Сафонов Всеволод Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сафонов Всеволод Дмитрович
Народився 9 квітня 1926(1926-04-09)[1]
Москва, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Помер 6 липня 1992(1992-07-06)[1] (66 років)
Москва, Росія
·злоякісна пухлина
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia (1991–1993).svg Росія
Діяльність актор
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1949)
Заклад Kamerny Theatre[d], Московський академічний театр сатири[d] і Державний театр кіноактора
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Роки активності 1949 — тепер. час
У шлюбі з Леждей Ельза Іванівна
Діти Сафонова Олена Всеволодівна
Нагороди
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb nm0755891

Всеволод Дмитрович Сафонов (рос. Все́волод Дми́триевич Сафо́нов;9 квітня 1926, Москва, Російська РФСР — 6 липня 1992[2]) — радянський російський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР (1974).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Театральне училище ім. Б. В. Щукіна (1949). Працював у Камерному таетрі (з 1949 р.), у Театрі Сатири (з 1950 р.), у Театрі групи радянський всійськ у НДР (з 1952 р.), у студії кіноактора при «Ленфільмі»1955 р.), у Театрі-студії кіноактора (Москва) (з 1958 р.).

У кінематографі дебютував в епізоді у 1950 році. Зіграв близько сотні ролей у кіно і телефільмах («Солдати» (1956, лейтенант Юрій Керженцев), «Шторм», «Мета його життя» (1957, Олексій Костров), «Справа „строкатих“» (1958), «Легке життя» (1964, Юрій Лебедєв), «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1965, Шельга), «Крах», «Щит і меч» (1968, курсант Гвоздь), «Білоруський вокзал» (1970, Кирюшин Олексій Костянтинович), «Випадкова адреса» (1972, Павло Миколайович Тимаков, підполковник), «Приборкання вогню» (1972, Леонід Сретенський), «Розповіді про Кешку та його друзів» (1974), «Фронт без флангів» (1975), «Відкрита книга» (1977), «Стратегія ризику» (1978), «Атланти і каріатиди» (1980), «Ніжність до ревучого звіра» (1982, Разуміхин — роль озвучив актор Фелікс Яворський), Непереможний (1983, Подвойський Микола Ілліч), «Берег його життя» (1984, Джон Робертсон), «Подвиг Одеси» (1985), «До розслідування приступити» (19861987), «Дежа вю», «Блакитна троянда» (1988) та ін.).

Помер від раку. Похований на Хованському кладовищі.

Родина[ред. | ред. код]

Був двічи одружений. Перша дружина: Валерія Іванівна Рубльова — режисер «Мосфільму».

Дочка: Сафонова Олена Всеволодівна — російська і французька актриса.

Друга дружина: Леждей Ельза Іванівна — радянська і російська актриса театру і кіно.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]