Саюдіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Саюдіс (лит. Sąjūdis, «Рух») — литовський громадсько-політичний рух, який наприкінці 1980-тих років визначав процес відновлення незалежності Литви. Лідер — Вітаутас Ландсберґіс.

Початкова назва «Литовський рух за перебудову» (лит. Lietuvos Persitvarkymo Sąjūdis), після — «Литовський рух» (лит. Lietuvos Sąjūdis).

Історія[ред.ред. код]

Початком Саюдісу вважається створення його Ініціативної групи 3 червня 1988 р., на засіданні у Актовому залі Академії Наук Литви.

До ініціативної групи ЛРП увійшло 35 відомих діячів культури, мистецтва, науки, журналістики (у т.ч. Казімєрас Антанавічюс, Зіґмас Вайшвіла, філософ Бронюс Ґензяліс, поет Юстінас Марцінкявічюс, Ромуальдас Озолас, письменник Вітаутас Пяткявічус, поет Марцеліюс Мартінайтіс, Казімєра Прунскєнє, письменник Вірґіліюс Чепайтіс, кінорежисер Арунас Жебрунас, архітектор Альґімантас Насвітіс), 17 з них були членами КПРС. Пізніше до «Саюдісу» належало ще більше впливових литовських комуністів, лідер яких — Альґірдас Бразаускас, — агітував за економічну автономію Литви у рамках СССР. Так склалася неформальна співпраця «опозиція — націонал-комуністи» для досягнення спільної мети.

22-23 жовтня 1988 р. відбувся установчий з’їзд Саюдісу, у якому взяли участь більше 1 000 делегатів (всього у Саюдісі узяло участь біля 180 тис. осіб). Одним із важливих його моментів було проголошення повернення віруючим головної святині Литви – Вільнюської Архикатедри.

На установчому з’їзді було прийнято програму і статут Саюдісу, створено керівні органи, започатковано постійно діючий координуючий офіс. Завдяки цим крокам розпочалося втілення програмних цілей Саюдісу, що супроводжувалося активним відтворенням найрізноманітніших громадських організацій у багатьох сферах професійного та суспільного життя.

З листопада місяця 1988 р. Саюдіс розпочав активну політичну діяльність. 16 лютого 1989 року ЛРП оголосив, що основною метою руху є відновлення державної незалежності Литви. Саюдіс перейшов в опозицію, а за короткий час і в жорстку конфронтацію з ЛКП. На виборах народних депутатів СРСР (26.3.1989), з 42 квотованих мандатів Литовської РСР, кандидати Саюдіса отримали 36. Ця литовська фракція у Москві стала на тверду позицію відновлення державної незалежності трьох балтійських держав. При цьому спиралася на дані спеціальної комісії з висвітлення існування секретних протоколів до Договору про ненапад між СРСР та Німеччиною від 23 серпня 1939 року.

На виборах до Верховної Ради Литовської РСР (24.2.1990) кандидати Саюдіса отримали 101 мандат з 141. На першому ж засіданні новообраної ВР (11.3.1990) був прийнятий Акт відтворення незалежної держави Литви. Москва на такі дії Литви відповіла введенням економічної блокади, що протривала до розпаду СССР у серпні 1991 р.

19901992 рр. лідер «Саюдісу» В.Ландсберґіс, був головою Сейму Литви.

1992 — після перших за часів незалежності парламентських виборів перейшов в опозицію до посткомуністичної Демократичної партії праці, яка виграла вибори.

З 1993громадська організація , яка перетворилася на партію «Союз Вітчизни».

Саюдіс та Україна[ред.ред. код]

Український Рух за перебудову створювався за прототипом литовського Саюдісу, який фактично й перейняв буквального його назву — «Рух».

Так, завдяки українцям із Литви, у роботі установчого з’їзду Саюдісу (22-23 жовтня 1988 р.) взяли участь представники щойно зароджуваної демократичної громадськості з України.

Суттєвим поштовхом для виникнення «Руху» як організації невдовзі став перший екологічного спрямування багатотисячний мітинг 13 листопада 1988 р. у Києві, поблизу Республіканського стадіону, на якому Д. Павличко привселюдно проголосив ідею створення Народного руху за перебудову. На мітингу, разом із представником від Народного Фронту Латвії, представляючи основні віхи демократичних змін у Литві, виступив учасник Саюдісу, українець із Литви Василь Капкан.

Подальша співпраця Саюдісу і «Руху» охоплювала багато аспектів – від програмних до організаційних. Одним із них і досить важливим став друк незалежної української преси у Литві.

Надалі взаємні стосунки між представниками Саюдісу і «Руху» перейшли у політичну площину відбудови своїх незалежних держав.

Посилання[ред.ред. код]