Сахарове (Березівський район)
| село Сахарове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район
|
| Тер. громада | Березівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020030200013157 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1814 |
| Населення | 249 |
| Площа | 0,773 км² |
| Густота населення | 322,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67353 |
| Телефонний код | +380 4856 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°5′39″ пн. ш. 30°58′13″ сх. д. / 47.09417° пн. ш. 30.97028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
3 м |
| Водойми | р. Тилігул |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, пл. Генерала Плієва, 9 |
| Карта | |
  Сахарове | |
 Сахарове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Саха́рове (в минулому — Ново-Покровське) — село Березівської міської громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 155 осіб[1].
Станом на 1886 у селі Ново-Покровське, центрі Ново-Покровської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 173 особи, налічувалось 22 дворових господарства[2]. За 2½ версти — постоялий двір. За 3 версти — поштова станція. За 7 верст — постоялий двір. За 10 верст — незакінчена православна церква. За 11 верст — постоялий двір.
У 2019 році було демонтовано Пам'ятник Ф. П. Кикотю — голові колгоспу, комітету бідноти на історичному місці розстрілу у 1920 р.[3]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 242 особи, з яких 114 чоловіків та 128 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 249 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 233 | 93,57% |
| румунська | 9 | 3,61% |
| російська | 7 | 2,82% |
| Усього | 249 | 100% |
- ↑ Програма соціально-економічного та культурного розвитку Березівської міської територіальної громади на 2024-2026 роки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Ще - 1. У селі Сахарове, що на Одещині демонтовано погруддя Кикотю -голові комнезаму села. Facebook. Декомунізація. Україна. 16 серпня 2019. Процитовано 7 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |