Саєвич Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Саєвич
Саєвич Микола.jpg

Саєвич Микола на Волині. 1916-1917 роки
Народження 17 грудня 1885(1885-12-17)
с. Старий Угринів, нині Калуський район,
Івано-Франківська область
Смерть 30 березня 1944(1944-03-30) (58 років)
м. Краків, нині Польща
Приналежність USS kokarda.svg УСС, ZUNR coa.svg УГА
Звання OF-1a USR Oberleutnant.svg Поручник (обер-лейтенант),
09 УГА Сотник.svg Сотник УГА
Командування Сотня УСС
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Нагороди
Хрест Симона Петлюри

Мико́ла Сає́вич (17 грудня 1885(18851217), с. Старий Угринів, нині Калуський район, Івано-Франківська область — 1944, м. Краків) — український інженер-лісівник, громадський і військовий діяч.

Життєпис[ред.ред. код]

Група старшин УГА (зліва направо): отаман Н. Гірняк, поручник В. Старосольський, чотар М. Саєвич, полковник Д. Вітовський, чотар М. Гаврилко, І. Боберський, сотник О. Семенюк, до 2.08.1919

Микола Саєвич народився 17 грудня 1885 року [1] в с. Старий Угринів, нині Калуський район, Івано-Франківська область, Україна.

Від 1914 року вояк Легіону УСС (ранґ поручник), потім — Української Галицької Армії (сотник).

У 1916–1918 роках очолював Комісаріат УСС у Володимирі-Волинському, широко розгорнувши культурно-освітню діяльність.

У 1918–1919 роках — державний повітовий комісар ЗУНР у Косові на Гуцульщині, пізніше — командир Вартового куреня в Кам'янці-Подільському. Діяч УВО.

Меморіальна дошка Миколі Саєвичу в Івано-Франківську

У 1924–1929 роках — приват-доцент Української господарської академії в Подєбрадах.

Праці з лісової ентомології на Закарпатті, української лісівницької термінології тощо.

Видатний лісівник-практик, зокрема, в галузі лісоохорони.

У селі Осмолода було лісове форельне господарство Миколи Саєвича. Згідно з легендою, на терені його колишнього господарства було закопано велику бібліотеку. Тепер тут приватне господарство. В серпні 2002 року Івано-Франківський міськвиконком спільно з членами Пласту та донькою Саєвича здійснили спробу відкопати бібіліотеку, але власник подвір'я не дав це зробити [2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]