Саудівсько-єменська війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саудівсько-Єменська війна 1934 року
Дата 6 лютого - 23 червня 1934
Місце Асір, Наджран
Результат Перемога Саудівської Аравії
Противники
[[Файл:Шаблон:Прапор Єменське Мутаваккілітське Королівство|20x13px|Єменське Мутаваккілітське Королівство]] Саудівська Аравія Саудівська Аравія
Командувачі
Імам Яхая Король Абдель-Азіз ібн Сауд

Саудівсько-єменська війна 1934 року — збройний конфлікт між Саудівською Аравією і Єменом через територіальних суперечок.

Передісторія конфлікту[ред.ред. код]

Мапа Арабії в 1914 році.

До початку 30-х років обстановка на півдні Аравійського півострова склалася не на користь імама Яхая. Чи не урегульованість його відносин з англійськими колоніальними властями в Адені створювала вигідне для англійців положення «ні війни, ні миру», що зберігало напруженість у прикордонних з Єменом районах. До того ж англійські колонізатори почали розпалювати ворожнечу між імамом Яхая і Ібн Саудом, що ускладнило обстановку і на північних кордонах Ємену. Назрівав конфлікт між Саудівською Аравією і Єменом. Глави обох держав боролися проти турків і завоювали незалежність після першої світової війни, обидва очолювали рух за об'єднання своїх країн, обидва відчували на собі тиск британського імперіалізму. Але у них виникла суперечка через прикордонні райони.

1932[ред.ред. код]

  • У 1932 році. Емір Асіра аль-Ідрісі проголошує незалежність емірату від Саудівській Аравії.
  • Конфлікт між двома державами ще більше загострився після того, як Ібн Сауд у відповідь на невдалу спробу Мухаммеда аль-Ідрісі підняти проти нього повстання скасував ідрісідскій емірат і включив всю його територію до складу саудівського королівства.
  • Після придушення асірского повстання аль-Ідрісі біжить в Ємен.
  • Почалися саудівсько-єменські переговори.

1933 рік[ред.ред. код]

Асір в 1923-1934 роках.
  • Березень. Посланці імама Ємену Яхая і короля Абдель Азіза зустрічаються і обговорюють можливість відновлення влади аль-Ідрісі. Посланці Азіза наполягали на передачі північного Асіру та видачу членів сім'ї аль-Ідрісі.
  • Саудівської-єменські переговори, що проходили в 1932 - початку 1933 р., були перервані.
  • Предметом суперечки став Наджран. У квітні 1933 року принц Ахмед, придушувавший антіімамські виступи племен на півночі Ємену, захопив цю територію. Імама підбурювали італійці, які обіцяли йому допомогу і прагнули посилити свій вплив в Ємені, і англійці, зацікавлені в тому, щоб відвернути увагу Яхаї від своїх Аденських протекторатів.
  • Травень. Ємен захоплює Наджран, який вважався єменцями частиною Ємена, блокує транспортні шляхи з Асіра в Неджд.
  • Восени єменські війська захопили кілька населених пунктів у глибинних районах Наджрану.

1934 рік[ред.ред. код]

  • У лютому 1934 відбулася нова саудівсько-єменська зустріч, на якій була зроблена остання спроба мирним шляхом врегулювати конфлікт.
  • Не бажаючи боротьби на два фронти - на півночі і на півдні, імам Яхая погодився на відновлення переговорів з Великою Британією. Після виконання єменської стороною висунутих Англією попередніх умов в лютому 1934 р. у Сані між двома державами було укладено договір про «дружбу і взаємну співпрацю». З боку англійців догоговор «про дружбу і взаємну співпрацю» укладав губернатор Адену Рейлі. Імам Яхая пішов на часткові поступки Великій Британії, щоб убезпечити себе з півдня. Він передбачав збереження існуючої до того часу демаркаційної лінії, остаточне ж визначення кордонів Ємену повинно було бути встановлено шляхом переговорів у період дії договору, тобто протягом сорока років. Таким чином, договір фактично узаконив англійське присутність на півдні Аравійського півострова.
  • Врегулювавши мирним шляхом відносини з Великою Британією, імам Яхая повернувся до питання про Асир. Вважаючи землі колишнього ідрісідского емірату йеменськими, він вимагав їх повернення. Ібн Сауд, в свою чергу, вважав землі до Мохі, включені в межі єменського держави, територією Асира і наполягав на їх приєднання до ідрісідскім володінь, що ввійшли в 1930 році до складу саудівської держави. Крім того, кожна зі сторін вважала такою, що входить у межі своєї держави область Наджран, зайняту ще в 1923 році саудівськими військами.

