Сафін Нурулла Давлетгареєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сафін Нурулла Давлетгареєвич
Народження 25 липня 1923(1923-07-25)
Старі Казанчі, Бірський кантон, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть 15 травня 1995(1995-05-15) (71 рік)
Уфа, Росія
Поховання Старі Казанчі
Звання старший сержант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За відвагу»

Нурулла Давлетгареєвич Сафін (башк. Нурулла Дәүләтгәрәй улы Сафин; 25 липня 1923, Старі Казанчі, Башкирська АРСР15 травня 1995, Уфа) — командир мінометного розрахунку 467-го гвардійського мінометного полку (7-й гвардійський танковий корпус, 3-я гвардійська танкова армія, 1-й Український фронт) гвардії старший сержант, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Сафін Нурулла Давлетгареєвич народився 25 липня 1923 року в селі Старі Казанчі (нині — Аскінського району) у родині бідного селянина. В ранньому дитинстві залишився круглим сиротою, з сестрою виховувався в сім'ї дядька, брата батька, де було п'ятеро дітей.

В 1931 році пішов у школу, закінчив сім класів. Після школи працював у колгоспі конюхом, потім бригадиром рільничої бригади.

В Червону прмію Нурулла Давлетгареєвич призваний у 1943 році. В армії Сафін був мінометником, командував розрахунком, проявив мужність і безстрашність. За зразкове виконання бойових завдань командування в боях, і проявлені при цьому відвагу і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року Нуруллі Давлетгареєвичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].

Член КПРС з 1952 року.

Після закінчення війни гвардії сержант Сафін був демобілізований з лав Радянської Армії, працював заступником голови сільради, заступником голови колгоспу в рідному селі. Нурулла Давлетгареєвич останні п'ятнадцять років свого життя прожив в Уфі.

Помер Н.Д. Сафін 15 травня 1995 року, похований у селі Старі Казанчі.

Сім'я: дружина Наїля Ахатовна, троє синів і дочка. Старший син — Зуфар Нуруллинович — депутат державних Зборів Республіки Башкортостан, голова комітету з державного будівництва. Середній — Ріф Нуруллинович і дочка — Зіля Нуруллинівна — працювали в нафтогазовій промисловості країни. Молодший — Булат Нуруллинович — підприємець у сфері сільського господарства.

Подвиг[ред. | ред. код]

«Командир мінометного розрахунку 467-го гвардійського мінометного полку (7-й гвардійський танковий корпус, 3-я гвардійська танкова армія, 1-й Український фронт) комсомолець гвардії старший сержант Сафін відзначився 23.01.1945. Його розрахунок у числі перших у полку подолав Одер в р-ні м. Грошовице[2], брав участь у боях за плацдарм. Відбиваючи контратаки противника, завдав йому значних втрат у живій силі і техніці».

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

За заповітом Нурулли Давлетгареєвича в селі Старі Казанчі побудована мечеть, названа в його честь «Нурулла».

На батьківщині Героя встановлено меморіальну дошку.

Література[ред. | ред. код]

  • Несокрушимые. — Уфа, 1985. — С. 174—204.
  • Славные сыны Башкирии. — Уфа, 1979. — Кн. 4. — С. 31—34.
  • Башкирская энциклопедия / Гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2009. — Т. 5: П-С. — 576 с. — ISBN 978-5-88185-072-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сафін Нурулла Давлетгареєвич. // Сайт «Герои страны» (рос.). 
  2. Ныне в черте г. Ополе, ПНР.