Сатурн-1
Призначення | Ракета космічного призначення | |||
---|---|---|---|---|
Виробник |
Chrysler (S-I), Douglas (S-IV), Convair (S-V) | |||
Країна | США | |||
Розміри | ||||
Висота | 55,0 м | |||
Діаметр | 6,52 м | |||
Маса | 510,000 кг | |||
Ступенів | 3 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на LEO |
9,900 кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Історія запусків | ||||
Космодроми | LC-34 та LC-37 | |||
Всього запусків | 10 | |||
Перший ступінь | ||||
Двигуни | 8 x H-1 | |||
Тяга | 6,700 кН | |||
Питомий імпульс | 289 с | |||
Тривалість горіння | 150 с | |||
Паливо | Гас/О2 | |||
Другий ступінь | ||||
Двигуни | 6 x RL10 | |||
Тяга | 400 кН | |||
Питомий імпульс | 433 с | |||
Тривалість горіння | 482 с | |||
Паливо | рідкий Н2/рідкий О2 | |||
Третій ступінь | ||||
Двигуни | 2 x RL10 | |||
Тяга | 133 кН | |||
Питомий імпульс | 433 с | |||
Тривалість горіння | 430 с | |||
Паливо | рідкий Н2/рідкий О2 |
«Сатурн I» (англ. Saturn I) — американська ракета-носій, перша американська ракета-носій призначена спеціально для виведення вантажів на орбіту Землі, і перша ракета-носій з сімейства ракет-носіїв Сатурн. Мала непропорційно маленький другий ступінь в порівнянні з першим.
Спочатку замислювалася, як універсальна військова ракета на 60-ті роки. Але було здійснено лише десять запусків за програмами НАСА, і вона була замінена ракетою-носієм Сатурн-1Б, в якій той же перший ступінь, а другий ступінь збільшений більш ніж удвічі, й обладнаний новим потужнішим двигуном J-2.
Ракета-носій «Сатурн С-1», як спочатку називалася «Сатурн-1», складалася в первинному варіанті з трьох ступенів. На першому ступені S-1 була встановлена зв'язка двигунів Н-1 сумарною тягою 680 тонн або 1,5 мільйона фунтів. На другому ступені S-IV в первісному варіанті встановлювалися чотири киснево-водневих двигуна загальної тягою 36 тонн, а на третьому ступені SV — два таких же двигуна що і на другий.
У березні 1961 року другий ступінь перепроектували під 6 двигунів загальною тягою 40,8 тонни. А в червні 1961 року був виключений третій ступінь SV.
При останніх п'яти запусках на ракету-носій «Сатурн-1» аж до 1965 року (всього 10 пусків) як корисне навантаження встановлювався макет основного блоку корабля «Аполлон» і система аварійного порятунку. При цьому макет «Аполлона» виводився на навколоземну орбіту.
Всі запуски ракет-носіїв сімейства «Сатурн» закінчилися успішно. Цей 100-відсотковий результат, який можна тільки повторити, став результатом ретельного наземного відпрацювання, включаючи вогневі випробування зібраних ступенів ракет-носіїв.