Сили сторін[ред.ред. код]

Саудівська Аравія[ред.ред. код]

Основою армії Саудівської Аравії були кочівники-бедуїни. Їх озброєння знаходилося на рівні Першої Світової Війни, а лояльність їх викликала великі сумніви. На початку 30-х років почалося переозброєння армії, в результаті чого під час війни бойові частини Саудівської Аравії мали більш сучасну зброю та автотранспорт, ніж Ємен. Регулярні частини армії несли, в основному, охоронні функції. Основним озброєнням саудівських солдатів були гвинтівки "Лі-Енфілд" і "Росс-Енфілд", поставки яких почалися ще з Першої Світової війни. Крім того, активно використовувалася трофейна турецька зброя, зокрема, гвинтівки Маузер 98k. Крім легкого озброєння, Велика Британія поставляла Саудівській Аравії кулемети "Віккерс" і бронеавтомобілі "Роллс-ройс" (останніх було поставлено 2 примірники). На початку 30-х років почалося переозброєння армії. У 1933 році у Великій Британії було закуплено кілька легких танків Vickers Mk. II і танкеток Vickers Carden-Loyd Mk. VIb.

Єменське Мутаваккілітське Королівство[ред.ред. код]

За допомогою залишившихся ще з часів Османської Імперії чиновників і солдатів (~ 300 осіб) була створена армія, яка підрозділялася на кілька частин:

  1. Іррегулярні війська: налічували близько 50 000 чоловік. Включали в себе і піхоту, і кінноту.
  2. Спеціальна гвардія імама: найбільш лояльні до монарха збройні сили. Налічували близько 5000 чоловік.

У 20-ті роки Ємен робив закупівлі в таких країнах, як Німеччина та Італія. У Німеччині закуповувалися гвинтівки Маузер 98k, а в Італії, наприклад, в 1926 році було закуплено 4 зенітні гармати і 2000 гвинтівок. Під час війни Велика Британія і Італія поставляли в Ємен різне озброєння.

Хід війни[ред.ред. код]

  • В Лютому 1934 року. Саудівці займають південний Асир і частину Тіхами.
  • На другому фронті сили Саудівської Аравії зайняли Наджран і просувалися у бік великого центру Саада.
  • Західні держави були змушені направити військові кораблі до Ходейді і саудівських берегів.
  • Березень-квітень 1934 а. Саудівські війська здобули повну перемогу, окупувавши не тільки спірні області, але і всю прибережну частину Ємену.
  • На початку квітня 1934 р., не отримавши відповіді єменської сторони на вимогу про виведення її військ з Наджрана, Ібн Сауд почав наступ у глиб єменській території. Колона під командуванням еміра Фейсала захопила міста Тіхами, а потім зайняла Ходейду, друга ж, під командуванням еміра Сауда, розгромивши війська сина імама еміра Ахмеда, в Неджрані, підійшла до міста Саада. Опір єменців на обох ділянках фронту було фактично зламано.
  • Війну між двома аравійськими державами намагалися використовувати у своїх інтересах Велика Британія і Італія. Незабаром після заняття Ходейди саудівськими військами там з'явилися англійські, італійські та французькі кораблі. Італійський уряд заявив про свою підтримку Ємену, а Велика Британія, формально дотримуватися нейтралітету, вела переговори з саудівцями про призупинення їх подальшого просування по єменській території.

Повоєнні мирні переговори 1934 року і їх результат.[ред.ред. код]

  • У вкрай напруженій зовнішньополітичної обстановці в Ет-Таїфі за посередництва делегації Вищої ісламської ради почалися саудівсько-єменські мирні переговори. Вони завершилися підписанням 20 травня 1934 «Договору про мусульманську дружбу та арабське братерство», що проголосив закінчення війни і встановлення мирних відносин між двома державами.
  • 23 червня 1934. Саудівська Аравія і Ємен підписали мирну угоду (таїфський договір), що завершило війну між двома країнами. Імам Ємену Яхая відмовився і від домагань на спірні прикордонні райони - Асір, Джизан і частину Наджран, а Абдель-Азіз ібн Сауд повернув окуповані в ході війни єменські території.
  • У лютому 1936 р. до Таїфського договору були додані два додатки, що визначили кордони обох держав. Згідно з цими документами проведена демаркація кордону:
    • Область Джизан залишилася в складі Саудівської Аравії
    • Область Наджран була розділена між двома державами. Кордон пройшов по Ваді-Наджран.

Джерела[ред.ред. код]