо, найзначніші археологічні знахідки в історії Великої Британії, включаючи неторкнутий поховальний корабель англосаксонського короля рубежу VI і VII століття.

Відкриття[ред. | ред. код]

Виявленням скарбів Саттон Гу вчені зобов'язані допитливості й енергійності Едіт Мері Прітті. Ця особа, яка чула від місцевих старожилів про приховане в курганах золото, захоплювалася столовертінням. Коли їй стали ввижатися таємничі фігури на пагорбах, місіс Прітті вирішила заспокоїти їх душі шляхом проведення розкопок і звернулася за допомогою до співробітників Іпсвічського краєзнавчого музею.

Перед місіс Прітті стояло питання з чого почати розкопки — з великого похоронного пагорба, на який раніше явно робили замах грабіжники, або з трьох малих. Першим був розкритий малий пагорб, однак виявлене там розчарувало археологів-любителів — певно, поховальну камеру давно відвідали шукачі скарбів.

У травні 1939 розкритий великий пагорб — і результати розкопок перевершили найсміливіші очікування. Усередині поховальної камери були виявлені згнилі останки похоронної тури — про її положення можна судити по знахідках цвяхів. Прибулі на місце представники Кембриджського університету визначили, що найближчі відповідності таких поховань відомі в шведських могильниках Венделя і Старої Упсали.

За англійськими законами виявлені скарби перейшли у володіння місіс Прітті, яка великодушно заповіла їх британській нації.

Скарб[ред. | ред. код]

Знахідки великого кургана, численні і здебільшого не мають аналогів на Британських островах. Серед найзначніших предметів слід вказати наступні:

  • великий круглий щит і меч із золотою рукояткою, прикрашені гранатами
  • золота пряжка в звіриному стилі і подібність скіпетра у формі оленя
  • понівечена шестиструнна ліра, загорнута в боброву шкуру
  • капшук з меровінзькими золотими монетами
  • срібний посуд візантійського і єгипетського походження

Відсутність кістяка трупа навело дослідників на думку про те, що поховання було кенотафом. Кенотаф — символічна могила, в якій нема небіжчика. Споруджується як спомин про людину, котра загинула на чужині.

Однак не виключено, що всі сліди людських останків просто розчинилися в саффолкському ґрунті, який відрізняється кислотністю. Особу, поховану в Саттон-Гу, не встановлено. Найімовірніше, могила належить східно-англійському королю Редвальду (близько 599–624).

Значення[ред. | ред. код]

Після смерті шукачки скарбів в 1942, багатства великого кургану надійшли до збірки Британського музею. Менш значимі предмети, виявлені при повторних розкопках курганів і їх околиць, нині виставлені в Іпсвічському музеї.

У 2002 в Саттон Гу відкритий туристичний центр. На церемонії відкриття нобелівський лауреат Шеймас Хіні зачитав уривок з виконаного ним перекладу «Беовульфа». Вибір англосаксонської поеми невипадковий, як невипадково і те, що шолом з Саттон-Ху часто використовують для ілюстрації видань поеми. Адже могильник під Вудбрідж дозволяє нам зазирнути в невідомий досі світ англів і саксів VI–VII століть — той самий світ, який знайшов відображення в англосаксонському епосі.

Зв'язок з оповідями про подвиги готського правителя підкріплюється тим, що найближчі археологічні відповідності знахідкам із Саттон Гу виявляються саме в Швеції. Для пояснення цих відповідностей висловлюється припущення про походження правлячої династії Східної Англії з землі готів.

Література[ред. | ред. код]